ЗАТВЕРДЖЕНО

 Наказ МОЗ України

 08.05.2009 N 312

ПРОТОКОЛ

надання медичної допомоги хворим

на синдроми Стівенса-Джонсона та Лайєла

 Код МКХ: L51.1, L51.2 - синдроми Стівенса-Джонсона та Лайєла

 Ознаки та критерії діагностики захворювання.

 Синдроми Лайела та Стівенса-Джонсона - важкі варіанти багатоформної ексудативної еритеми або прояв побічної дії на медикаментозні препарати, що протікають з порушенням загального стану і великою поразкою шкіри, слизових оболонок переважно в області природних отворів.

 Умови, у яких повинна надаватись медична допомога.

 Лікувально-профілактична допомога здійснюється в спеціалізованих закладах - шкірно-венерологічних диспансерах (районних і міжрайонних, міських, обласних диспансерах), клініках науково-дослідних інститутів і вищих навчальних закладів, в амбулаторно-поліклінічних закладах, що мають шкірно-венерологічні кабінети.

 Профіль відділення - дерматологічний.

 Профіль спеціаліста - дерматовенеролог.

 Діагностична програма.

 Лабораторні дослідження:

 - загальний аналіз крові;

 - загальний аналіз сечі;

 - IgE загальний та IgE специфічний;

 - у хворих з підозрою на медикаментозну алергію – специфічні імунологічні тести з медикаментами;

 - біохімічний аналіз крові, включаючи цукор крові, білірубін, креатінін;

 - АЛТ, АСТ;

 - гістологічне дослідження біоптата шкіри (при необхідності);

 Консультації суміжних спеціалістів:   терапевт; стоматолог; отоларинголог; уролог, гінеколог; окуліст; алерголог.

 Лікувальна програма:

 - виявлення і скасування причинного фактора, що викликав захворювання;

 - глюкокортикоїдні препарати (за вибором) (преднізолон, дексаметазон, тріамцинолон);

 - дезінтоксікаційна терапія (полівідон, натрію хлорид, калію хлорид, кальцію хлорид, магнію хлорид, натрію гідрокарбонат, ізотонічний розчин натрію хлориду);

 - десенсибілізуюча терапія (розчин натрію тіосульфату 30%, розчин кальцію глюконату 10%, розчин магнію сульфату 25%);

 - антигістамінна терапія (фексофенадин, лоратадин, ебастин, алергін, кларитін, перітол, фенкарол, тавегіл, супрастин, піпольфен, телфаст, еріус, лоризан, лорано, алерон);

 - антибіотики при ускладненні інфекцією (на вибір) (цефалексин, еритроміцин, азитроміцин, доксициклін, ципрофлоксацин, моксифлоксацин, левофлоксацин).

 Хворі з цими синдромами підлягають обов'язковій госпіталізації.

 Тривалість лікування

 20-25 днів у стаціонарі.

 Очікувані результати лікування

 Нормалізація температури тіла, поліпшення загального стану, зникнення елементів висипки на шкірі і слизових оболонках порожнини рота і геніталій.

 Критерії якості лікування

 Повне одужання, відсутність рецидивів.

 Можливі побічні дії та ускладнення

 Анафілактичний шок.

 Рекомендації щодо подальшого надання медичної допомоги

 Проводиться 2 рази на рік диспансерізація.

 Вимоги до дієтичних призначень і обмежень

 Дотримання гіпоалергічної дієти. При супутньому порушенні шлунково-кишкового тракту доцільні дієти N 2, 3, 5, при супутньому захворюванні нирок - дієта N 7, при супутньому цукровому діабеті - дієта N 9, при серцево-судинній недостатності - дієта N 10.

 Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації

 Реабілітація направлена на попередження сенсібілізації до алергенів, їх елімінацію та лікування захворювань, на фоні яких вона розвинулась, санацію вогнищ фокальної хронічної інфекції.

 Ступінь наукової доказовості - Б.

 Директор Департаменту

 розвитку медичної допомоги                                                          М.П.  Жданова