Backstop IV. Інституціалізація інновацій:
інституційний дохід - розширення економічної моделі

Необмежена доступність до знання, за відсутності інституційних механізмів його впорядкування, неминуче породжує авторитарність як найпростішу форму управління складними міжнародними процесами. Авторитарні системи виникають не як аномалія, а як примітивна відповідь на надлишок неконтрольованої складності.

Сучасний приклад — інновації у сфері сланцевого газу та нафти, а також технології зрідженого природного газу (LNG). Саме ці інновації стали ключовим фактором витіснення авторитарної Росії з глобального енергетичного ринку. Йдеться не про зниження цін як таке, а про втрату Росією можливості монопольного контролю та політичного шантажу через енергоресурси.

Результатом цього витіснення стала війна проти України як форма силової компенсації втрати економічної та геополітичної ренти. Таким чином, інновація без інституційного запобіжника трансформувалася з економічного фактору розвитку у тригер великого збройного конфлікту.

Ця логіка повністю відповідає моделі довгих хвиль економічної динаміки капіталістичного господарства Миколи Кондратьєва, де технологічні зрушення радикально змінюють структуру ринків, центрів сили та політичної стабільності.

(див. модель Кондратьєва)

Однак прямі аналогії тут є обмеженими: у класичній моделі йдеться про окремі домінуючі інновації хвилі. У цифрову ж епоху ми маємо справу не з однією інновацією, а з мільйонами паралельних, взаємопов’язаних інновацій, що розгортаються одночасно у фінансах, штучному інтелекті, біотехнологіях, енергетиці, комунікаціях і безпеці.

За таких умов єдино можливим стабілізуючим механізмом стає інституційний дохід, а не ресурсна чи технологічна рента. Інституційний дохід виникає не з володіння інновацією, а з правил її інтеграції у глобальну систему, її безпечного масштабування та справедливого розподілу ефектів.

Саме це і є завданням нової системи міжнародної безпеки — не стримувати інновації і не монополізувати їх, а інституціалізувати їх вплив. Нова система міжнародної безпеки стає базовою архітектурою побудови цифрового суспільства, у якому інновації перестають бути джерелом війни і стають джерелом стабільного розвитку.