ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ МОЗ України 29.08.2008 N 503

Міністерство охорони здоров'я України

Центр медичної статистики МОЗ України

Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

"Кодування захворюваності та смертності у відповідності до Міжнародної статистичної класифікації хвороб 10-го перегляду"

7. Кодування захворюваності

Дані щодо захворюваності досить часто використовуються при розробці програм і політики в області охорони здоров'я. На їх підставі проводиться моніторинг і оцінка здоров'я населення, при епідеміологічних дослідженнях виявляються групи населення з підвищеним ризиком, вивчається частота і поширеність окремих хвороб.

У нашій країні статистика захворюваності в амбулаторно-поліклінічних закладах базується на обліку всіх захворювань, які є у пацієнта, тому кожне з них підлягає кодуванню.

Кодування захворюваності в лікувально-профілактичних закладах має проводитись не лише з використанням 3-значних рубрик, які є основою МКХ-10, але обов'язковим має бути використання 4-значних, а іноді і 5-значних підрубрик.

Чотиризначні підрубрики використовуються для зазначення: а) певної локалізації хвороби; б) деталізації патологічного стану; в) уточнення етіології захворювання тощо.

Отримані деталізовані дані щодо захворюваності необхідні для подання їх в органи державної статистики, порівняння статистичних даних на національному (міжрегіональному) рівнях, для поглиблених статистичних їх в органи державної статистики, порівняння статистичних даних на національному (міжрегіональному) рівнях, для поглиблених статистичних розробок у конкретних областях медицини.

П'ятизначні підрубрики використовуються:

а) при кодуванні клінічних форм туберкульозу легень, які не передбачені МКХ-10 перегляду, а затверджені відповідним наказом МОЗ України.

Для ідентифікації клінічних форм туберкульозу легень мають застосовуватись п'яті підрубрики: 1, 2, 3, 4, 5, 6 (залежно від клінічної форми туберкульозу легень) (див. пояснення нижче);

б) при кодуванні гіпертонічної хвороби у поєднанні її з ішемічною хворобою серця або з цереброваскулярними хворобами використовується п'ята підрубрика "7": (ш. I20.X.7-125.X.7 або I60.X7-I69.X.7);

в) для ідентифікації хронічного обструктивного бронхіту, включно хронічного обструктивного астматичного бронхіту, використовується 5-а підрубрика "2" - (ш. J44.8.2).

Згідно з Міжнародною класифікацією хвороб 10-го перегляду (МКХ - 10) туберкульоз віднесено до класу I "Деякі інфекційні та паразитарні хвороби" рубрики A15-A19.

Туберкульоз органів дихання, підтверджений бактеріологічно та гістологічно кодується рубрикою A15.

Туберкульоз органів дихання не підтверджений бактеріологічно та гістологічно - рубрикою A16.

Туберкульоз нервової системи - A17.

Туберкульоз інших органів - A18.

Міліарний туберкульоз - A19.

У зв'язку з тим, що МКХ-10 перегляду не передбачені клінічні форми туберкульозу, тому на з'їзді фтизіатрів та пульмонологів України у 2003 році був запропонований проект клінічних форм туберкульозу.

Відповідно до наказу МОЗ України від 09.06.2006 N 385 "Про затвердження Інструкцій щодо надання допомоги хворим на туберкульоз" клінічні форми туберкульозу розподілені на дві групи, а саме: туберкульоз легень, який зазначається факультативно та позалегеневий туберкульоз, при формуванні якого зазначається локалізація процесу.

Ідентифікація кожного клінічного діагнозу туберкульозу має кодуватись як тризначною рубрикою так і чотири- та п'ятизначною підрубриками.

Клінічні форми туберкульозу легень:

1. Первинний туберкульозний комплекс: A15.7 або A16.7.

2. Фіброзно-кавернозний туберкульоз легень: A15.0-3.1 або A16.0-2.1.

3. Вогнищевий туберкульоз легень: A15.0-3.2 або A16.0-2.2.

4. Інфільтративний туберкульоз легень: A15.0-3.3 або A 16.0-2.3.

5. Туберкульома легень: A15.0-3.4 або A16.0-2.4.

6. Циротичний туберкульоз легень: A15.0-3.5 або A16.0-2.5.

7. Казеозна пневмонія: A15.0-3.6 або A16.0-2.6.

8. Дисемінований туберкульоз легень: A19.0-частина I або A19.8.

9. Туберкульоз легень, поєднаний з професійними пиловими захворюваннями легень (коніотуберкульоз) - кодується рубрикою J65.

10. Туберкульоз у поєднанні з хворобою, зумовленою вірусом імунодефіциту людини - рубрикою B20.0.

Клінічні форми позалегеневого туберкульозу:

1. Туберкульоз бронхів, трахеї, гортані та інших верхніх дихальних шляхів (позалегеневий туберкульоз органів дихання: A15.5-9 чи A16.4-9.

2. Туберкульоз внутрішньогрудних лімфовузлів: A15.4 чи A16.3.

3. Туберкульозний плеврит (у тому числі емпієма): A15.6 чи A 16.5.

4. Туберкульоз нервової системи та мозкових оболонок: A17.

4.1. Туберкульозний менінгіт: A17.0.

4.2. Туберкульоз мозку: A17.1.

4.3. Туберкульозна енцефалопатія: A17.8.

5. Туберкульоз кісток та суглобів: A18.0.

6. Туберкульоз сечостатевої системи: A18.1.

7. Туберкульоз периферичних лімфовузлів: A18.2.

8. Туберкульоз кишок, очеревини та брижових лімфатичних лімфовузлів: A18.3.

9. Туберкульоз шкіри та підшкірної клітковини: A18.4.

10. Туберкульоз ока: A18.5.

11. Туберкульоз вуха: A18.6.

12. Туберкульоз надниркових залоз: A18.7.

13. Туберкульоз інших уточнених органів і систем: A18.8.

14. Туберкульоз невстановленої локалізації: A18.9.

Деякі пояснення щодо рубрики A19:

A19.0-частина I - це гострий міліарний туберкульоз легень

A19.0-частина II - це гострий міліарний туберкульоз інших органів

A19.8 - інші форми дисемінованого туберкульозу легень, тобто підгострий та хронічний туберкульоз легень

A19.1, A19.2, A19.3 - міліарний (генералізований) туберкульоз.

Статистика госпітальної захворюваності на відміну від амбулаторно-поліклінічної базується на аналізі захворюваності з однієї причини. Тобто, статистичному обліку і кодуванню на державному рівні підлягає основний (діагноз) або стан, з приводу якого проводилось лікування чи обстеження пацієнта в стаціонарі, і на долю якого прийшлась найбільша частина використаних ресурсів.

Крім основного діагнозу (стану) в статистичному документі необхідно зазначати інші стани або проблеми, які мали місце протягом даного епізоду надання медичної допомоги. Це дає можливість при необхідності проводити аналіз захворюваності з множинних причин. Такий аналіз проводиться періодично згідно з методиками, складеними для співставлення в міжнародній та вітчизняній практиці, з їх адаптацією до конкретних умов роботи, тому що загальних правил його проведення поки що не існує.

Реєстрація в "Статистичній карті хворого, який вибув із стаціонару" не тільки основного діагнозу але і супутніх і ускладнень, допомагає особі, яка проводить кодування, вибрати для основного (діагнозу) стану найбільш адекватний код МКХ-10.

Кожне формулювання діагнозу має бути досить інформативним.

Недопустимо формулювати діагноз таким чином, щоб втрачалась інформація, яка дозволяє максимально точно ідентифікувати хворобливий стан.

Наприклад: формулювання діагнозу "Алергічна реакція на харчовий продукт" не дає можливості використовувати код, який буде адекватний хворобливому стану. У такому випадку необхідно уточнити, в чому конкретно проявилась дана реакція, так як коди для її зазначення можуть бути в різних класах хвороб:

     анафілактичний шок                       - T78.0

     набряк Квінке          - T78.3

     інші прояви несприятливої реакції на вживання їжі, НКІР            - T78.1

     дерматит в результаті вживання їжі                - L27.2

     алергічний контактний дерматит, обумовлений      - L23.6

     попаданням харчового продукту на шкіру

Якщо звернення за медичною допомогою пов'язане з лікуванням або обстеженням з приводу залишкових явищ (наслідків) хвороби, яка в даний період відсутня, необхідно детально описати, в чому виражається цей наслідок, чітко відмітити при цьому, що первинне захворювання в даний період відсутнє. Хоча в МКХ-10 передбачено ряд рубрик для кодування "Наслідків", в статистиці захворюваності на відміну від статистики смертності в якості коду "Основного стану" повинен використовуватись код природи самого наслідку. Наприклад, "Лівобічний параліч нижньої кінцівки", як результат перенесеного 1,5 року тому інфаркту мозку - кодується рубрикою G83.1.

Рубрики, передбачені для кодування "Наслідків", можуть використовуватись в тих випадках, коли мають місце ряд різних специфічних проявів наслідків і жодне з них не домінує за важкістю. Наприклад, діагноз "Залишкові явища інсульту", який виставлений хворому у випадку, коли мають місце множинні залишкові явища хвороби, а лікування або обстеження не проводяться переважно з приводу одного із них, - кодується рубрикою I69.4 - "Наслідки мозкового інсульту".

Якщо у хворого, який страждає на хронічне захворювання, виникає різке загострення даного стану, що послужило причиною його термінової госпіталізації, в якості "Основного захворювання" вибирається код гострого стану даної нозології, якщо тільки в МКХ немає спеціальної рубрики, передбаченої для кодування комбінації цих станів.

Наприклад: Гострий холецистит, який потребував оперативного втручання у хворого на хронічний холецистит.

Кодується "Гострий холецистит" рубрикою K81.0 - як "Основне захворювання".

Код, передбачений для хронічного холециститу (K81.1), може бути використаний як необов'язковий додатковий код.

Наприклад: діагноз "Загострення хронічного обструктивного бронхіту". Кодують хронічну обструктивну хворобу легень із загостренням - рубрикою j44.1 як "основний стан", оскільки МКХ-10 передбачає відповідний код для такої комбінації.

Клінічний діагноз, який встановлений хворому при виписці із стаціонару, також як і в випадку смерті, має бути поданий у вигляді чітких 3-х розділів: основне захворювання, ускладнення основного захворювання, супутні захворювання. За аналогією з розділами клінічного діагнозу в "Статистичній карті хворого, який вибув із стаціонару" також передбачені 3 розділи в п.17 для запису відповідного діагнозу. Але, як чисто статистичний документ - ф. N 066/о не передбачена для викопіювання в ній всього клінічного діагнозу. Тобто, записи в ній повинні носити інформативний, направлений характер у відповідності з поставленими задачами наступної розробки первинного матеріалу.

Тому, в графі "Основне захворювання" лікар повинен зазначити основний стан, з приводу якого протягом даного епізоду хворому надавали медичну допомогу і проводились лікувальні та діагностичні процедури. Тобто, вказується основний діагноз, який і підлягає кодуванню. Але на практиці цього не відбувається, особливо коли діагноз включає в себе не одну, а декілька нозологічних одиниць, комбінованих станів. Не зовсім правильно заповнений основний діагноз, який зазначений в прикладі 87.

Приклад 87:

Основне захворювання	Ускладнення	Супутні захворювання
ІХС на фоні гіпертонічної хвороби	Порушення кровообігу ІІБ	Дивертикул стравоходу
Післяінфарктний кардіосклероз Хронічна аневризма лівого шлуночка	Двосторонній гідроторакс	Жовчнокам'яна хвороба

Перше слово даного діагнозу - ІХС. Так називається блок захворювань, які кодуються рубриками I20-I25. При перекладі найменування блоку була допущена помилка і в англійському оригіналі він називається не ішемічна хвороба серця, як в МКХ-9, а ішемічні хвороби серця. Таким чином, ішемічна хвороба серця стала груповим поняттям, як, наприклад, і цереброваскулярна хвороба і у відповідності з МКХ-10 формулювання діагнозу необхідно розпочинати з конкретної нозології. У даному випадку - це хронічна аневризма серця - рубрика I25.3 і цей діагноз повинен бути записаний в "Статистичній карті хворого, який вибув із стаціонару" таким чином:

Основне захворювання	Ускладнення	Супутні захворювання
ІХС: хронічна аневризма лівого шлуночка серця, післяінфарктний кардіосклероз	Порушення кровообігу ІІБ Двобічний гідроторакс	Гіпертензивна хвороба

Запис у "Статистичній карті хворого, який вибув із стаціонару" не повинен перевантажуватись інформацією щодо захворювань, які мали місце у хворого, але не пов'язані з даним епізодом надання медичної допомоги.

Недопустимо заповнювати статистичний документ як зазначено в прикладі 88.

Приклад 88:

Основне захворювання	Ускладнення	Супутні захворювання
ІХС на фоні артеріальної гіпертензії. Нестабільна стенокардія. Затяжний ангіноїдний напад. Рубцеві зміни міокарда після перенесених інфарктів. Постійна форма миготливої аритмії, тахісистолічний варіант.

Заповнена таким чином "Статистична карта хворого, який вибув із стаціонару" не повинна включатись в розробку.

Медичний статистик, на відміну від лікуючого лікаря, не може самостійно визначити основне захворювання, з приводу якого проводилось лікування або обстеження хворого, тобто відібрати захворювання для кодування за однією причиною.

Лікар-статистик лише може присвоїти або перепровірити код, адекватний стану, який зазначений лікуючим лікарем як основний. У даному випадку це "Нестабільна стенокардія". - рубрика I20.0 і в "Статистичній карті хворого, який вибув із стаціонару" діагноз необхідно записувати таким чином:

Основне захворювання	Ускладнення	Супутні захворювання
ІХС: нестабільна стенокардія, післяінфарктний кардіосклероз	Миготлива аритмія	Гіпертензивна хвороба

Різні типи порушень ритму серця, які є проявами ішемічної хвороби серця, - окремо кодуванню не підлягають.

Гіпертонічна хвороба при наявності ІХС переважно виступає в якості фонового захворювання. У випадку смерті вона повинна зазначатись в II частині лікарського свідоцтва про смерть. У випадку епізоду стаціонарного лікування - може використовуватись як основний діагноз, якщо гіпертонічна хвороба послужила основною причиною госпіталізації.

Приклад 89:

Основне захворювання	Ускладнення	Супутні захворювання
Злоякісна гіпертензія Гіпертонічний криз. ІХС	Порушення кровообігу ІІБ Двосторонній гідроторакс. Нефропатія. Хронічна ниркова недостатність	Хронічний гастрит Хронічний бульбіт Залізодефіцитна анемія

Код основного захворювання - I13.2 "Гіпертонічна хвороба з переважним ураженням серця і нирок" з (застійною) серцевою і нирковою недостатністю.

Гострий інфаркт міокарда тривалістю 4 тижні (28 днів) і менше, зареєстрований вперше в житті - кодується рубрикою I21.-. Повторний інфаркт міокарда, незалежно від тривалості періоду, який був після першого захворювання - кодується рубрикою I22.

Запис заключного діагнозу в "Статистичній карті хворого, який вибув із стаціонару" не повинен починатись з групового поняття типу "Дорсопатія", поскільки воно охоплює цілий блок тризначних рубрик M40-M54. З тієї ж причини неправильним є використання в статистичних облікових формах групового поняття НПГ - гестоз (набряки, протеїнурія та гіпертензивні розлади при вагітності), тому що він охоплює блок тризначних рубрик O10-O16. Діагноз повинен чітко вказувати на конкретну нозологічну форму, яка підлягає кодуванню.

Формування заключного клінічного діагнозу з акцентом на етіологію виникнення порушень приводить до того, що в статистику госпіталізованої захворюваності попадають не конкретні стани, які були основною причиною стаціонарного лікування і обстеження, а етіологічна причина виникнення цих порушень.

Приклад 90:

Основне захворювання: Дорсопатія. Остеохондроз поперекового відділу хребта L5-S1 із загостренням хронічного попереково-крижового радикуліту.

При такому некоректному формулюванні діагнозу в "Статистичній карті хворого, який вибув із стаціонару", який заповнений на хворого, що перебував на лікуванні в неврологічному відділенні, в статистичну розробку може попасти код M42.1, що не є правильним, так як хворий отримував лікування з приводу загострення хронічного попереково-крижового радикуліту.

Правильне формулювання діагнозу:

Попереково-крижовий радикуліт на фоні остеохондрозу. Рубрика - M54.1.

Приклад 91:

Основне захворювання: Дорсопатія. Остеохондроз поперекового відділу хребта з больовим синдромом. Ішіалгія Люмбалізація.

Правильне формулювання діагнозу:

Люмбаго з ішіасом на фоні остеохондрозу поперекового відділу хребта. Люмбалізація. Рубрика - M54.4.

Таким чином, першою умовою для покращання якості статистичної інформації є правильне заповнення лікарями статистичних облікових документів. Процес вибору нозологічної одиниці для кодування захворюваності і смертності потребує експертної оцінки і вирішувати його необхідно разом з лікуючим лікарем.

Екстрагенітальна патологія у вагітних, роділь, породіль має кодуватись підрубриками 15-го класу "Вагітність, пологи, післяпологовий період" (ш. O00-O99).

Найбільш поширеною рубрикою при кодуванні соматичних захворювань у вагітних, роділь, породіль є рубрика O99. "Інші хвороби матері, які ускладнюють вагітність, пологи, післяпологовий період, класифіковані в інших рубриках".

Наприклад, анемія, яка ускладнює вагітність, пологи, післяпологовий період, кодується рубрикою O99.0:

- інші хвороби крові та кровотворних органів та деякі порушення із залученням імунного механізму - рубрикою O99.1;

- хвороби ендокринної системи, порушення обміну речовин ... у вагітних, роділь, породіль кодуються рубрикою O99.2, але цукровий діабет у вагітних, роділь, породіль - рубрикою O24.- з відповідними 4-значними підрубриками:

рубриками O24.0-3 кодується попередній цукровий діабет;

рубрикою O24.4 або 9 - гестаційний цукровий діабет.

"Хвороби системи кровообігу, які ускладнюють вагітність, пологи, післяпологовий період" кодуються рубрикою O99.4, але гіпертонічна хвороба - рубриками O10-O11, O13-O14, O16 з відповідними 4-значними підрубриками.

Рубрикою O98 з відповідними 4-значними підрубриками кодуються "Інфекційні та паразитарні хвороби матері, класифіковані в інших рубриках":

- туберкульоз, який ускладнює вагітність, пологи, післяпологовий період, кодується рубрикою O98.0;

- сифіліс, який ускладнює вагітність, пологи, післяпологовий період, - рубрикою O98.1;

- гонококова інфекція - рубрикою O98.2;

- вірусний гепатит у вагітних, роділь, породіль кодується рубрикою O98.4 і т.д.

Винятком при кодуванні екстрагенітальної патології у вагітних, роділь, породіль є:

- акушерський правець - кодується рубрикою A34;

- хвороба, обумовлена ВІЛ-інфекцією - рубрики B20-B24;

- післяпологовий некроз гіпофізу - рубрика E23.0;

- післяпологовий психоз - рубрика F53.0;

- післяпологова остеомаляція - рубрика M83.0;

- травми, отруєння та дія зовнішніх чинників - рубрики S00-T98 (окрім акушерської травми - рубрика O71-).

Перелік кодів щодо діагностичних термінів, які використовуються в лікувальній практиці і не зазначені в МКХ-10

У даний період у вітчизняній медицині використовується значне число діагностичних термінів, які не мають чітких термінологічних аналогів у МКХ-10, що призводить до їх довільного кодування на території країни.

У зв'язку з цим виникла необхідність розробки уніфікованого переліку таких діагностичних термінів з кодами МКХ-10 з метою однакового підходу щодо їх кодування.

Діагноз	Код	Примітка
Гарднерельоз	A63.8
Уреаплазмоз	A63.8
Гепатит B і C - гострий - хронічний	B17.7 B18.7	Для кодування поєднання даних захворювань вводиться додаткова підрубрика .7
Міома матки	D25.9
Аденома щитоподібної залози	D34
Нормохромна анемія	D64.8	Таке формулювання діагнозу не коректне і потребує уточнення етіології
Геморагічний васкуліт (системне захворювання)	D69.8
Діабетична енцефалопатія	E10-E14	з четвертим знаком .6
Тімомегалія	E32.0
Хронічний арахноїдит	G03.1
Серозний менінгіт	G03.9
Вертебробазилярна недостатність - з кризами	G45.-
Транзиторна ішемічна атака в басейні середньої мозкової артерії	G45.1
Спазм судин головного мозку	G45.9
Травматичний плексит	G54.0	Хоча таке формулювання діагнозу не є повним і потребує уточнення за локалізацією, разом з тим можливе використання коду G54.0, так як згадане формулювання практично завжди відноситься до плечового сплетіння
Солярит	G54.8	Діагноз застарілий, не коректний
Неврит променевого нерва	G56.3	Діагноз необхідно формулювати як "Ураження променевого нерва"
Невралгія стегнового нерва	G57.2	Діагноз необхідно формулювати як "Невропатія" або "Неврит"
Міжреберна невралгія	G58.0	Цей стан необхідно зазначати як "Міжреберна невропатія"
Парез променевого нерва	G58.8	Таке формулювання діагнозу застаріле. Необхідно використовувати сучасне формулювання - "Невропатія променевого нерва"
Полірадикулоневрит	G61, G62	Необхідно формулювати як "Полірадикулоневропатія"
Міотонія	G71.1	Діагноз необхідно формулювати як "Міотонічний розлад"
Дитячий церебральний параліч (ДЦП)	G80	Код використовується у дітей до 17 років включно
Залишкові явища ДЦП з геміпарезом	G81, G82, G83	Після 18 років для кодування ДЦП використовуються коди природи самого залишку
Залишкові явища поліомієліту з в'ялим геміпарезом	G81.0 B91	- при кодуванні захворюваності - при кодуванні причин смерті
Вегетосудинна дистонія	G90.9	Діагноз "Вегетосудинна дистонія" не зазначений в МКХ-10 як самостійна нозологічна одиниця і відповідно не має чітко визначеного коду для її кодування. Вегетативні розлади, які проявляються в порушенні регуляції серцево-судинної, дихальної та інших систем організму можуть бути складовою частиною ряду хворобливих станів: гіпертонічна хвороба, ендокринні порушення, хронічна ішемічна хвороба серця, тощо. У такому випадку кодуванню підлягає основне захворювання. Діагноз "Вегетосудинна дистонія" по гіпертонічному, гіпотонічному чи змішаному типу виставляє терапевт або невропатолог, на підставі симптомокомплекса, характерного для зазначеного діагнозу і кодується однією рубрикою G90.9. Якщо у хворого є вегетосудинна дистонія і окремо уточнений діагноз гіпертонічної хвороби, то має реєструватись окремо два різних захворювання: ВСД - шифр G90.9 і гіпертонічна хвороба (ш. I10-I13)
Нейроциркуляторна астенія	F45.3	Діагноз "Нейроциркуляторна астенія" повинен виставляти лікар-психіатр
Злоякісна гіпертензія	I10	Цей код використовується тільки у тому випадку, якщо у хворого не зареєстрована гіпертонічна хвороба із рубриками I11-I13. При наявності останніх - кодується рубрикою відповідної форми гіпертонічної хвороби
Гіпертонічний криз	I10	Код використовується тільки у тому випадку, коли у хворого не зазначена гіпертонічна хвороба з рубриками I11-I13. При їх наявності використовується код останніх
Передінфарктний стан	I20.0
Гострий мікроінфаркт	I21.4
Гостра коронарна недостатність	I24.8
Гостра коронарна смерть	I24.8
Раптова серцева смерть хворого ішемічною хворобою серця	I24.8
Дифузний дрібновогнищевий кардіосклероз	I25.1
Великовогнищевий кардіосклероз	I25.8
Післяінфарктний кардіосклероз	I25.8
Кардіопатія кіфосколіотична	I27.1
Післяміокардитичний кардіосклероз	I51.4
Тонзилогенна кардіопатія	I51.9
Ендокринна кардіопатія	I51.9	Діагноз слід формулювати як "Дисоваріальна кардіопатія". Але необхідно уточнити діагноз, тому що в значному відсотку випадків цей стан виникає після видалення яєчників. У такому разі необхідно використовувати рубрику I97.8
Крововилив у головний мозок (нетравматичний) - травматичний	I61.9 S06.2
Геморагічний інсульт	I61.9
Гостре порушення мозкового кровообігу в басейні вертебро-базилярної артерії	I63.0
Ішемічний інсульт	I63.9
Гостре порушення мозкового кровообігу з геміпарезом	I64.9
Трахеобронхіт: - в осіб менше 15 років - в осіб у віці 15 років і старше	j20.9 j40	Якщо ураження органів дихання охоплює більше, ніж одну анатомічну область і в класифікації відсутній код, який спеціально передбачений для такого поєднання уражень, то кодування проводиться за анатомічно нижче розміщеною локалізацією (в даному випадку кодується бронхіт)
Рецидивуючий бронхіт	j41.1
Хронічний обструктивний бронхіт	j44.8.2	Даною рубрикою кодується і хронічний астматичний обструктивний бронхіт
Хронічна пневмонія: - у терапевтичній практиці		Діагноз не використовується і повинен бути замінений нозологічною формою, яка кодується підрубрикою j84.1 (пневмонія фіброзна)
Пневмосклероз	j84.8
Ерозивний бульбіт	K26.9
Виразковий бульбіт	K26.9
Ерозивний гастрит з кровотечею	K29.1 K29.0
Хронічний гастродуоденіт	K29.9
Парапроктит	K62.8
Стрептодермія	L08.0
Ексудативно- катаральний діатез Алергічний діатез	L20.8	Формулювання застарілі. Необхідно використовувати діагноз "Атопічний дерматит"
Токсикодермія	L27.9
Плоско-вальгусна деформація ступні	M21.0
Плоско-варусна деформація ступні	M21.1
Плоскостопість (набута)	M21.4	Плоска ступня, за винятком вродженої (66.5)
Артралгія	M25.5
Порушення постави Сутулість	M53.2	Зазначені діагнози (без вказівки на наявність кіфозу та сколіозу) рекомендується зазначати як спинна нестабільність. При постановці такого діагнозу у дітей, підлітків та осіб молодого віку необхідно кожний раз виключати гіпермобільний синдром, який лежить в основі патології з боку хребта, а також юнацький остеохондроз хребта (хвороба Кальве і хвороба Шейермана-Мау) і анкілозуючий спондиліт. У жінок в післяменопаузі в таких випадках необхідно виключати остеопороз
Радикуліт	M54.1
Гострий м'язово-тонічний синдром	M54.2- M54.5	- для вибору відповідного четвертого знаку необхідно уточнити локалізацію ураження
Безплідність - чоловіча - жіноча	N46 N97.-	Діагнози не коректні. Необхідно уточняти тип безплідності
Апоплексія яєчника	N83.8
Альгодисменорея	N94.6
Ерозія шийки матки при вагітності	O99.8
Тубінфікованість	Z22.3	"Носійство збудників інших уточнених бактеріальних захворювань"
Віраж туберкулінових проб	Z22.3
Дисбактеріоз	"Дисбактеріоз кишечника" не є клінічним діагнозом. Найбільш поширеними захворюваннями у хворих, яким помилково виставляється діагноз "дисбактеріоз" є: "синдром подразненого кишечника" (K58.-) антибіотикоасоційована діарея (K91.9) (наприклад, псевдомембранозний коліт, обумовлений Klostridium difficile); синдром надмірного росту бактерій (у хворих з пухлинами тонкого кишечника, спайковими процесами в черевній порожнині; хворобою Крона; системною склеродермією; цукровим діабетом; після перенесеної ваготомії). У дитячій практиці "дисбактеріоз" іноді виставляється взамін діагнозів: "неінфекційна діарея у новонародженого" (P78.3); "диспепсія" (K30), "неінфекційний ентерит" (K52.9); антибіотикоасоційована діарея (K91.8). Таким чином, якщо в статистичному документі записаний діагноз "дисбактеріоз", він повинен оцінюватись як неуточнений, попередній і потребує уточнення його причини у клініциста.

Примітка щодо кодування ревматичних хвороб серця:

Ревматизм, активний ревматизм, ревмокардит, неактивний ревматизм є застарілими термінами і не повинні використовуватись при формулюванні діагнозу, так як не можуть бути закодовані уточненим тризначним кодом. Замість діагнозу "Активний ревматизм" введено сучасне поняття "Гостра ревматична лихоманка". Однак, з нього не слід починати діагноз в статистичному обліковому документі, так як дане поняття ідентифікується блоком кодів (I00-I02). Діагноз повинен починатись з формулювання конкретної нозологічної форми, яка підлягає статистичному обліку.

При розвитку (або при рецидиві) ревматичної лихоманки без ураження серця (або при відсутності згадки про нього) - застосовується код I00.

Для зазначення вперше в житті зареєстрованого захворювання можна використовувати термін "Гостра ревматична лихоманка" - (код I00).

При розвитку (або рецидиві) ревматичної лихоманки з ураженням серця або рецидивуючої на фоні раніше сформованого ураження серця - діагноз формується як ревматична лихоманка з ураженням серця - I01.

При уточненні локалізації запальних змін в серці вони відповідним чином зазначаються в діагнозі (гострий ревматичний перикардит, ендокардит, міокардит, інші гострі ревматичні ураження серця) і кодуються відповідним 4-значним кодом: I01.0; I01.1; I01.2; I01.8; I01.9.

Ревматична хорея кодується рубрикою I02. Ревматична хорея з ураженням серця має код I02.0; - без ураження серця - I02.9.

Замість діагнозу "Неактивний ревматизм" введено сучасне групове поняття "Хронічні ревматичні хвороби серця" (як результат раніше перенесеної гострої ревматичної лихоманки, яка призвела до ураження серця) - коди I05-I09.

У статистичному обліковому документі діагноз повинен починатись не з цього групового поняття, а з конкретної нозологічної одиниці, яка підлягає кодуванню на 4-значному рівні відповідно до конкретно встановленої локалізації хронічного ураження серця.

Примітка, яка відноситься до кодування артропатій:

Інфекційно-алергічний артрит (поліартрит) - діагноз застарілий. Сучасне найменування даної патології - "Реактивний артрит (артропатія)" - рубрика M02.- з відповідним 4-им знаком при певних формах: артрит, який супроводжує кишковий шунт - M02.0; післядизентерійна артропатія - M02.1; післяімунізаційна артропатія - M02.2; хвороба Рейтера - M02.3.