до пункту 2.6 Клінічного протоколу діагностики
та лікування вірусного гепатиту С
у дорослих, хворих на ВІЛ-інфекцію
Загальні правила забору матеріалу:
· Здійснювати забір клінічного матеріалу, суворо дотримуючись інструкції, тільки стерильними одноразовими інструментами, в стерильні одноразові системи (або пробірки). Працювати тільки в одноразових гумових рукавицях.
· Суворо дотримуватись правил зберігання та транспортування клінічних проб. Охолоджувальні елементи перед транспортуванням клінічного матеріалу необхідно заморожувати при температурі мінус 200С-700С.
Забір матеріалу:
· Категорично заборонено використовувати гепарин у якості антикоагулянту.
· Категорично заборонено відкривати кришки стерильних пробірок під час забору крові.
· Визначення РНК вірусу гепатиту С проводять тільки в плазмі крові (в сироватці крові РНК ВГС не визначають).
· Пробірку слід маркувати і вказати наступні дані:
o ПІП або ідентифікаційний код пацієнту;
o Дату забору крові;
· Забір крові проводять натще із периферичної вени одноразовою голкою (діаметр 0,8-1,1 мм) в спеціальну пробірку - вакуумну систему типу “Venoject” (з ЕДТА) об’ємом 4 мл, або “Vacuett®” (з ЕДТА) об’ємом 4 мл у співвідношенні ЕДТА до крові як 1:20, не знімаючи гумових пробок з вакуумних систем. Під час забору пробку проколюють спеціальною насадкою з голкою, завдяки чому кров в стерильних умовах потрапляє до вакуумної системи, яка вміщує антикоагулянт. Для отримання достатньої кількості плазми цільну кров потрібно відбирати об’ємом не менш 4 мл.
· Одразу після заповнення кров’ю пробірку акуратно перевертають 3-4 рази для перемішування крові з антикоагулянтом.
· Для отримання плазми пробірку - вакуумну систему з цільною кров’ю та антикоагулянтом центрифугують при 1500 об./хв. протягом 20 хвилин при кімнатній температурі.
· Після цього пробірку акуратно відкривають, не роблячи різких рухів, щоб не допустити розбризкувань, які ведуть до контамінації (забруднення) проб та робочих поверхонь.
· Плазму, об’ємом не менш 1 мл, відбирають окремими кінцівками з аерозольним бар’єром в одноразові стерильні пробірки системи „eppendorf”.
· Після перенесення плазми пробірки відразу щільно закривають, не торкаючись внутрішніх поверхонь самих пробірок та внутрішніх поверхонь кришок.
· Кінцівки з аерозольними бар’єрами, об’ємом до 1 мл, повинні знаходитись в спеціальних штативах для кінцівок.
· Категорично заборонено торкатись поверхонь кінцівок гумовими рукавичками або руками. Кінцівки насаджують на піпетки змінного об’єму безпосередньо зі штативу.
· У тих випадках, коли немає умов для відокремлення плазми протягом 6 годин, рекомендується використовувати пробірки для сепарування плазми - з розділювальним гелем (наприклад BD PPTTM з К2Е (ЕДТА)). Кров відбирають, не знімаючи гумових пробок, потім пробірку акуратно перевертають 3-4 рази для перемішування крові з антикоагулянтом та негайно центрифугують 20 хвилин при 2000 об./хв. при кімнатній температурі (при цьому еритроцити повинні осісти на дно пробірки, а плазма – залишитись зверху над гелем). Пробірки транспортують у первинному вигляді протягом 30 годин при +40С до лабораторії ПЛР-аналізу.
Умови зберігання матеріалу:
· Зразки плазми в пробірках „eppendorf”, об’ємом 1,5 мл, зберігають:
- при температурі 2-80С – протягом 4 годин;
- при температурі мінус 180С – протягом 4 місяців
- при температурі мінус 700С – довготривалий строк.
- дозволяється тільки однократне заморожування – відтаювання.
· Зразки плазми в пробірках BD PPTTM з К2Е зберігаються при температурі 2-80С – протягом 30 годин. Пробірки з розділювальним гелем до моменту відбору плазми не заморожують!
Умови транспортування матеріалу:
· Транспортування клінічного матеріалу та оброблених проб здійснюється в спеціальному термоконтейнері з охолоджуючими елементами або в термосі з льодом.
· Плазму крові (не цільну кров) транспортують:
- при температурі 2-80С – не більше 24 годин,
- в замороженому вигляді – протягом 1 доби.
Отриману плазму використовують для визначення РНК вірусу гепатиту С або ДНК вірусу гепатиту В.
[1] Зважаючи на недоліки біопсії печінки, а також більш швидке прогресування фіброзу печінки при ХГС у інфікованих ВІЛ, лікування слід пропонувати навіть тоді, коли пацієнт відмовляється від біопсії або відсутня можливість її проведення
[2] Лабораторні досідження доцільно проводити у одній лабораторії
[3] Незаштриховані клітинки вказують на необхідність проведення даного дослідження, заштриховані клітинки вказують на необов’язковість даного дослідження у зазначений період, усі дослідження бажано проводити у один день, в рядку «дата» вказати дату проведення, у клітинці напроти дослідження вказати результат. Таблиця включає мінімальний перелік досліджень необхідних для оцінки ефективності лікування пацієнта, але не обмежує лікаря у можливості додаткового обстеження
[4] Кількісне дослідження РНК ВГС рекомендовано у випадку встановлення генотипу 1 або 4 вірусу гепатиту С