Код МКХ-10: N 11.0

Хронічний пієлонефрит – неспецифічне мікробно-запальне захворювання нирок з переважним ураженням тубулоінтерстиціальної тканини нирок.

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

1. Наявність в анамнезі больового, дизурічного синдрому, синдрому інтоксикації і імуносупресії протягом більш 1 року.

2. Наявність лабораторних ознак пієлонефриту (лейкоцитурії, протеїнурії, гематурії) протягом більше 1 року.

Показання.

1. Хронічний пієлонефрит (первинний, вторинний) у фазі повної клініко-лабораторної ремісії із збереженою функцією нирок.

Протипоказання.

1. Хронічний пієлонефрит у фазі загострення.

2. Хронічний пієлонефрит у фазі неповної ремісії.

3. Загальні протипоказання для санаторно-курортного лікування.

Умови проведення санаторно-курортного лікування.

Спеціалізований санаторій або відділення для хворих на захворювання нирок і сечових шляхів.

Діагностична програма.

Обов’язкові дослідження.

1. Аналіз крові загальний з оцінкою по Л.Х. Гаркаві і співав., (2003) – двічі (до і після лікування).

2. Аналіз сечі загальний (для виявлення сечового синдрому) – двічі (до і після лікування).

3. Аналіз сечі за Нечипоренком – двічі (до і після лікування).

4. Ультразвукове дослідження (УЗД) нирок і сечовивидних шляхів (у тому числі дані з місця проживання) – до лікування, за показаннями і після лікування.

Додаткові дослідження.

1. За показаннями – аналіз сечі по Каковському-Аддісу – до лікування, за показаннями і після лікування.

2. За показаннями – імунологічне обстеження – двічі (до і після лікування).

3. За показаннями – аналіз калу на яйця гельмінтів – до лікування.

4. Визначення показників «якості життя» – двічі (до і після лікування).

Консультації фахівців: за показаннями.

Лікувальна програма.

1. Санаторний режим I-II.

2. Дієта №15 (5).

3. Кліматотерапія відповідно сезону року: обтирання морською (або прісною) водою по схемі гартування, повітряні і повітряно-сонячні ванни при еквівалентно-ефективній температурі не нижче 19-18°С, морські купання (або купання в прісному водоймищі) при температурі води не нижче 22-21°С (для дошкільників не нижче 24-23°С), прогулянки біля моря, в парку, ігри на повітрі.

4. Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика (РГГ), ЛФК групова (за показаннями – індивідуальна) з проведенням рефлекторно-сегментарного масажу (№10).

5. Питне лікування (дітям старше 5 років) не раніше ніж через 3 місяці після загострення: мінеральні слабомінералізовані води з органічними речовинами – сульфатно-гідрокарбонатні магнієво-кальцієві, слаболужні (типу «Нафтуся», «Савлух-Су») в дозі 3-5 мл/кг, 35-45°С, за 20 хв. до їжі або (залежно від секреції шлунку), 3 рази на день. Курс питного лікування: 21-26 днів.

6. Грязелікування: аплікації на поперекову або трусикову зону 38-40°С, 10-15 хв., через день №10.

За показаннями (з урахуванням переносимості грязелікування і супутніх захворювань) – поєднані методики грязелікування, у тому числі гальванопелоїдотерапія, пело- (рапо)електрофорез, ампліпульспелоїдотерапія (СМС-грязелікування) №10.

Методом вибору на негрязьових курортах може бути озокеритолікування (аплікації на область нирок, за показаннями також у вигляді «чобітків»): 40-45°С, 20-30 хв., через день (або щодня) №10.

7. Бальнеолікування: хлоридні натрієві ванни (10-20 г/л, 36-37°С, 10 хв., через день №10).

8. При гіпотонії сечоводів: ампліпульстерапія (СМС) області сечового міхура по поздовжній методиці, при міхурово-сечеточниковому рефлюксі — на область нирок і сечоводів по поперечній методиці (через день або щодня №10).

Методом вибору може бути СМС-форез або гальванофорез показаних до застосування при пієлонефриті лікарських речовин (№10).

9. За показаннями – локальна термотерапія (№10).

10. За показаннями – фітотерапія, методи нетрадиційної терапії.

Очікуваний результат лікування.

Поліпшення самопочуття і стану із зменшенням кількості скарг, нормалізація показників сечі і крові, поліпшення неспецифічної резистентності і адаптивних реакцій, поліпшення «якості життя».

Тривалість санаторно-курортного лікування: 21-28 день.

Критерії якості лікування.

Зменшення кількості скарг, поліпшення лабораторних показників крові і сечі, поліпшення неспецифічної резистентності і показників «якості життя».

Можливі побічні дії та ускладнення.

Можлива індивідуальна непереносимість питного лікування. Заходи корекції: відміна, за показаннями - проведення фітотерапії.

Можливо посилення больового синдрому при перших процедурах СМС-терапії. Заходи корекції: зміна параметрів процедури, виключення індивідуальної непереносимості.

Ступінь наукової доказовості: С.

Начальник управління материнства,

дитинства та санаторної справи В.В. Бондаренко