Пріоритет США: інституційне розширення інноваційної економіки
Інфраструктура сьогоднішньої інноваційної економіки США має бути інституційно розширена, щоб створити нову надсистему (метасистему), яка зможе інтегрувати існуючі платформи та конфліктуючі соціальні системи — через довіру, відкритість і кращі правила гри.
Усі автори — від Alex Karp до Mariarosaria Taddeo — представляють інтелектуальну й наукову традицію Сполучених Штатів Америки та працюють у межах Західної школи цифрової філософії, етики й системного аналізу. Вони виходять із розуміння, що традиційна система міжнародного управління, економіки та безпеки вичерпала свій потенціал у сучасному світі.
Інноваційних мислителів об’єднує пошук нової архітектури легітимності, стабільності й координації у цифрову добу, де влада, власність і право перестають бути виключно державними атрибутами, а поступово трансформуються у поліцентричні механізми глобального управління.
Пов’язано це з тим, що цифровізація створює новий просторово-часовий континуум та глобальний публічний простір. Доступ до інформації, знань, фінансових транзакцій, а також цифрових засобів виробництва стає масовим. Це означає, що монополія держави та корпорацій на знання, інформацію, фінансові операції та засоби виробництва втрачається. Як наслідок, використання централізованих ієрархічних моделей управління стає неефективним в умовах масової та глобальної інформаційної і економічної взаємодії.
Створення глобальної поліцентричної архітектури управління, безпеки та розвитку стає пріоритетним завданням, що забезпечить формалізацію, легітимізацію, координацію та стійкість суспільних відносин в епоху, коли хаотизація, невизначеність та сингулярність роблять старі моделі управління неефективними.
І Карп, і Benkler, і модель Нової системи міжнародної безпеки визнають, що технології самі по собі — не нейтральні.
Потрібна нова етика дій у
цифровому просторі — баланс між технологічним розвитком,
людяністю і відповідальністю.
Це спільна інтенція — створити систему, де технологія служить людині, а не навпаки.
Усі підходи, хоч і різною мовою, розглядають сучасні конфлікти як наслідок неефективної координації між державами, інститутами й технологічними структурами.
Ідея «завершення вічних війн» в концепції Нової системи міжнародної безпеки та розвитку — еволюційна форма тієї ж думки, яку інші формулюють як «необхідність технологічного чи етичного переосмислення влади».
У всіх проєктах майбутнього розвитку простежується спільна ідея — пошук нового суспільного договору між людиною, технологією та владою, який має переосмислити відносини між індивідом, державою та цифровими системами управління.
· У Alex Karp — це союз держави і технологій.
Alexander C. Karp — співзасновник і генеральний директор компанії Palantir Technologies, що спеціалізується на аналітиці великих даних і співпраці з урядовими структурами США та країн-союзників у сфері національної безпеки.
· У Yochai Benkler — мережевий суспільний договір.
Yochai
Benkler — професор права Гарвардського
університету (Harvard Law
School), співдиректор Berkman
Klein Center for Internet & Society. Його дослідження
зосереджені на інформаційній економіці, мережевому виробництві в рамках спільнот
(commons-based peer production)
та цифровому співробітництві як основі нового соціального договору.
· У Ehud Shapiro — цифровий контракт як форма громадянства.
Ehud Shapiro — професор Weizmann Institute of Science (Ізраїль), піонер у галузі біоінформатики та теоретичного комп’ютерного моделювання. Його дослідження “Digital Social Contract” пропонують бачення добровільної угоди в цифровому просторі, яка може слугувати основою нового типу громадянства та довіри у глобальних мережах.
· У Luciano Floridi та Mariarosaria Taddeo — етико-цифровий суспільний договір.
Luciano Floridi — професор цифрової етики (Digital Ethics) в Yale University і засновник Digital Ethics Lab в Оксфорді.
Mariarosaria Taddeo — заступниця директора Oxford Internet Institute, дослідниця етики штучного інтелекту та кібербезпеки. Їхні спільні роботи розкривають концепцію “digital sovereignty” і “digital social contract” як нового етапу взаємодії між громадянами, державами та алгоритмами.
· У моделі “Нова система міжнародної безпеки та розвитку” — цифрова особа та поліцентричні інститути як новий рівень соціального договору.
Ця модель пропонує інституціалізований підхід до цифрової цивілізації, у якому ключовим суб’єктом стає цифрова особа, що реалізує свій суверенітет через поліцентричні інститути та Цифрову інституційну платформу (ЦІП). Це створює основу для формування нової архітектури довіри, відповідальності та сталого розвитку в глобальному цифровому суспільстві.
Багато американських авторів (особливо
Benkler, Cardelli, Shapiro) визнають, що інформаційна економіка створює нову
форму власності — спільну, мережеву, нематеріальну.
Міжсистемна модель Нової системи міжнародної безпеки та розвитку розвиває цю
нову форму власності далі, надаючи їй правосуб’єктність і фінансовий еквівалент
(через ЦІП, цифрову валюту, поліцентричну економіку, цифрове право).
Тобто всі визнають факт — власність
стає цифровою, а отже й механізм безпеки та права має
змінитися.
У більшості згаданих підходів ШІ не розглядається як мета, а як засіб досягнення нового порядку. Модель Нової системи міжнародної безпеки та розвитку вводить у дію відповідальність людини – цифрової особи – за дії ШІ.
Це спільний знаменник — технології не мають бути самодостатніми, вони лише
інструмент цифрового
врядування, координації та етики.
Незалежно від ступеня державності чи
технологічності підходу, усі вони сходяться в одному:
людина має залишатися
центром цифрової цивілізації.
Це фундаментальна точка збігу між баченням “суверенітету особи” та академічними/
технологічними підходами Заходу.
Спільні знаменники різних моделей
|
Як проявляється у різних моделях |
|
|
Пошук нового глобального порядку |
Усі визнають кризу старої системи і шукають нову архітектуру співіснування |
|
Баланс етики й технології |
Етика як умова безпеки і довіри у цифрову добу |
|
Новий суспільний договір |
Від держави-технологій до людини-технологій |
|
Перенесення власності у цифровий вимір |
Від ідей мережевого капіталу до цифрової правосуб’єктності |
|
Людиноцентричність |
Людина як ядро цифрової цивілізації, а не лише користувач технології |
Історія Сполучених Штатів — це історія інновацій, що змінювали не лише економіку, а й саму цивілізаційну модель світу. Від Томаса Едісона, Генрі Форда й Ніколи Тесли — до Ілона Маска, Джеффа Безоса, Сема Альтмана та Дженсена Хуанга — американські інноватори формують економіку, яка сама стає інституцією безпеки.
США не просто створюють технології — вони формують моделі довіри, ризику, відповідальності й взаємодії, що можуть бути основою нової системи міжнародного порядку.
· Ілон Маск (Tesla, SpaceX, Starlink) — не просто технологічний підприємець, а творець інфраструктур незалежності, що дозволяє суспільствам зберігати функціональність навіть у кризових умовах. Його супутникові системи забезпечують комунікаційну безперервність, тобто — нову форму безпеки.
· Сем Альтман (OpenAI) — показав, що штучний інтелект може стати не лише бізнес-інструментом, а новим типом суспільного інституту, який потребує етичного регулювання, прозорості та спільної відповідальності.
· Білл Гейтс (Microsoft, Gates Foundation) — інтегрував цифрову трансформацію з гуманітарною місією, започаткувавши модель «технології для розвитку» — те, що лежить у самому серці концепції сталого розвитку.
· Дженсен Хуанг (NVIDIA) — створив архітектуру обчислень, яка стала базою для нової економіки штучного інтелекту — своєрідного цифрового «нервового шару» цивілізації.
· Пітер Тіль (Founders Fund, Palantir) — мислить у категоріях інституцій майбутнього, де технологія та політика поєднуються у моделі «інноваційного суверенітету».
· Алекс Карп (Palantir Technologies) — один із архітекторів нового типу аналітичної безпеки. Його бачення базується на ідеї, що дані можуть бути зброєю демократії, якщо їх використовувати відповідально. Palantir перетворилася на своєрідний “інституційний мозок” цифрової доби — платформу, що поєднує державний та приватний сектори у захисті відкритого світу. Карп говорить про етичний реалізм у використанні штучного інтелекту: технологія має служити не контролю, а свободі, і саме це зближує філософію Palantir з принципами Нової системи міжнародної безпеки та розвитку.
Кожен із цих інноваторів створив не просто продукт, а соціотехнологічну систему. Саме такі системи, при правильному інституційному з’єднанні, можуть перетворитися на базу нової архітектури міжнародної безпеки та розвитку.
Україна, переживши етапи криз і війни, виробила власну модель глобальної трансформації — Міжнародний Хаб з управління проєктами сталого розвитку та Цифрову інституційну платформу (ЦІП), що пропонує нову парадигму:
Безпека — не як військовий стан, а як етична, цифрова та інституційна рівновага.
Українська модель спирається на три ключові принципи:
Таким чином, українська концепція створює правову та етичну оболонку, у яку можуть інтегруватися американські технологічні моделі.
|
Американський інноватор / модель |
Інституційна інтеграція в українську систему безпеки (Хаб / ЦІП) |
|
Ілон Маск — автономна інфраструктура зв’язку (Starlink) |
Використання нейрочейну для створення децентралізованої мережі безпеки цифрових інститутів; забезпечення стійких каналів зв’язку в глобальних проєктах Хабу. |
|
Сем Альтман — ШІ як соціальний інститут |
Інтеграція штучного інтелекту до цифрових інститутів управління, з етичним наглядом ЦПІ (Цифрових поліцентричних інститутів). |
|
Білл Гейтс — технології для розвитку |
Спільні програми Хабу у сфері освіти, медицини, енергетики; цифрова токенізація проєктів сталого розвитку. |
|
Пітер Тіль — інноваційний суверенітет |
Формування системи цифрової юрисдикції, що дозволяє країнам і спільнотам зберігати контроль над власними цифровими активами. |
|
Дженсен Хуанг — архітектура AI-обчислень |
Використання нейрочейну як етичного регулятора взаємодії між AI-модулями різних держав і організацій. |
Це дозволяє створити глобальну поліцентричну екосистему, у якій американська технологічна сила поєднується з етичністю та правовою гнучкістю українських інституційних інновацій.
Пропонується нова форма партнерства — “Innovation for Peace”, що об’єднує інноваторів США та український благодійний фонд «Міжнародна безпеки та сталий розвиток».
Основний напрямок інтеграції:
Американські інноватори створили технологічну інфраструктуру ХХІ століття. Україна пропонує нову правову та етичну інфраструктуру — щоб ця технологічна сила перетворилася на силу миру та цифрового права.
Поєднання американського інноваційного духу і технологій у сфері побудови цифрового суспільства з українською системною інституційністю безперечно стає основою нової архітектури міжнародної довіри, сталого розвитку та цивілізаційної безпеки.
· Сполучені Штати можуть застосувати свою інноваційну економіку як фундамент глобальної цифрової архітектури — глобальної надсистеми (метасистеми) — для забезпечення інклюзивної безпеки та сталого розвитку з урахуванням як приватного інтересу, так і суспільного блага.
· Україна — виступає як країна-партнер, що пропонує нову модель міжнародної безпеки та розвитку, яка здатна інтегрувати глобальний технологічні платформи та інновації в економіку та сталий розвиток.
· Під егідою президента США Д. Трампа та в рамках Американської інноваційної економіки, безперечно, може бути створено цифрову надсистему, що базується на концепції: свобода + інновації (американський ідеал), сталий розвиток + цифрова правосуб’єктність (українська інституційна пропозиція).