|
Затверджено наказ Міністерства охорони здоров‘я України 18.04.2008 №212 |
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
З ПІДГОТОВКИ ТА ПРОВЕДЕННЯ ДОДАТКОВОЇ
ІМУНІЗАЦІЇ ПРОТИ КОРУ І КРАСНУХИ
Незважаючи на значні успіхи, досягнуті в світі у зниженні захворюваності на кір, на частку цього захворювання приходиться більш ніж 10% смертей серед дітей віком до 5 років. За оцінкою ВООЗ, у 2005 році від кору загинуло більш ніж 345 000 осіб. В цілому за період 1999 - 2005 рр. смертність від кору знизилася на 60%. Стратегічний план по кору і вродженій краснушній інфекції в Європейському регіоні ВООЗ поставив за мету елімінацію кору і краснухи, а також викорінення вродженої краснушної інфекції до 2010 року.
За період з 2000 до 2005 років при проведенні кампаній масової імунізації проти кору у світі було вакциновано більш ніж 360 мільйонів людей.
Кір і краснуха продовжують залишатися однією з важливих проблем охорони здоров'я в Україні. Після впровадження планової імунізації проти кору в 1968 році захворюваність на кір скоротилася в 6-10 разів, проте спалахи продовжували виникати з міжепідемічними інтервалами в 2-3 роки. Друга доза вакцини проти кору була включена до календаря щеплень у 1986 році. За період від 1990 до 2005 рр. показник захворюваності коливався від 0,31 до 45,11 на 100 000 населення. Різкі підйоми захворюваності відмічалися у 1993, 1996-1997, 2001-2002 роках. Спалах 2001-2002 рр. охопив західні, південні і центральні регіони; усього було зареєстровано близько 25 000 випадків кору і 14 летальних випадків.
Останній спалах кору почався в середині 2005 року у місті Києві і Київській області, при цьому пік епідемічного підйому припав на січень-лютий 2006 року. Усього за 2005-2006 рр. було зареєстровано 45 116 випадків захворювання на кір, з них 5 випадків були летальними. Показник захворюваності на кір у 2006 р. склав 90,71 на 100 000 населення - вище за рівень захворюваності до впровадження другої дози вакцини проти кору. Випадки кору в Україні склали 83% усіх випадків кору в Європейському регіоні ВООЗ, що включає до себе 53 країни. Завезення кору з України було задокументовано у 12 країнах Європейського регіону і США.
Особливостями даного епідемічного підйому кору були висока інтенсивність епідемічного процесу, залучення всіх регіонів, т.з. «старіння кору» і висока питома вага документально щеплених осіб. Випадки кору реєструвалися переважно в старших вікових групах, при цьому близько 65% випадків спостерігалося серед осіб віком 15-29 років. Відомості про отримання однієї або двох доз вакцин проти кору були у 55% хворих.
Останній епідемічний підйом краснухи в Україні було зареєстровано в 2002 році, коли захворіло 162 000 чоловік. Це був найвищий підйом захворюваності з 1991 року. Відзначаються зміни захворюваності на краснуху серед вікових груп: частка осіб віком більше 14 років серед хворих на краснуху в 2006 році складала 46%.
Таким чином, в Україні виявлено значну кількість осіб, сприйнятливих до кору, переважно віком 16-29 років. Європейське регіональне бюро ВООЗ, Центри по контролю за захворюваннями США, а також Європейський Центр по контролю за захворюваннями рекомендували Міністерству охорони здоров'я України провести додаткову імунізацію проти кору і краснухи всьому населенню віком 16-29 років.
Міністерство охорони здоров'я України затвердило План елімінації кору, контролю за краснухою та епідемічним паротитом, попередження синдрому вродженої краснухи в Україні на 2005-2010 роки від 31.03.2005 року. Планом передбачено проведення додаткової імунізації проти кору і краснухи.
додаткова імунізація проти кору і краснухи із забезпеченням високого рівня охоплення імунізацією спрямована на скорочення значної кількості сприйнятливих до рівня, при якому місцева передача кору припиниться. Охоплення плановою імунізацією не менш ніж 95% попередить накопичення нових когорт сприйнятливих з числа новонароджених.
Проведення додаткової імунізації в Україні здійснюватиметься за тісної співпраці та за технічної і фінансовій підтримки міжнародних організацій: Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), Центрів по контролю за захворюваннями США (СДС).
1. ДОДАТКОВА ІМУНІЗАЦІЯ ПРОТИ КОРУ І КРАСНУХИ
Чи можлива елімінація кору?
ЕЛІМІНАЦІЯ
- ситуація, що складається на великих географічних територіях, де припинена місцева циркуляція вірусу кору, а після занесення інфекції не відбувається її стійкого розповсюдження.
Фахівці вважають кір захворюванням, яке можливо елімінувати, оскільки вірус кору має один серотип, існує ефективна вакцина, відсутні інші, окрім людини, природні резервуари збудника, захворювання має виражену клінічну картину. В той же час, висока контагіозність інфекції кору, схожість клінічної картини з іншими захворюваннями, що протікають з лихоманкою і висипом, і поява атипових і субклінічних випадків ускладнюють вирішення проблеми.
Для успішної елімінації кору в Україні необхідно звести до мінімуму частку сприйнятливих до кору осіб у популяції, при цьому передача збудника на обширних територіях стане неможливою.
Для вирішення задач прийняті наступні стратегії:
Досягнення і підтримка якісної планової імунізації високого рівня охоплення двома дозами вакцини, що містить компонент кору.
Проведення заходів щодо додаткової імунізації сприйнятливого до кору населення.
Посилення системи епідеміологічного нагляду за кором з лабораторним підтвердженням випадків захворювання на кір.
Надання повної і достовірної інформації щодо необхідності імунізації.
Імунізація проти краснухи спрямована на захист здоров'я майбутніх дітей - попередження випадків синдрому вродженої краснухи (СВК). Імунізація великих груп населення зменшить ризик зараження сприйнятливих жінок краснухою.
Додаткова імунізація надає можливість використовувати одну ін'єкцію для введення відразу двох вакцин - проти кору і проти краснухи. Така тактика дозволить практично елімінувати три захворювання – кір, краснуху, і синдром вродженої краснухи.
Підтримка високого охоплення плановою імунізацією проти краснухи попередить збільшення кількості сприйнятливих осіб і відновлення циркуляції вірусу.
Що таке додаткова імунізація?
Додаткова імунізація є ефективною стратегією імунізації проти кору, що дозволяє швидко припинити розповсюдження інфекції, яка проводиться в масштабах всієї країни і охоплює вікові групи населення, сприйнятливі до кору і краснухи.
Під час проведення додаткової імунізації протягом короткого проміжку часу одну додаткову дозу краснушно-корової вакцини отримають всі особи від 16 до 29 років включно, незалежно від їх вакцинального статусу і перенесеного у минулому захворювання. Додаткова імунізація проти кору і краснухи проводять у вигляді одного раунду масової імунізації, причому доза вакцини, отримана під час проведення додаткової імунізації, повинна враховуватися в майбутньому при оцінці вакцинального статусу, як за планової імунізації.
Додаткова імунізація - подія, що має величезне значення для системи охорони здоров'я; в ній повинні брати участь державні, недержавні, суспільні організації і приватні підприємства. Для успішного проведення додаткової імунізації слід ретельно спланувати всі елементи заходу: матеріально-технічне забезпечення, координацію, соціальну мобілізацію і т.д.
Що забезпечить максимальну ефективність додаткової імунізації?
Додаткова імунізація найбільш ефективна, якщо:
досягається високе охоплення щепленнями (не менш ніж 95%) у цільових вікових групах населення.
забезпечена ефективна робота холодового ланцюга.
забезпечена безпечна практика імунізації.
забезпечена співпраця всіх зацікавлених сторін.
Які інші очікувані позитивні результати додаткової імунізації?
Додаткова імунізація привертає увагу державних і громадських діячів і суспільства в цілому до проблем імунізації, до здоров'я в цілому і надає додаткову інформацію з цих питань.
Підвищує кваліфікацію медичних працівників.
Поліпшується функціонування холодового ланцюга, удосконалюється безпечна практика імунізації.
Додаткова імунізація дозволяє удосконалити програму планової імунопрофілактики.
2. СТРАТЕГІЇ ДОДАТКОВОЇ ІМУНІЗАЦІЇ
§ Додаткова імунізація проти кору і краснухи в Україні проводитиметься в 2008 року.
§ Імунізацією проти кору і краснухи в ході додаткової імунізації має бути охоплено не менш ніж 95% чисельності цільових груп.
§ Імунізація проводиться незалежно від попереднього вакцинального статусу та/або перенесеного у минулому захворювання кором і/або краснухою.
§ Під час додаткової імунізації проти кору та краснухи проведення планових щеплень не відміняється.
§ Інтервал між введенням ККВ та інших живих вакцин повинен складати не менш ніж 30 діб.
§ Інтервал між введенням ККВ та неживими вакцинами може не дотримуватися.
2.1 Цільові групи
Додатковій імунізації проти кору та краснухи підлягає населення таких цільових груп на території всієї країни:
Особи віком від 16 до 29 років включно:
- що відвідують і не відвідують учбові заклади всіх типів;
- що не працюють, а також ті, що працюють в державних, приватних та інших установах і підприємствах;
- військовослужбовці та інші спецконтингенти;
- співробітники МНС, СБУ і ті.
2.2 Пункти щеплень
Щеплення проводитимуться на постійних або тимчасових пунктах щеплень, а також силами мобільних бригад.
Постійні пункти щеплень – кабінети щеплень медичних установ, де постійно проводяться планові щеплення та є холодильне обладнання, що дозволяє забезпечити зберігання місячного запасу вакцин плюс запасу вакцини для проведення додаткової імунізації.
Імунізація на постійних пунктах щеплень здійснюється силами медичного персоналу цих установ із залученням необхідного додаткового медичного персоналу та/або добровольців.
Тимчасові пункти щеплень – розміщуються в пристосованих для проведення щеплень приміщеннях, де протягом одного або декількох днів проводитимуться щеплення. Тимчасові пункти щеплень розвертаються в медичних установах, де немає можливості постійно зберігати вакцини, в учбових закладах або інших установах, у населених пунктах, які знаходяться на території обслуговування лікувально-профілактичної установи (ЛПУ).
Імунізація на тимчасових пунктах щеплень здійснюється виїзними (тимчасовими) бригадами для проведення щеплень, що складаються з медичного персоналу територіальних ЛПУ із залученням необхідного додаткового медичного персоналу та/або добровольців.
Мобільні бригади для проведення щеплень формуються на районному рівні і здійснюють імунізацію у важкодоступних населених пунктах на тимчасових пунктах щеплень.
2.2.1 Імунізація на постійних пунктах щеплень медичних установ:
На постійних пунктах щеплень медичних установ здійснюється імунізація:
осіб віком від 16 до 29 років включно, які відвідують або не відвідують учбові заклади всіх типів, а також які працюють або не працюють.
В містах і районних центрах імунізація проводиться бригадами, сформованими з медичного персоналу поліклінік, із залученням необхідної кількості фельдшерів або лікарів і підготовлених медичних сестер з того ж ЛПУ.
В сільській місцевості імунізація проводиться бригадами, сформованими з медичного персоналу СДЛ, СЛА, амбулаторій загальної практики - сімейної медицини, ФАПів із залученням необхідної кількості лікарів і/або фельдшерів, підготовлених медичних сестер з того ж або найближчого ЛПУ. За відсутності достатньої кількості медпрацівників в територіальних ЛПУ, до складу бригад включаються медпрацівники з районного центру.
Бригада для проведення щеплень складається з одного лікаря або фельдшера, однієї медсестри та одного реєстратора. Реєстраторами можуть бути медичні працівники, вчителі, студенти, інші добровольці. Медичний персонал бригад має заздалегідь пройти відповідне навчання на базі територіального ЛПУ із відповідним документальним підтвердженням.
Необхідна кількість персоналу і бригад для проведення щеплень розраховується виходячи з робочого навантаження не більше 100 щеплень на день на одного вакцинатора. Робоче навантаження на 1 бригаду на постійному пункті щеплень протягом додаткової імунізації не має перевищувати 1000 осіб. Якщо очікуване навантаження перевищує зазначену вище, слід планувати дві або більше одночасно працюючих бригад.
На тимчасових пунктах щеплень в медичних установах або в інших пристосованих приміщеннях (окрім учбових закладів), так само, як і на постійних пунктах щеплень, здійснюється імунізація:
осіб віком від 16 до 29 років включно, які відвідують або не відвідують учбові заклади всіх типів, а також які працюють або не працюють і т.і.
Імунізація проводиться силами бригад, сформованих з медичного персоналу СДЛ, СЛА, амбулаторій загальної практики - сімейної медицини і ФАП із залученням необхідної кількості фельдшерів або лікарів і підготовлених медичних сестер з того ж або найближчого ЛПУ. За відсутності достатньої кількості медпрацівників в територіальних ЛПУ до складу бригад включаються медпрацівники з районного центру. Весь медичний персонал бригад для проведення щеплень має заздалегідь пройти відповідне навчання.
Бригада для проведення щеплень складається з одного лікаря або фельдшера, однієї медсестри та одного реєстратора. Реєстраторами можуть бути медичні працівники, вчителі, студенти, інші добровольці.
Необхідна кількість персоналу і бригад для проведення щеплень розраховується виходячи з робочого навантаження не більше ніж 100 щеплень на день на одного вакцинатора. Робоче навантаження на 1 таку бригаду на тимчасовому пункті щеплень протягом додаткової імунізації не має перевищувати 1000 осіб. Якщо очікуване навантаження перевищує зазначене вище, слід планувати дві або більше одночасно працюючих бригад.
В населених пунктах, де немає медичної установи та/або відсутні медичні працівники, імунізація проводиться виїзними бригадами, сформованими в територіальному ЛПУ.
2.2.3 Імунізація на тимчасових пунктах щеплень учбових закладів, підприємств та інших установ:
На тимчасових пунктах щеплень в учбових закладах будь-якого типу, підприємствах та інших установах здійснюється імунізація:
осіб віком від 16 до 29 років включно, які відвідують учбові заклади всіх типів, а також молодих людей, які працюють на підприємствах та в інших установах.
Імунізація проводиться силами медичного персоналу цих учбових закладів із залученням необхідної кількості фельдшерів або лікарів і підготовлених медичних сестер з територіальних медичних установ. До складу бригади для проведення щеплень слід включати одного лікаря (або фельдшера), одного вакцинатора та одного реєстратора з числа вчителів, студентів або інших добровольців.
Імунізація може здійснюватися силами однієї або декількох бригад для проведення щеплень виходячи з робочого навантаження не більш ніж 150 (100-150) щеплень на одного вакцинатора на день (не більше 1500 щеплень протягом додаткової імунізації на одну бригаду для проведення щеплень). Одна бригада протягом додаткової імунізації може обслужити декілька установ.
Всі працівники учбових закладів віком до 29 років мають отримати щеплення проти кору і краснухи в учбовому закладі. Якщо хто-небудь з учнів або працівників вищезгаданих установ не зміг у встановлені терміни отримати щеплення проти кору і краснухи в своєму закладі, вони можуть бути щеплені на найближчому до місця проживання пункті щеплень медичної установи (за територіальним принципом).
2.2.4 Імунізація мобільними бригадами:
У важкодоступних населених пунктах імунізація всього населення, що підлягає щепленням, здійснюється мобільними бригадами. Інформація про такі населені пункти разом з чисельністю цільових груп населення подається керівником територіального ЛПУ (СЛА, СДЛ, амбулаторії загальної практики - сімейної медицини, ФАПом) до робочій групи під час мікропланування. Районна робоча група збирає інформацію про всі важкодоступні населені пункти та ухвалює рішення щодо кількості мобільних бригад, графік їх роботи і маршрути проходження.
Мобільні бригади формуються на районному рівні з медичного персоналу, що пройшов відповідну підготовку. Одна мобільна бригада виїжджає до одного або декількох важкодоступних населених пунктів за заздалегідь розробленим маршрутом.
Враховуючи, що мобільні бригади мають долати великі відстані та обслуговувати населені пункти з невеликою кількістю населення, робоче навантаження для них визначається з розрахунку не більше ніж 70 щеплень на день.