ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом МОЗ України

від 12.05.2008 р. № 242

 

 

СТАНДАРТ

санаторно-курортного лікування дітей з хронічним колітом

 

Код МКХ-10: К 52.2; К 52.9

 

Хронічний коліт – хронічне захворювання, яке проявляється запаленням слизистої оболонки товстої кишки, з порушенням секреторної, ферментовиділяючої і рухової функції кишечнику.

 

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

1.     Наявність нестійкого стулу (пронос або закріп, зміна закрепу проносом) і дискомфорту в нижній половині живота (здуття, бурчання, розпирання, відчуття неповного випорожнення кишечнику, наявність слизи, болі в області прямої кишки, метеоризм).

2.     Астено-невротичний синдром (підвищена дратівливість, зниження настрою).

3.     Ендоскопічні дані хронічного коліту.

4.     Копрологічні дані хронічного коліту.

 

Показання.

·        Алергічний і аліментарний коліт у фазі ремісії.

·        Неінфекційний коліт неуточнений у фазі ремісії.

 

Протипоказання.

·        Алергічний і аліментарний коліт у фазі загострення або неповної ремісії.

·        Неінфекційний коліт неуточнений у фазі загострення або неповної ремісії.

·        Радіаційний коліт.

·        Токсичний коліт.

·        Загальні протипоказання для санаторно-курортного лікування.

 

Умови проведення санаторно-курортного лікування.

Спеціалізований санаторій або відділення для хворих із захворюваннями шлунково-кишкового тракту.

 

Діагностична програма.

 

Обов’язкові дослідження.

1.     Ендоскопічне обстеження: ректороманоскопія або колонофіброскопія (у тому числі дані за місцем проживання) – до лікування.

2.     Загальний аналіз крові (з оцінкою по Л.Х. Гаркаві і співав., 2002) – двічі (до і після лікування).

 

Додаткові дослідження.

1.     Копрограма – за показаннями, двічі (до і після лікування).

2.     Аналіз калу на яйця гельмінтів і найпростіших – двічі (до і після лікування).

3.     Аналіз калу на наявність крові, нейтрального жиру – до лікування, за показаннями і після лікування.

4.     Електрокардіографія (ЕКГ) – до лікування, за показаннями і після лікування.

5.     Електропунктурная діагностика – двічі (до і після лікування).

6.     Визначення показників «якості життя» – двічі (до і після лікування).

 

Консультації фахівців: за показаннями.

 

Лікувальна програма.

1.     Санаторний режим I-II.

2.     Дієта №5 (15).

3.     Кліматотерапія по I-II режиму відповідно сезону року: повітряні, сонячно-повітряні ванни при еквівалентно-ефективній температурі не нижче 19-18°С, морські купання (або купання в прісному водоймищі) при температурі води не нижче 22-21°С, прогулянки біля моря, в парку, ігри на повітрі.

4.     Руховий режим: РГГ, ЛФК груповим методом (індивідуально) з проведенням рефлекторно-сегментарного масажу (тонізуючого при атонії кишечнику, розслаблюючого при гіперкінетичних дискінезіях кишечнику),  №10, лікувальна ходьба по маршруту №1 або №2.

5.     Лікування мінеральною водою: при кишковому гіперкінезі зі схильністю до проносів гідрокарбонатні, сульфатно-гідрокарбонатні мінеральні води з переважним вмістом іонів кальцію, малої мінералізації (типу «Лужанської №1, №3», «Березовської», «Євпаторійської») температури 40-45°С застосовується по 50-100 мл 2-3 рази на день, за 10-60 хв. до прийому їжі, в звичайному питному режимі.

При атонії кишечнику зі схильністю до закрепів хлоридні, хлоридно-сульфатні мінеральні води середньої мінералізації (типу «Яготинської», «Яворницької», «Феодосійської»). Мінеральна вода температури 18-24°С застосовується по 50-150 мл 3 рази на день, за 30-40 хв. до прийому їжі, швидко, великими ковтками.

Курс лікування: 21-26 днів.  

6.     За показаннями, при хронічному коліті з атонічними закрепами, після огляду проктолога (і для дівчаток - гінеколога) – дітям старше 10 років – кишкове промивання мінеральною водою малої або середньої мінералізації, 37-38°С (разова порція 0,5-0,75 л, загальним об'ємом до 5-7 л, 1 раз на тиждень №3).

7.     В умовах грязьових курортів – грязьові аплікації сульфідної мулової (38-40°С), або торф'яної, або сапропелевої лікувальної грязі (40-42°С) на область живота, от 8 до 15 хв., через день №10. Методом вибору можуть бути поєднані методи грязелікування: гальвано-, СМС-, ДДТ-, інтерференц-пелоїдотерапія (№10). При хронічному коліті з явищами дискінезії кишечнику по гіпертонічному типу показані СМС- і інтерференц-пелоїдотерапія, з явищами дискінезії по гіпотонічному типу – ДДТ-пелоїдотерапія, а також локальна баротерапія (№10).

За наявності спайок в черевній порожнині, наслідках периколіта, за відсутності атонічної дискінезії товстої кишки, за показаннями – пелофонотерапія області живота (0,2-0,4 Вт/см2) і паравертебрально (на рівні ThVIII ThVIII-LII) в імпульсному режимі (0,2 Вт/см2, тривалість дії до 5 хв., через день №10) або масаж живота і поперекової області №10.

8.     При хронічному коліті з явищами гіпертонічної дискінезії (спастичного запору) за показаннями – хлоридні натрієві ванни (10-20 г/л, 36-37°С, 10-15 хв., через день №10) або мінеральні (прісні), хвойні ванни (36-37°С, 10-15 хв., через день №10).

Бальнеотерапія (або гідротерапія) може бути проведена у вигляді лікувального плавання в басейні (28-30°С, 15-20 хв., щодня або через день №10), або дітям старше 12 років у вигляді озонових ванн, (36-37°С, 10-12 хв., через день №10) або у вигляді гідромасажу області живота (36-37°С, 10-15 хв., через день №10).

9.     При вираженості астено-невротичного синдрому за показаннями – електросонтерапія (дні без грязе- або бальнеолікування), частота імпульсів з індивідуальним визначенням, від 15 до 30 хв., через день №10.

10. За наявності залишкових явищ больового синдрому (на протязі до 4 міс. після останнього загострення), без проведення грязелікування, при атонічній дискінезії товстої кишки – кріомасаж області живота кріопакетом температури – 13-15°С до 10 хв., через день (або щодня), до №5.

11. За показаннями – фітотерапія, методи нетрадиційної терапії, психотерапія.

Очікуваний результат лікування.

Поліпшення самопочуття і стану із зменшенням кількості скарг, з поліпшенням лабораторних показників обстеження.

Тривалість санаторно-курортного лікування: 21-28 день.

Критерії якості лікування.

Зменшення кількості скарг, нормалізація випорожнення та показників копрограми, поліпшення показників неспецифічної резистентності і адаптивних реакцій,  показників „якості життя”.

Ступінь наукової доказовості: С.

 

 

 

Начальник управління материнства,

дитинства та санаторної справи                                                                                                 В.В.   Бондаренко