ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ МОЗ

Від 18.06.2007 № 330

РЕКОМЕНДАЦІЇ З ДІАГНОСТИКИ, ЛІКУВАННЯ РАКУ НИРКИ

Код МКХ-10: С 64.9, С 65.9

Рак нирки характеризується постійним ростом кількості випадків захворювання за останні 50 років із перевагою ураження чоловіків над жінками та піком виникнення на 6–7-й декадах життя. Загальновизнаних факторів ризику щодо раку нирки не встановлено, однак деякі епідеміологічні дані свідчать, що паління, надмірна вага тіла та деякі важкі метали (кадмій) сприяють розвитку раку нирки.

Діагностика

Клінічні ознаки та симптоми раку нирки:

· Гематурія;

· Персистуючий біль в попереку;

· Утворення, що пальпується в черевній порожнині;

· Втомлюваність;

· Втрата ваги;

· Гарячка не пов’язана з інфекцією;

· Набрякання нижніх кінцівок.

Як правило, діагноз встановлюється при ультразвуковому обстеженні, проведеному з різних причин.

Стандартне радіологічне дослідження:

· Комп’ютерна томографія живота з або без контрастної речовини (служить документальним підтвердженням діагнозу і надає інформацію про функцію та морфологію контралатеральної нирки).

Додаткові діагностичі методи:

· МРТ;

· Ангіографія чи голкова біопсія відіграє дуже обмежену роль і може використовуватися в окремих випадках.

У випадку гематурії, необхідно виключити іншу пухлину сечостатевої системи.

Лабораторні показники, які необхідно визначити:

· Гемоглобін та ШОЕ: прогноз;

· Креатинін: загальна функція нирок;

· Лужна фосфатаза: метастази печінки, кісткові метастази.

Класифікація. TNM – Класифікація (2002)

Т       первинна пухлина

Тх     первинну пухлину неможливо оцінити

Т0     первинна пухлина не визначається

Т1     Пухлина до 7 см в найбільшому розмірі, обмежена ниркою

Т1а   пухлина до 4 см

T1b   пухлина від 4 см до 7 см

Т2     Пухлина понад 7 см в найбільшому розмірі, обмежена ниркою

Т3     Пухлина розповсюджується на ниркову вену, проростає наднирник

або паранефральну клітковину, але обмежена фасцією Герота

Т3а   пухлина проростає наднирник або паранефральну клітковину, але обмежена фасцією Герота

Т3b   пухлина розповсюджується на ниркову вену (вени) чи vena cava нижче діафрагми

Т3с   пухлина розповсюджується на vena cava вище діафрагми

Т4     пухлина проростає фасцію Герота

N       Регіонарні лімфовузли

Nх     стан регіонарних лімфовузлів оцінити неможливо

N0     метастази в регіонарні лімфовузли відсутні

N1     метастази в один регіонарний лімфовузол

N2     метастази в більше, ніж один регіонарний лімфовузол

М      Віддалені метастази

Мх    віддалені метастази оцінити неможливо

М0    віддалені метастази відсутні

М1     віддалені метастази

*        включаючи нирковий синус (білямисковий жир)
**      включаючи сементарні гілки

Класифікація Робсона (1969) використовується у наступній кореляції з TNM 2002:

• Стадія Робсона І = Т1-Т2;

• Стадія Робсона ІІ = Т3а;

• Стадія Робсона ІІІа = Т3b-c;

• Стадія Робсона ІVа = Т4;

• Стадія Робсона ІІІb = N1-2;

• Стадія Робсона ІVb = M1.

Традиційно рак нирки класифікується до клітинно-ядерної морфології відповідно. Розрізняють:

• Світло-клітинна карцинома (60–85%);

• Хромофільна карцинома (7–14%);

• Хромофобна карцинома (4–10%);

• Онкоцитома (2–5%);

• Карцинома збірного канальця (Белліні) (1–2%).

Лікування

Оперативне – основний вид лікування, яке забезпечує високий відсоток виліковування. Шанси на вилікування після оперативного втручання чітко корелюють із стадією захворювання та ступенем диференціації пухлини. Стандартним оперативним втручанням є радикальна нефректомія разом із фасцією Герота. Жоден із хірургічних доступів не має значної переваги. В окремих випадках при пухлинах до 4 см. органозберігаюча операція повинна братися до уваги.

· Рак нирки, за винятком пухлини Вільмса у дітей, є практично нечутливим до хіміотерапії.

· Радіотерапія – у випадку кісткових метастазів та метастазів у мозок.

· Імунотерапія – все ще в процесі дослідження, але результати обіцяючі.

· Експериментальні методики.

Спостереження

Спостереження за пацієнтами після оперативного лікування повинно проводитися з метою раннього виявлення локального рецидиву та віддалених метастазів і своєчасного призначення додаткового лікування за показами.

Таблиця 1. РЕКОМЕНДОВАНА СХЕМА СПОСТЕРЕЖЕННЯ

Стадія	Термін	Обстеження	Мета
Всі Т	4-6 тижнів після втручання	фізикальне дослідження, креатинін, гемоглобін, лужна фосфатаза*	виключити ускладнення оперативного втручання, визначити функцію нирки, що залишилася, оцінити відновлення крововтрати
Т1, Т2	кожні 6 міс протягом 3 років, кожен рік – 3-5 років	фізикальне дослідження, лужна фосфатаза ЕУГ (при необхід-ності) рентгенографія грудної клітки	виключити ускладнення оперативного втручання, виявлення локального рецидиву після органозберігаючої операції та віддалених метастазів
Т3, Т4	кожні 6 міс протягом 3 років, кожен рік – 3-10 років	фізикальне дослідження, рентгенографія грудної клітки, дослідження зачеревного простору	виключити ускладнення оперативного втручання, виявлення локального рецидиву, віддалених метастазів, контралатеральних метастазів та неопроцесу

*      Якщо рівень підвищений до операції (повторне чи постійне підвищення свідчить про віддалені метастази або залишкову пухлину) при кісткових болях підозра на метастази в печінку або легені.

**    Якщо післяопераційний рівень підвищений, слід повторювати при кожному візиті.

*** Існує незначний, але постійний ризик рецидиву чи метастазів протягом 5–15 років.