ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом МОЗ України

від 06.02.2008 № 56

 

 

 

Клінічний протокол

санаторно-курортного лікування стану після хірургічного лікування

ІХС 2–3 місяці після операції (ендоваскулярні втручання на судинах серця, аортокоронарне шунтування тощо) при серцевій недостатності не вищій від І стадії без порушень серцевого ритму.

У віддалені терміни після операції (1 рік і більше) при відсутності стенокардії внаслідок значних фізичних навантажень у стані компенсації або серцевої недостатності не вищій від 1 стадії без порушень серцевого ритму, в сполученні з гіпертонічною хворобою

 

 

Шифр по МКХ-10 – І 20–І 25, І10–І15

 

Діагностика на санаторному етапі*

 

Обов’язкові лабораторні дослідження:

-ліпідограма (холестерин, бета-ліпопротеїди, тригліцериди).

-індекс атерогенності;

-глюкоза крові;

-загальний аналіз крові та сечі;

-протромбіновий індекс;

 

Додаткові:

-аналіз сечі за Зимницьким,

-коагулограма,

-креатинін крові.

 

Обов’язкові інструментальні дослідження:

-електрокардіографія.

Додаткові:

- електрокардіографія з фізичним навантаженням;

-ехокардіографія;

-велоергометрія;

-холтерівське добове моніторування електрокардіографії і артеріального тиску.

 

Консультації спеціалістів: за показаннями.

 

 

Санаторне-курортне лікування*

Санаторний режим: I–II.

Дієта: 10; або 15 або інші за додатковими показаннями (залежно від загального клінічного стану), обмежується вживання тваринних жирів, та продуктів, які містять холестерин. Рекомендується дієта збагачена ω-3 поліненасиченими жирними кислотами (морська риба). При зайвій вазі обмежується енергетична цінність їжі..

Кліматотерапія: дозовані пішохідні маршрути (теренкури) по території санаторію, повітряні, сонячні ванни.

Руховий режим: лікувальна фізкультура, ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна дозована ходьба, лікувальна гімнастика (групова, індивідуальна), підйом по східцях (104 сходинки), велотренування.

Бальнеотерапія: загальні або 4-камерні “сухі” вуглекислі, або вуглекислі, або скипидарні з білою емульсією, або радонові, або кисневі, або йодобромні, або сульфідні, або інші ванни.

Апаратна фізіотерапія: гальванічний комір за Щербаком, або електрофорез комірцевої зони (2% розчин папаверину гідрохлориду, або 5% розчин новокаїну, або 3% розчин броміду натрію, або інше);

-загальний електрофорез за Вермелем (1% розчин аспірину, 1% розчин нікотинової кислоти, або інше);

-транскардіальний електрофорез (5% розчин новокаїну, або 1% розчин нікотинової кислоти, або інше);

-синусоїдальна модульована терапія;

-ДМХ-терапія на зони сегментарної іннервації серця, або на передсерцеву (прекардіальну) зону, або на литкові м’язи (можливе певне індивідуальне варіювання параметрами):

-ДМХ-терапія на передсерцеву зону, випромінювач розташовують на відстані 6-8 см від поверхні тіла, доза дотеплова або слабкотеплова, потужність 20 Вт (при задовільній переносності може бути збільшена, але не має перевищувати 40 Вт), тривалість процедури до 10 хвилин; щоденно або через день.

-ДМХ-терапія ділянки верхньогрудного відділу хребта на рівні Тh1-Тh5 (рефлексогенні зона серця) доза до теплова або слабкотеплова, 20-40 Вт, тривалість процедури до 10 хв щоденно (або через день), до 12 на курс;

-ДМХ-терапія (рефлекторна) на литкові м’язи доза дотеплова або слабкотеплова, 20-40 Вт, тривалість процедури до 10 хв щоденно або через день, 15 процедур на курс лікування;

-магнітотерапія на зони сегментарної іннервації серця;

-електросон.

Додатково:

–лазеротерапія на рефлексогенні зони, на біологічно активні точки, внутрішнє лазерне опромінення крові;

–д’арсонвалізація волосистої частини голови або комірцевої зони;

–мікрокліматотерапія (галотерапія): з перевагою наявності у аерозолі позитивних іонів калію (величина аерозольних часток до 5 мк, щільність аерозолю до 5 мг/м3 повітря, тривалість перебування в умовах аерозолю не більше 30 хвилин, через день або щоденно);

–масаж комірцевої зони, або перикардіальної ділянки;

–психотерапія;

–медикаментозна терапія: нітрати, альфа- та бета-блокатори, антагоністи кальцію, інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ), дезагреганти, діуретики, інше.

Термін санаторно-курортного лікування: 18–21–24 дні.

Показники якості лікування: зменшення частоти й інтенсивності нападів стенокардії, підвищення толерантності до фізичних навантажень, перехід на другий руховий cанаторний режим, поліпшення даних інструментальних та функціональних досліджень, зменшення частоти і дози прийому антиангінальних препаратів, зменшення факторів ризику і метеопатичних реакцій, поліпшення загального самопочуття.

 

* - ступінь доказовості А за Ю.Л. Шевченком, І.Н. Денисовим, В.І. Кулаковим, Р.М. Хаітовим (см Клинические рекомендации для практикующих врачей, основанные на доказательной медицине. – 2-е изд., - М.: ГЭОТАР-МЕД, 2003. – 1248 с.)

 

 

 

Начальник Управління материнства,

дитинства та санаторної справи                                                                                    В.В.  Бондаренко