International scientific consortium IMC

 

 

 

Tel.:+38 (044) 245 20 61, +38 (067) 536 90 92

E-mail: contentnet.hub@gmail.com

www.c2n.biz

 

 

Внесок України в світовий розвиток і лідерство Європи.

 

Проект: “Світове економічне зростання: лідерство Європи,

розвиток демократії, ко-еволюція бізнесу, природи і суспільства”

 

 

Відкритий лист до лідерів країн Євросоюзу, Європейського Парламенту, Комісії ЄС та лідерів країн ГУАМ (Грузії, України, Азербайджану, Молдови)

 

Проект “Внесок України в світовий розвиток та лідерство Європи” (http://www.cHYPERLINK "file:///C:/Users/Administrator.Asus_netbook/Documents/n.biz/%22http:/www.c2n.biz"2HYPERLINK "file:///C:/Users/Administrator.Asus_netbook/Documents/n.biz/%22http:/www.c2n.biz"n.biz) вирішує нагальні потреби, зазначені у Звіті Комісії з глобальної безпеки, правосуддя та управління (Мадлен Олбрайт) "Протистояння кризі глобального управління" (2015, https://www.stimson.org/sites/default/files/Commission-on-Global-Security-Justice-Governance-A4.pdf), шляхом запровадження “нового фрейму для глобального економічного співробітництва”, який забезпечує поєднання міжнародного права з корпоративним (господарським) правом для створення “динамічних та гнучких механізмів багатосторонньої взаємодії стейкхолдерів”.

 

 

Сьогоднішнє ускладнення світу (Інтернет, Індустрія 4.0, кліматичний хаос, гібридні війни) створює величезні виклики для корпорацій, урядів і суспільства в цілому. Трансцендентні зміни руйнують “modus vivendi” і знецінюють фундаментальні механізми управління економікою, системою права і соціальними процесами. 

 

Спроби “удосконалення, реформування і модернізації” не вирішують зростаючих проблем, а ще більше поглиблюють їх. Пошук “нових форм”, бум “цифровізації” (включаючи “цифровізацію” урядування) та програми міжнародного і національного розвитку обмежуються дискурсом та фрагментарними рішеннями і не здатні охопити ані ускладнення реальності, ані зростаючі виклики.

 

Світ спонтанно перемістився в новий віртуальний інформаційно-інтелектуальний простір, не змінивши при цьому систему управління та інститути індустріальної епохи.

 

“Невизначеність” і хаотичні зміни стають домінуючою "новою реальністю", що збільшує “турбулентність” соціуму. Зростання популізму, сепаратизм, радикалізм, свавілля і зовнішня уразливість вже стали характерними рисами сучасних суспільств.

 

Між тим, глобалізація, інновації та Інтернет створюють широкі можливості для економічного зростання та сталого розвитку. Модернізація технологічної, урбаністичної та екологічної інфраструктури, боротьба зі змінами клімату та техногенним забрудненням, інституціалізація нових видів економічної діяльності та розгортання нової інклюзивної економіки – все це спроможне забезпечити зайнятість, гідну роботу, добробут та життєздатне майбутнє.

 

Тому в 2015 році був задекларований новий світовий порядок у вигляді 17 Цілей сталого розвитку (SDGs), одностайно прийнятих на Cаміті Генеральної Асамблеї ООН 25-27 вересня 2015 “Перетворення нашого світу: порядок денний в галузі сталого розвитку до 2030 року”. Прийняття SDGs означає розширення системи міжнародного права в бік нового міжнародного права сталого розвитку.

 

Разом з тим, інститутів, які б забезпечили нові економічні механізми для досягнення Цілей сталого розвитку, на сьогоднішній день не створено. В результаті, SDGs, які мали стати генератором економічного зростання, опинилися поза демократичним контролем та не забезпечили очікуваного розвитку економіки. Економіка продовжує функціонувати в рамках постулату стимулювання та розширення товарних ринків.

 

Між тим, масштабні наукоємні проекти сталого розвитку забезпечують асиметричну модель економічного зростання, коли інвестиції в інфраструктуру та боротьбу з кліматичними змінами генерують багатократне зростання економіки.

 

Однак сьогоднішня криза свідчить про те, що реалізація таких проектів лежить за межами традиційної Вестфальської моделі державного управління.

 

Відповідаючи на ці потреби, Консорціум проводив наукові дослідження для розробки “цифрового фрейму управління”, який би забезпечив цілісну модель управління Цілями сталого розвитку та інституціалізацію "нової реальності".

 

Такий фрейм було розроблено у вигляді єдинозв’язаного правового простору, який поєднує принципи міжнародного права з механізмами корпоративного (господарського) права, що дозволяє створювати “динамічні та гнучкі механізми багатосторонньої взаємодії стейкхолдерів”.  Цей цифровий фрейм забезпечує ефективні відповіді на глобальні та локальні проблеми та дозволяє запровадити:

-    Стратегічний фрейм управління для боротьби зі зміною клімату та управління ризиками стихійних лих;

-    Міжнародну систему управління Цілями сталого розвитку (SDGs);

-    “Віртуальні економічні середовища” (VEEs) для корпорацій для реалізації масштабних наукоємних інфраструктурних проектів та проектів сталого розвитку;

-    Інституційний фрейм для Цифрової економіки, Штучного Інтелекту, Фінтех, VR/AR, Індустрії 4.0, IoT, біо-технологій тощо (для правового регулювання, оподаткування та розвитку цих сфер для суспільного блага).

 

Цей фрейм забезпечує управління проектами по досягненню Цілей сталого розвитку, а також розгортання інклюзивних економічних моделей “споживання-виробництво” (відповідно до Цілі 12). Це призводить до зростання економіки, розвитку демократії та забезпечує лідерство Європи в умовах зростаючих глобальних викликів, соціальної турбулентності і "глобального економічного перезавантаження".

 

Фрейм вирішує завдання, поставлене Конференцією ООН Ріо+20 (2012): “Як покращити міжнародну координацію в галузі сталого розвитку шляхом створення інституційного фрейму”.

 

Фрейм створює масові робочі місця для фрейм-менеджерів, які забезпечують управління фазовим портретом компаній (діаграмою бізнес-потенціалу) і біфуркаційними бізнес-процесами для збереження життєздатності та ефективності бізнесу в умовах зростаючої турбулентності економіки і нелінійних змін ринку.

 

Ми пропонуємо обговорити рішення сьогоднішніх проблем, актуальність яких зазначена у Додатку. Запропоноване рішення спрямоване не на "реформи", а стосується інституційної прагматики з відновлення механізмів економічного зростання та розвитку.

 

“Цифровий фрейм управління”, який забезпечує правове та інституційне регулювання для інформаційного та інтелектуального простору, впроваджується через створення “Міжнародної (міждержавної) корпорації (Хабу) з управління проектами сталого розвитку”.

 

Реалізація проекту Хабу дозволяє:

-    забезпечити економічне лідерство Європи за рахунок: 1) високо динамічної інформаційно-інтелектуальної потужності країн-координаторів проекту (включно з Україною); 2) масштабних проектів, спрямованих на виконання 17-ти Цілей сталого розвитку; 3) формування інститутів Web-простору;

-    створити робочі місця нової якості за сьогоднішніх умов прогресуючого скорочення зайнятості, спричинених Штучним Інтелектом, включаючи робочі місця для вчених, інженерів і висококваліфікованих фахівців в міжнародних проектах сталого розвитку;

-    закінчити війну в Україні на основі створення “Міжнародної (міждержавної) корпорації (Хабу) з управління проектами сталого розвитку” та передачі в її управління частини Донецької, Луганської областей і Криму (приклад: Сінгапур, Гонконг і т.д.) під юрисдикцією України. Створення таких міжнародних "факторій" дасть можливість Євросоюзу розгорнути товаропровідну мережу "Лісабон - Сеул" з широкими логістичними, ресурсними і фінансовими можливостями.

 

У 2015-16 рр. проект був підтриманий від імені Ф.Могеріні, Високого представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки / Віце-президента Європейської Комісії, а також Мінекономрозвитку України та Міністерством юстиції України. Комітет Парламенту України у закордонних справах взяв проект до відома. У дослідно-практичній експлуатації брало участь більше 20-ти тис. користувачів. Проведено робочу Міжнародну конференцію з обговорення проекту. Проект на сьогоднішній день закінчений українською стороною і вимагає узгодження на рівні лідерів країн Євросоюзу.

 

Юридичну основу проекту складають "Міжнародна Декларація" + "Угода про створення Міжнародної корпорації (Хабу) з управління проектами сталого розвитку".

 

Відкриваючи публічне обговорення, ми просимо надсилати зауваження та пропозиції щодо проектів тексту "Міжнародної Декларації" і "Угоди про створення Міжнародної корпорації (Хабу) з управління проектами сталого розвитку" (www.c2n.biz) на електронну пошту: contentnet.hub@gmail.com, contentnet@ukr.net.

 

Відповідаючи принципам Декларації Сібіу (9 травня 2019 р.) Європейського Союзу ("Європа буде продовжувати відігравати велику роль у великих справах…"), пропонуємо лідерам країн ЄС, Європарламенту, Єврокомісії та зацікавленим лідерам країн ГУАМ, міжнародним і громадським організаціям взяти участь в доопрацюванні проекту та його реалізації.

 

Додаток: Актуальність проекту - на 2 арк.

 

За дорученням Наукової Ради консорціуму,

 

Голова Ради Консорціуму                                                 

Ю.А. Ратушин                            

 

 Coordinator: Dr. Sergei Polenok, Executive Director. Tel.: +380 50 558 69 17. E-mail: contentnet.hub@gmail.com

 

 

 

                                                                                                                                                   Додаток

 

Актуальність проекту:

 

1.   "Невизначеність економіки" і "глобальне економічне перезавантаження" (Директор-розпорядник МВФ Крістіна Лагард, Комюніке Шанхайської організації співробітництва).

2.   Втрата системи управління: відсутність стратегій та економічних механізмів по створенню нових робочих місць, потреба в створенні збалансованої системи податків і зайнятості, катастрофічне зниження споживання, банківська невизначеність, високі рівні боргу, фінансова вразливість.

3.   Втрата контролю над правовою системою: уповільнення управлінських процесів за причин зарегульованості; зростання відносин, що не піддаються правовому регулюванню (Інтернет, Штучний Інтелект, біо-технології); інволюція судової системи. Потреба в швидкому управлінні, динамічному праві, самоорганізації та авто-формалізації відносин, створенні та інституціалізації нових форм контролю. Перехід від гео-економічного права прагматики до гео-культурного права унікальності.

4.   Зростання індивідуалізму, доступність інновацій, розшарування суспільства, міграційні процеси,  проблеми представницької демократії.

5.   Когнітивний дисонанс в суспільстві: "другий інформаційний бар'єр" (нездатність обробляти зростаючі обсяги інформації), агресія фейків.

6.   Ускладнення реальності: необхідність розширення систем управління ("принцип необхідного різноманіття" В.Ешбі).

7.   Гео-політичні ризики: агресія РФ, Сирія, Північна Корея, Венесуела, міграційні виклики, китайський інвестиційний проект "нового шовкового шляху" ("Один пояс, один шлях"), план технологічного домінування "Зроблено в Китаї 2025", платформа електронної торгівлі Alibaba (576 млн. користувачів, в 2036 році - 2 млрд.), платіжна система China UnionPay (працює в 170 країнах), мобільні платіжні сервіси Alipay і WeChat Pay (1,4 млрд користувачів, обіг понад $10 трлн), смартфони і 5G-мережі Huawei, квантова лінія зв'язку Пекін-Шанхай, водневі автомобілі (Hydrogen Automobile), а також зростання сектора Фінтех і криптовалюти, включаючи розвиток “віртуальних валют” (приватних е-грошей).

8.   Загрози: реєстрація в системі Alibaba компаній-нерезидентів (європейських компаній), трансформація Alibaba в єдину глобальну платформу Цифрової економіки, що створює реальні умови для глобального китайського домінування. Початок таких процесів підтверджується пропозицією Джека Ма (колишнього глави Alibaba) в 2017 році Президенту США Д. Трампу по створенню 1 млн. робочих місць в США на платформі Alibaba.

Розгортання 5G-мереж створює глобальну технологічну платформу для глобального впровадження Штучного Інтелекту. За цих умов забезпечення зайнятості можливе лише шляхом розширення ринку праці новим інформаційно-інтелектуальним виміром. Це означає перехід до “розширеної економіки”, в якій головними драйверами економічного зростання стають Цифрова економіка, а також масштабні, науко-місткі, інженерні проекти, спрямовані на реалізацію Цілей сталого розвитку.

9.   В умовах глобальної зміни клімату, техногенного забруднення, зростання населення, безпрецедентної урбанізації та переходу до Індустрії 4.0 необхідна нова життєздатна технологічна, урбаністична та екологічна інфраструктура. Відмінними рисами цієї інфраструктури є здатність до самовідновлення, саморозвитку та трансформації, а також резистентність до стихійних лих та наявність стратегічного фрейму управління.

Разом із різкою зміною засобів комунікацій (розгортання 5G-мереж) і переходом до нових джерел енергії ця “інклюзивна інфраструктура” забезпечить реалізацію Цілей сталого розвитку.

10.    Історичне лідерство Європи: філософія, технології, демократія. Сьогоднішній акцент в науці на "прибутку" замість "пошуку істини". Перспективи гео-політичного лідерства Європи в "глобальному економічному перезавантаженні": створення моделі життєздатного майбутнього, проект "Світове економічне зростання: лідерство Європи, розвиток демократії, ко-еволюція бізнесу, природи і суспільства".

11.    Проект Декларації і "Угоди про створення Міжнародної корпорації (Хабу) з управління проектами сталого розвитку": нові інститути, інституційний фрейм управління, "економічна інклюзія", мобілізація ресурсів і управління проектами з багатьма вигодонабувачами (стейкхолдерами), цифровий облік бенефіціарів, цифровий арбітраж ("цифрове право"), відновлення механізмів економічного зростання та розвиток потенціалу.

12.    Проекти сталого розвитку, які до раціональної (об'єктивної) компоненти додають суб'єктивний (гуманітарний, трансцендентний) вимір, спрямований на життєздатне майбутнє і гармонізацію суспільства.

13.    Забезпечення лідерства, справедливості, розширення громадянських прав, а також життєздатності Європейських компаній і банків: проекти сталого розвитку, Фінтех, Індустрія 4.0, “квантовизація економіки та індустрії, Цифрова економіка (цифрова власність, глобальний інститут цифрових компаній з реєстрацією на Європейських серверах), Штучний Інтелект. Європейське лідерство також передбачає: управління знаннями, боротьбу зі змінами клімату та екологічною деградацією, створення життєздатної технологічної, урбаністичної і екологічної інфраструктури.

            Лідерство забезпечується інформаційно-інтелектуальним потенціалом країн-координаторів, наявністю спільних цілей (SDGs), позитивного "образу майбутнього" у вигляді інформаційного (цифрового) суспільства і "інституціонального фрейму" правової і економічної взаємодії.

14.    Вибір країн-координаторів здійснюється за сукупністю числа цифрових гаджетів, комунікацій і усереднених показників IQ країни (що характеризує інформаційно - інтелектуальну міць країни). Такі країни забезпечать економічне зростання Європи і світу за рахунок мобілізації інформаційно-інтелектуальної складової суспільства та взаємодії стейкхолдерів (вигодонабувачів) при реалізації масштабних проектів сталого розвитку в нових інституціалізованих умовах розвитку.