Міжнародний Хаб:

Економічна модель, отримання прибутку і

збільшення міжнародного ринку капіталу

 

---------------------------------------------------------------------------------------------------- -

1. Економічне зростання: фінансове управління розвитком в новій реальності

2.  "Глобальне економічне перезавантаження": нова економічна модель

3. Збільшення міжнародного ринку капіталу

4. Модель отримання прибутку

5. Нові економічні механізми: реалізація стратегії МВФ

6. Модель функціонування Цифрових компаній

-------------------------------------------------- -------------------------------------------------- -

 

 

1. Економічне зростання: фінансове управління розвитком в новій реальності

 

Сьогоднішнє різноманіття технологій, інновацій і реформ змінило економічну парадигму: від моделі "раціональної" економіки світ перейшов до економічної системи з "іманентною ірраціональністю". Колишня модель "попиту-пропозиції" і фінансове управління економічними політиками поступилися місцем детермінованому хаосу, породжуваному безліччю спонтанних зрушень, флуктуацій та трансформацій.

 

Традиційні моделі директивного (детермінованого) управління стають неефективними в умовах нової економічної динаміки.

 

На думку Міжнародного Валютного Фонду (МВФ), сьогоднішня "невизначеність економічної політики, високі рівні боргу, зростаюча фінансова вразливість і обмежені можливості економічної політики обмежують перспективи зростання". Щоб забезпечити економічне зростання, "директивним органам необхідно приступити до відновлення механізмів економічного зростання і проводити структурні реформи в області систем управління і розвитку потенціалу".

 

 

2. "Глобальне економічне перезавантаження": нова економічна модель

 

За заявою Директора-розпорядника МВФ Крістіни Лагард, сьогодні відбувається "глобальне економічне перезавантаження", викликане тотальним оновленням основних продуктивних сил суспільства (Індустрія 4.0, IoT, VR / AR, AI).

 

В економічному просторі виникли нові виміри: Цифрова економіка & Цифрові гроші, Цілі сталого розвитку до 2030 року, системи управління знаннями. Це відкриває широкі можливості і породжує нові економічні, неекономічні і цивілізаційні сенси і мотивації.

 

Відповідно до "принципу необхідного різноманіття" В.Ешбі, зростання складності середовища вимагає збільшення розмірності системи управління. В економічному плані це означає необхідність міжнародних програм розвитку, які на основі вдосконалення архітектури глобального економічного управління забезпечили б перехід до нової економічної моделі (нової економічної онтології) шляхом створення нових інститутів, моделей і форм управління.

 

Сформулювати визначення нової економічної моделі можна в форматі "соціум-право-економіка":

Соціум: "демократичний індивідуалізм + цифрова власність + соціально-господарська мережа".

Право: "громадянське право + фінансове право + цифрове право".

Економіка: "цифрова власність + цифрові компанії + цифрова торгівля (цифрове просування товарів і послуг, Індустрія 4.0, Штучний когнітивний Інтелект)".

 

Перехід до нової економічної моделі забезпечує скорочення транзакційних витрат в економіці, розширює промисловий базис, створює нові джерела вартості (капітальні активи), стимулює зростання промисловості, реального сектора і загальну продуктивну зайнятість, дозволяє гармонізувати технологічний розвиток і екологію, а також забезпечити боротьбу з кліматичними змінами .

 

Сьогоднішні індустріальні інститути функціонують в дво-вимірній економічній онтології "право - фінанси" і базуються виключно на прямих позитивних зворотних зв'язках ("попит - пропозиція", "витрати - випуск", "інфляція - облікова ставка"). Створення системи управління для управління зростаючою різноманітністю на основі множинних зворотних зв'язків можливо тільки в трьох-вимірній економічній онтології "право - фінанси - глобальна мережа Інтернет", що передбачає інституциализацію Інтернет простору.

 

Новій економічній моделі повинні відповідати нові інститути і нові моделі управління, що базуються на моделі Пуанкаре, доведеній Г. Перельманом. Ця модель визначає, що тільки трьох-вимірний, замкнутий, однозв'язний простір є гомеоморфним навколишньому світу. Проект Міжнародного Хабу відповідає сьогоднішнім потребам в інституціалізації інновацій, включаючи відповідність базовій моделі Пуанкаре-Перельмана, що забезпечує правове управління в умовах невизначеності і множинних трансформацій.

 

 

Проект Міжнародного Хаба

 

Проект Угоди про Створення Міжнародної Корпорації (Хабу) по Управлінню Проектами Сталого Розвитку (далі - Угода, Міжнародний Хаб) був розроблений колективом авторів Консорціуму.

 

Була проведена Міжнародна робоча конференція з обговорення тексту Угоди. Проект Угоди був погоджений Міністерством юстиції України, діяльність Консорціуму по створенню Хаба і проведення Міжнародної конференція були підтримані від імені пані Ф.Могеріні, Верховного представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки. Технологічна платформа Хабу пройшла масштабну дослідну експлуатацію в Україні, що дозволило встановити соціальні, психологічні і технологічні особливості переходу до нової економічної моделі, а також ефективні механізми просування товарів і послуг на світові ринки.

 

3. Збільшення міжнародного ринку капіталу

 

Проект Міжнародного Хабу забезпечує "розвиток потенціалу" і "стимулювання економічного зростання" відповідно до Глобальної програми заходів економічної політики МВФ (ГПЕП) (IMF Managing Director's Global Policy Agenda) https://www.imf.org/en/Publications/Policy-Papers/Issues/2018/10/10/gpa-am102018-rising-risks-a-call-for-policy-cooperation).

 

Це досягається на основі цифрової індустріалізації, розробки стратегічного інституційного фрейму для Цифрової економіки, вирішення завдань сталого розвитку, застосування нового фрейму управління в сфері інфраструктури, проектів підвищення стійкості до стихійних лих та ін. Як результат, проект Міжнародного Хабу розширює міжнародний ринок капіталу.

 

Національний дохід за формулою Кондратьєва (Кондратьєв Н.Д. "Модель економічної динаміки капіталістичного господарства") можна визначити як E = m √AK, де Е - національний дохід або внутрішній валовий продукт, А - кількість працездатного населення, К - національний капітал і m - рівень інституціалізаціі базових інновацій в їх кількісному впливу на господарювання.

 

Для забезпечення високого рівня інституціалізаціі інновацій m необхідно розгортання інвестиційного фрейму, який включає в себе: 1) систему інвестування та реалізації високоприбуткових, безризикових проектів сталого розвитку, що використовують інновації в поєднанні з новими сенсами, концепціями і мотиваціями; 2) ефективну систему просування товарів і послуг на світові ринки; 3) ринок індивідуального капіталу.

 

Сьогоднішній ринок характеризується використанням горизонтальних економічних моделей і в недалекому майбутньому призведе до розгортання глобальних інвестиційних платформ з можливостями інвестиційного регулювання та управління зворотними зв'язками. Розгортання таких платформ було передбачено в “Інвестиційному Плані для Європи” ("Плані Юнкера") в частині стимулювання малого та середнього бізнесу (ринку індивідуального капіталу), а також відповідає Глобальній програмі заходів економічної політики МВФ (ГПЕП) в частині інклюзивної політики і "допомоги державам-членам в зміцненні стійкості і поліпшенні перспектив зростання" відповідно до "Комюніке Тридцять восьмої наради МВФК: Глобальні перспективи та пріоритетні завдання політики ".

 

Ринок індивідуального капіталу спрямований на забезпечення максимально можливого внеску індивідуума в економічний розвиток і забезпечує економічну інклюзію, яка зводить до мінімуму прояви радикалізму, сепаратизму і популізму в суспільстві.

 

Інституціалізація ринку індивідуального капіталу (наприклад, у вигляді реєстрації цифрових компаній і відкриття банківських рахунків) забезпечить глобальне зростання ринку капіталу.

 

 

4. Модель отримання прибутку

 

Наведемо можливості отримання прибутку всіма інституційними учасниками Хабу.

 

Відповідно до ст.IV Пункт A, Проекту Угоди, Хаб має в своєму складі: Громадський Форум, Раду керуючих, Раду корпоративних інвесторів, Раду конструкторів, Міжнародну школу цифрової економіки та сталого розвитку, Секретаріат.

 

До основних учасників відносяться також цифрові компанії як володарі цифрової власності відповідно до ст.IV пункт Е, підпункт viii Угоди, і банки країн - учасниць Угоди, в яких обслуговуються цифрові компанії.

 

Ці ортогональні контури відповідають кібернетичній теорії і "моделі життєздатної системи" (VSM) Стаффорда Біра (реалізував в Чилі проект CyberSyn), що вказував на необхідність не менше 5-ти контурів управління для стійкості системи.

 

 

Прибуток Громадського Форуму

 

Прибуток учасників Громадського Форуму формується динамікою процесів (трендів), "які не підкоряються принципу кумуляції" в сенсі "фундаментальних зв'язків" (по Кондратьєву). Тобто всі учасники можуть досягти прибутку від доступу до швидкоплинної кон'юнктури і цифрового менеджменту, яким займається персонал цифрової компанії. Прикладом такого ринку сьогодні є зростаючий (але не інституціалізований) ринок фрілансерів.

 

При цьому цифровий споживчий ринок є безпечним середовищем для використання нових цифрових фінансових інструментів: криптовалют, ICO (Initial Coin Offering, первинне розміщення токенів - метод краудфандінга для організації стартапів), смарт-контрактів. Відмінністю цих цифрових фінансових інструментів є те, що вони працюють поза національними кордонами на глобальному світовому ринку і можуть масово працювати не тільки з невеликими сумами, а й з мікро-сумами і мікро-інвестиціями (квантовими інвестиціями).

 

Фінансовий потік, який може створити цифровий споживчий ринок, забезпечує довгострокові перспективи для розвитку банківської та фінансової системи, а також для корпоративного сектору економіки.

 

Громадський Форум, націлений на  проекти сталого розвитку, дозволить розгорнути високоефективні VR / AR-додатки (наприклад, такі, як Virtual Geographic Environments). Це істотно спростить реалізацію масштабних інфраструктурних і гео-природних проектів, перевівши самі проекти в розряд смарт-проектів (за аналогією зі смарт-контрактами). Смарт-проекти змінюють моделі менеджменту і моделі соціальної поведінки в бік змішаного і спільного використання ресурсів бізнесу, урядів і суспільства для досягнення Цілей сталого розвитку. Це вкрай актуально, тому що сьогодні проекти, що реалізуються бізнесом, урядом і суспільством, фінансуються окремо через відсутність змішаних управлінських платформ.

 

 

Прибуток Ради керуючих (прибуток Міжнародних організацій та країн - учасниць Хабу)

 

Рада керуючих представляє Міжнародні організації та країни, які є засновниками (сторонами) Хабу. Тому прибуток Ради керуючих - це, в першу чергу, прибуток країн-учасниць Хабу, який формується з наступних складових.

 

Гербові збори (прибуток від щорічної реєстрації цифрових компаній). Якщо припустити, що мінімально можлива кількість цифрових компаній може скласти 10% від акаунтів Facebook, соціальних мереж і AliBaba (3+ млрд.), то це 300 млн. учасників. При реєстраційному зборі $100 в рік загальний дохід країн складе $30 млрд. щорічно. Взагалі, розмір щорічних гербових зборів може визначатися кожною країною самостійно.

 

Зацікавленість країн у створенні Хабу виражена також через створення робочих місць. Якщо на ф'ючер-лайн платформі буде створено 300 млн. цифрових компаній і з них, наприклад, 190 млн. компаній-нерезидентів, то за умови, що в цифровій компанії повинен бути присутнім цифровий менеджер-резидент країн-учасниць (який може обслуговувати 10 цифрових компаній), то кількість робочих місць для таких країн складе 19 млн. робочих місць з високим рівнем кваліфікації і доходу. В умовах сьогоднішніх падаючих ринків така кількість робочих місць забезпечить довготривале зростання.

 

Дохід країни за формулою Кондратьєва визначається як E = m √AK, де Е - національний дохід, А - кількість працездатного населення, К - національний капітал і m - рівень інстуціалізаціі базових інновацій в їх кількісному впливі на господарювання. Тобто m є основним показником приросту національного бюджету. Введення в обіг цифрових активів через ф'ючер-лайн платформу, відкриття рахунків в банках країн-учасниць для Цифрових компаній, ефективне просування товарів і послуг, а також різке підвищення кількості робочих місць - все це дозволяє підвищити національний дохід.

 

Прибуток міжнародних організацій визначається з прибутку Хабу, що регламентується Статутом Хабу.

 

 

Прибуток Хабу

 

Хаб отримує прибуток від реалізації проектів, від просування товарів і послуг на світові ринки, реклами, генерації трафіку, обслуговування авторських прав тощо. Рівень є співставний прибутку провідних світових Інтернет-компаній, а з урахуванням управління проектів - перевищує його.

 

 

Прибуток Ради корпоративних інвесторів

 

Рада корпоративних інвесторів отримує прибуток від залучених інвестицій та фінансового управління в області реалізації проектів Хабу.

 

 

Прибуток Ради конструкторів

 

Прибуток Ради конструкторів серед іншого включає також авторські права, передані Хабу і реалізовані в проектах Хабу.

 

 

Прибуток Міжнародної школи цифрової економіки та сталого розвитку, Секретаріату

 

На розсуд Ради керуючих навчання і управління проектами може бути збитковим. У цьому випадку фінансування проводиться з прибутку Хабу. Можливі також змішані форми, що враховують комерціалізацію процесів навчання і обслуговування проектів Хабу.

 

 

Прибуток Цифрових компаній

 

Цифрові компанії виступають основним інститутом для фіксації та управління цифровою власністю, яка виникає в цифровому просторі Інтернету. Цифровий менеджмент, цифрове підприємництво, цифрові транзакції, цифрові комунікації, цифрове навчання, цифровий інтелект - у цифровий компанії велике число джерел прибутку, які виникають як наслідок правосуб'єктності цифрової компанії (економічної суб'єктності), а також внаслідок інформаційного права (копірайту).

 

 

Прибуток від інфраструктурних проектів

 

Як приклад інфраструктурних проектів сталого розвитку можна привести модернізацію і реконструкцію мостів, побудованих більше 50-ти років тому. З одного боку, такі проекти вимагають залучення значних фінансових ресурсів. З іншого боку, для управління процесами проектування, виконання робіт, контролю якості та технічного обслуговування необхідна модель, яка забезпечить інклюзивну взаємодію безлічі стейкхолдерів (держави, бізнесу і суспільства) з підрядними організаціями.

 

Забезпечити фінансування таких проектів можна тільки за рахунок прискореного розвитку Цифрової економіки, в якій генерується значна частина доданої вартості і забезпечується розширена база оподаткування як макро-, так і мікро-транзакцій. При цьому можливе спільне (краудфандінговое) залучення коштів з боку урядів, бізнесу та суспільства для фінансування проектів.

 

 

Прибуток від інженерних гео-природних проектів

 

Прибуток від інженерних гео-природних проектів визначається значним зменшенням виплат страховими компаніями та витратами держав, понесеними від техногенних катастроф і стихійних лих, що дозволяє направити ці кошти в економіку для цілей розвитку.

 

З урахуванням загальновідомих прогнозів, найбільшими загрозами сьогодні є: нестача питної води, опустелювання, підвищення рівня океану в результаті танення льодовиків.

 

Наприклад, посушливі регіони і пустелі займають 41% земної суші. На цій території проживає більше 2 млрд людей. Під загрозою деградації земель знаходиться 110 країн світу. Обсяг втрачених доходів внаслідок опустелювання та деградації земель щорічно складає $42 млрд. ООН оголосила 2010-2020 роки "Десятиліттям ООН, присвяченим пустелям і боротьбі з опустелюванням".

 

У зв'язку з тим, що нестача води впливає на 40% населення планети, ООН оголосила 2018-2028 роки Міжнародним десятиріччям дій "Вода для сталого розвитку".

 

Тому одним з провідних проектів Хабу може бути проект створення глобальної інженерної мережі гео-природних водоймищ. Цей проект дозволить не тільки вирішити проблему питної води і боротьби з опустелюванням, а й створити систему комплексного гео-природного управління біорізноманіттям, продовольчою і кліматичною безпекою на основі моніторингу кліматичних показників і інженерного управління мережею водосховищ. Проект створить безліч супутніх видів діяльності (агровиробництво, курорти, туризм), забезпечить підвищення рівня добробуту суспільства і стійкість економік, а також підвищить життєздатність природних екосистем.

 

У реалізації інженерних гео-природних проектів накопичений значний досвід. Раніше проектами гео-інжинірингу в широкому форматі "людська діяльність - біо-екосистеми - геохімічні цикли - клімат" займалася, в основному, держава, що забезпечувало інституціалізацію гео-інжинірингу в юридичній, адміністративній, нормативній (стандарти) і онтологічній формі. Сьогодні екологічні та кліматичні проблеми скорочені до простих схем типу "людська діяльність - CO2 - клімат" і обмежені дискурсом (проведенням конференцій, підготовкою звітів) і фрагментарними рішеннями (забороною пластикових пакетів, декарбонізацією та ін.).

 

 

Прибуток банків (які обслуговують цифрові компанії)

 

Міжнародний Хаб виступає системо-утворюючою платформою-аттрактором для інтеграції банків в будь-які економічні процеси для обслуговування оф-лайнових, он-лайнових та віртуальних угод, а також макро- і мікро-транзакцій. Хаб інтегрує банківські рахунки, банківські продукти і додатки з економічними процесами.

 

Прибуток банків в проектах Хабу визначається як отримання доходу від фінансово-розрахункового обслуговування цифрових компаній, кредитування систем просування товарів і послуг і виконання інфраструктурних проектів.

 

 

5. Нові економічні механізми: реалізація стратегії МВФ

 

Основним завданням Міжнародного Валютного Фонду (МВФ) є підтримання глобальної моделі економічної взаємодії. Досягнення цієї мети має "сприяти процесу розширення і збалансованого росту міжнародної торгівлі ..., підтримки високого рівня зайнятості і реальних доходів, а також розвитку виробничих ресурсів усіх держав-членів, розглядаючи ці дії як першочергові завдання економічної політики".

 

Створення Хабу дозволяє вирішити такі стратегічні питання, представлені в "Комюніке тридцять восьмої наради МВФК" (https://www.imf.org/ru/News/Articles/2018/10/10/ communique-of-the-thirty-eighth- meeting-of-the-international-monetary-and-financial-committee):

 

·   створити умови для можливості зменшення ризиків та підвищення довіри в торгівлі, завдяки цілісності і единозв’язаності фінансово-валютної, соціальної та інформаційних систем макроекономічного рівня;

·   визначити детермінанти (показники) економічної політики, які сприяють економічному зростанню та інвестиціям;

·   забезпечити просування фінансових і структурних реформ для підвищення темпів потенційного зростання і зайнятості, зміцнення стійкості;

·   уникати проциклічності; підвищувати якість інфраструктури і кваліфікацію працівників;

·   забезпечити вільне, справедливе і взаємовигідне просування товарів, послуг і інвестицій для зростання економіки і створення робочих місць;

·   забезпечити впровадження сучасної міжнародної податкової системи на основі Цифрової економіки;

·   здійснити досягнення Цілей сталого розвитку до 2030 року;

·   підвищити стійкість до макроекономічних наслідків пандемій, кібер-ризиків, зміни клімату та стихійних лих, енергетичного дефіциту, конфліктів, міграції, криз біженців та інших гуманітарних криз, а також сприяти подоланню цих проблем;

·   забезпечити розширення залученості Фонду в роботу з питань управління, в тому числі в боротьбу з корупцією, застосування нових платформ цифрового управління; розробки нових стратегій для соціальних витрат; інструментів Цифрової економіки, питань управління в сфері інфраструктури; демографічних зрушень і питань гендеру та нерівності.

 

 

Висновок:

 

Ретроспективний аналіз показує, що довгострокову економічну перевагу отримує група держав, де концентруються і легко реалізуються нові технологічні та соціальні досягнення, що підвищують ефективність соціально-економічного розвитку (Модель Кондратьєва - Валлерстайна). Такою технологічно-соціальною перевагою сьогодні є випередження в інституціалізації цифрового простору, що дозволяє подолати кризу, викликану різким скороченням доданої вартості в промисловому секторі виробництва, соціальною незадоволеністю і потребою в нових фреймах управління.

 

Створення Корпорації (Хабу) по Управлінню Проектами Сталого Розвитку відкриває вікно нових можливостей:

·   За рахунок інституціалізації цифрової власності проект забезпечує істотне розширення приватної власності, що є фундаментальним механізмом економічного зростання. Цифрова власність створює стратегічний фрейм для Цифровий економіки і нових моделей управління.

·   Проект має на меті створення Глобальної системи управління кліматичними змінами на основі інженерних гео-природних проектів. Створення такої системи виступає сьогодні системо-утворюючим фактором економічного зростання, спрямованим на поліпшення якості життя людини, гармонізацію бізнесу, природи і суспільства, а також на підвищення стійкості по відношенню до стихійних лих.

·   Проект реалізує принципи "демократичного індивідуалізму", які, виступаючи ідеологічною та соціально-господарською основою демократії, здатні абсорбувати різні ідеологічні і соціально-господарські світові моделі індустріальної епохи.

 

Проект забезпечить подальше лідерство ідей демократії в світі і розширить демократичні основи глобальних господарських та соціальних відносин


 

6. Модель функціонування  Цифрових компаній

 

     

 

 

Модель моніторингу економічних показників  Цифрової компанії

 

Показники економічного потенціалу компанії: 2018

Найменування

Норма

Місяці

01

02

03

04

05

06

1.

Коефіцієнт концентрації власного капіталу ( Ка)

50

40

43

39

42

47

51

2.

Коефіцієнт залученого капіталу ( Кз)

5

4,50

4,90

4,30

4,70

5,10

5,20

3.

Коефіцієнт довгострокових позикових коштів ( Кд)

1

0,70

0,65

0,55

0,73

0,79

0,82

4.

Коефіцієнт фінансової залежності (Кф)

0,02

0,018

0,018

0,019

0,019

0,017

0,021

5.

Коефіцієнт маневреності власного капіталу ( Кн.в.к.)

0,3

0,27

0,28

0,27

0,31

0,32

0,29

6.

Коефіцієнт фінансової стабільності (Кф.с.)

15

14,00

14,50

13,80

13,90

14,80

14,70

7.

Коефіцієнт співвідношення залученних і власних засобів (Кс.п.)

0,265

0,250

0,252

0,251

0,257

0,254

0,253

8.

Коефіцієнт-показник фінансового лівереджу (Кф.л.)

0,2

0,180

0,185

0,192

0,195

0,193

0,197

9.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності (Ка.л.)

2,5

2,100

2,225

2,600

2,452

2,340

2,314

10.

Коефіцієнт - рівень рентабельності власного капіталу (Кр.р.)

400

370

350

380

387

415

392