ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом МОЗ України

від 06.02.2008 № 56

Клінічний протокол

санаторно-курортного лікування станів після перенесеної пневмонії

Шифр по МКХ – 10: J 12 – J 18.

Класифікація пневмоній („Інструкція про не госпітальну пневмонію у дорослих” відповідно до наказу МОЗ України  № 499 від 28.10. 2003)

Форма: вогнищева ( вогнищева – зливна ); сегментарна ( полі- сегментарна ); часткова ( крупозна ); інтерстиціальна.

Локалізація: сторона пошкодження, доля, сегменти.

Перебіг: легкі, середньо тяжкі, тяжкі

Види: позалікарняні; лікарняні; аспераційні; на тлі ІДС.

За ускладненням: пневмонії ускладнені та неускладнені.

Діагностика на санаторно – курортному етапі*

Критерії переходу до другого етапу реабілітації хворих на пневмонію: зникнення клінічних симптомів захворювання; зникнення дихальної недостатності, або не вище 1 ступеня; нормалізація гемограм; рентгенологічна відсутність інфільтративних змін у легенях.    

Обов`язкові лабораторні дослідження:

·  Загальний аналіз крові;

·  Загальний аналіз сечі

Додатково: імунологічні та біохімічні дослідження крові (функціональні тести печінки, нирок, глікемія та інші не надають якої-небудь специфічної інформації, однак за наявності відхилень від нормальних значень свідчать про ураження ряду органів/систем, що має певне клінічне і прогностичне значення.

Обов`язкові інструментальні дослідження:

· ЕКГ

· Спірографія

· Рентгенологічне дослідження легень

Додаткові  інструментальні і лабораторні дослідження проводяться залежно від супутніх захворювань і тяжкості основного захворювання.

Консультації фахівців проводяться за призначенням.

Санаторне – курортне лікування*

Задачі етапу: при необхідності продовження протизапальної та розкисаючої терапії, відновлення дренажної функції бронхолегеневої системи; корекція змін, які виникли внаслідок попередньої антибактеріальної терапії (дисбіоз, зниження функціональної активності органів травлення), очищення організму; підвищення загальної та місцевої реактивності організму; нормалізація фізичного та емоційного потенціалу хворого; корекція супутньої патології.

Дієта: має бути легкою до засвоювання,  з доброю кулінарною обробкою, вітамінізована, яка містить тваринний білок, молочні продукти, 30 – 40 % жиру рослинного походження, фруктозовмісні продукти.

Санаторний режим: ІІ-ІІІ

Кліматотерапія: клімат морських берегів, гір, лісів.

Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, ЛФК, дихальна гімнастика, звукова гімнастика, заняття в басейні для плавання, дозована ходьба та біг, тренування на велоергометрі, прогулянки пішки, теренкур, дозована ходьба на лижах, тренування по колу, поступальний дренаж та дренажна гімнастика, масаж класичний та сегментарний,  самомасаж , масаж  точковий.

Апаратна фізіотерапія. Позиційна аерозольтерапія (репаративна):

а) екстрактів лікувальних пелоїдів (пелоїдин, гумізоль, сік алое або сік каланхое 1,0 мл + 3,0 мл розчину соди; сік подорожника 1 мл + 3 мл 0,5 % розчину соди; лізоцим 100 мл у 20 мл фізіологічного розчину, 5 % розчин аскорбінової кислоти, вітамінні суміші.

б) бронхолітична: магнію сульфат (1 мл 25 % розчину + 3,0 мл води), можливі інгаляції 0,5 – 1 % розчину еуфіліну частіше у вигляді йодованої мікстури, холінолітиків( атровент ) 2 – 4 мл на інгаляцію;

в) мембранстабілізуюча: 0,1 % розчин ліпіну, по 5 мл на 1 процедуру, 1  в день.

При затяжному перебігу пневмонії, у випадках збереження хрипів, кашлю: фонофорез гідрокортизону на грудну клітину над проекцією вогнища (1 ампулу розчиняють у 0,2 % розчині натрію гідпркарбонату), 8–10 процедур на курс.

· Електрофорез: трипсину, хімотрипсину, мукосольвіну, йода, міді, кальцію, алое.

· СМВ–терапія, від апарату «СМВ 150–1», «Луч–11», «Луч–3», «Radarmed».

· Індуктотермія

· ДМВ-терапія: від апарату «Ромашка», «Ранет», «Терма», 9–12 Вт, 10 мин, № 10

· КВЧ-терапія апаратом Явь1 – 5,6 , Явь1 – 7,1 , щільність струму до 10 мВт/см² , тривалість сеансу 5–20 хв , № 10–15 на курс, щоденно або через день.

· НВЛОК  потім ЛО + ентеросорбенти, ЛО на ділянку 2 межребер`я парастернально, паравертебрально Th 11 – Th 1V, надключичні  та надниркові ділянки, потужність струму 2 – 4 Вт, лазер інфрачервоний ( 0,89 – 0,85 нм ), імпульсного типу „Узор”, „ Мустанг”, „ Мілта”, „АЛТ – 05 „.

Пелоїдо- та бальнеотерапія, озокеритотерапія.

Радонові купелі: Т⁰  36–37 ⁰С  (100 мл концентрованого розчину радону у  200 л прісної води купелі, тривалість процедури 12 – 15 хвилин, курс лікування 10 купелей)

Пелоїдотерапія аплікаційна: Т⁰  38 – 40⁰  ( торф`яної ), 38–40 ⁰С (мулистої), тривалість процедури 15–20 хвилин, на курс 10 процедур, які проводяться через день.

Термін санаторно – курортного лікування: 21- 24 дні.

Показники якості лікування: клінічні та лабораторні ознаки ремісії запального процесу у легенях, значне  зменшення або відсутність виділення мокротиння та порушень вентиляції у легенях, зникнення рентгенологічних ознак запалення у легенях.

Протипоказання: пневмонія у стадії загострення, пневмосклероз та пневмоконіози, які супроводжуються легенево – серцевою недостатністю вище ІІ ступеню; хронічна рецидивуюча форма тромбоемболі легеневої артерії; бронхоектази, хронічні абсцеси легень при різкому виснаженні хворих, які супроводжуються виділенням гнійного мокротиння та кровохарканням.

* - ступінь доказовості А за Ю.Л. Шевченком, І.Н. Денисовим, В.І. Кулаковим, Р.М. Хаітовим (см Клинические рекомендации для практикующих врачей, основанные на доказательной медицине. – 2-е изд., - М.: ГЭОТАР-МЕД, 2003. – 1248 с.)

Начальник Управління материнства,

дитинства та санаторної справи                                                                                             В.В.  Бондаренко