ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом МОЗ України

від 06.02.2008 № 56

Клінічний протокол

санаторно-курортного лікування вад аортального клапана

без ознак активності ревматичного процесу або при наявності мінімального ступеня активності

 при серцевій недостатності не вищій І стадії, без нападів стенокардійного болю

 та високої артеріальної гіпертонії і прогностично несприятливих порушень серцевого ритму і провідності

Шифр по МКХ-10: І 06

Діагностика на санаторному етапі*

 Обов’язкові лабораторні дослідження:

- загальний аналіз крові та сечі,

- загальний білок та білкові фракції,

- сіалові кислоти,

- С-реактивний білок,

- фібриноген.           

Додаткові:

- печінкові проби,

- глюкоза крові,

- коагулограма.

Обов’язкові інструментальні дослідження:

- електрокардіографія.

Додаткові:

- ехокардіографія.

Консультації фахівців: за показаннями.

Санаторно-курортне лікування*

Санаторний режим: I–II.

Дієта: 10 та за додатковими показаннями (залежно від загального клінічного стану).

Кліматотерапія: дозовані пішохідні маршрути (теренкури) по території санаторію, повітряні ванни.

Руховий режим: лікувальна фізкультура, ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна дозована ходьба, лікувальна гімнастика (групова, індивідуальна).

Бальнеотерапія: загальні або 4-камерні вуглекислі, або радонові, або “сухі” вуглекислі, або йодобромні, або інші ванни.

Апаратна фізіотерапія: електрофорез за Вермелем (1% розчин аспірину, або 1% розчин нікотинової кислоти, або інше) або електрофорез комірцевої зони за Щербаком (1% розчин аспірину, або 5% розчин броміду натрію, або 5% розчин хлориду кальцію, або інше); дециметровохвильова терапія.

Додатково:

–гідрокінезотерапія (комплекс фізичних вправ в умовах мілких басейнів);

–електросон;

–ультрафіолетове опромінення слизової оболонки носа і зіва;

–мікрокліматотерапія (галотерапія): з перевагою наявності у аерозолі позитивних іонів калію (величина аерозольних часток до 5 мк, щільність аерозолю до 5 мгм³ повітря, тривалість перебування в умовах аерозолю не більше 30 хвилин, через день або щоденно);

–пелоїдо- та теплотерапія: грязьові, або парафінові, або інші аплікації на ділянку суглобів;

–масаж комірцевої зони або суглобів;

–психотерапія (індивідуальна або групова);

–фітотерапія (добір фітопрепаратів залежно від клінічних особливостей перебігу основної та супутньої патології);

–медикаментозна терапія: біцилінопрофілактика (розпочинається по місцю проживання), інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту, діуретики, серцеві глікозиди, бета-адреноблокатори та протизапальні препарати (за показаннями).

Термін санаторно-курортного лікування: 18–21–24 дні.

Показники якості лікування: зникнення або зменшення скарг на задишку, біль у серці та суглобах, підвищення толерантності до фізичних навантажень, поліпшення даних інструментальних та функціональних досліджень, показників ревмопроб, поліпшення загального самопочуття.

* - ступінь доказовості А за Ю.Л. Шевченком, І.Н. Денисовим, В.І. Кулаковим, Р.М. Хаітовим (см Клинические рекомендации для практикующих врачей, основанные на доказательной медицине. – 2-е изд., - М.: ГЭОТАР-МЕД, 2003. – 1248 с.)

Начальник Управління материнства,

дитинства та санаторної справи                                              В.В.Бондаренко