|
|
ЗАТВЕРДЖЕНО наказом МОЗ України від 06.02.2008 № 56 |
Клінічний протокол
санаторно-курортного лікування
сполученої мітральної вади серця з переважанням стенозу лівого атріовентрикулярного отвору,
не більш ніж ІІ ступінь стенозу без ознак активності процесу або з мінімальним ступенем активності
при стані компенсації або серцевій недостатності не вищій від І стадії
Шифр по МКХ-10: І 05.8
Діагностика на санаторному етапі*
Обов’язкові лабораторні дослідження:
- загальний аналіз крові та сечі,
- загальний білок та білкові фракції,
- сіалові кислоти,
- С-реактивний білок,
- фібриноген.
Додаткові:
- печінкові проби,
- глюкоза крові,
- коагулограма,
- імунограма.
Обов’язкові інструментальні дослідження:
- електрокардіографія.
Додаткові інструментальні дослідження:
- ехокардіографія.
Консультації фахівців: за показаннями.
Санаторно-курортне лікування*
Санаторний режим: I–II.
Дієта: 10 або15 та за додатковими показаннями (залежно від загального клінічного стану).
Кліматотерапія: дозовані пішохідні маршрути (теренкури) по території санаторію, повітряні ванни, інше.
Руховий режим: лікувальна фізкультура, ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна дозована ходьба, лікувальна гімнастика (групова, індивідуальна).
Бальнеотерапія: загальні або 4-камерні вуглекислі, або радонові, або “сухі” вуглекислі, або йодобромні, або інші ванни.
Апаратна фізіотерапія: гальвано-електрофорез за Вермелем (1% розчин аспірину, або 1% розчин нікотинової кислоти, або інше), або електрофорез комірцевої зони за Щербаком (1% розчин аспірину, або 5% розчин броміду натрію, або 5% розчин хлориду кальцію, або інше).
Додатково:
–пелоїдо- та теплотерапія: грязьові, або парафінові, або інші аплікації на ділянку суглобів;
–електросон;
–ультрафіолетове опромінення слизової оболонки (лімфоїдного апарату) носа і зіва;
–мікрокліматотерапія (галотерапія): з перевагою наявності у аерозолі позитивних іонів калію (величина аерозольних часток до 5 мк, щільність аерозолю до 5 мг/м3 повітря, тривалість перебування в умовах аерозолю не більше 30 хвилин, через день або щоденно);
–гідрокінезотерапія (комплекс фізичних вправ в умовах мілких басейнів);
–масаж комірцевої зони або суглобів;
–психотерапія (індивідуальна або групова);
–фітотерапія (добір фітопрепаратів залежно від клінічних особливостей перебігу основної та супутньої патології);
–медикаментозна терапія: біцилінопрофілактика, інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту, діуретики, серцеві глікозиди, бета-адреноблокатори, протизапальні препарати (за показаннями).
Термін санаторно-курортного лікування: 18–21–24 дні.
Показники якості лікування: зникнення або зменшення скарг на задишку, біль у серці та суглобах, підвищення толерантності до фізичних навантажень, поліпшення даних інструментальних та функціональних досліджень, показників ревмопроб, поліпшення загального самопочуття.
* - ступінь доказовості А за Ю.Л. Шевченком, І.Н. Денисовим, В.І. Кулаковим, Р.М. Хаітовим (см Клинические рекомендации для практикующих врачей, основанные на доказательной медицине. – 2-е изд., - М.: ГЭОТАР-МЕД, 2003. – 1248 с.)
Начальник Управління материнства,
дитинства та санаторної справи В.В. Бондаренко