МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

Н А К А З

«_25_» ___06_____2009р. м. Київ                                                                                                    № _  450_

Про проведення моніторингу  випадків смерті жінок під час вагітності, пологів і у післяпологовому періоді

Відповідно до рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров’я щодо моніторингу усіх випадків смерті жінок, пов’язаної з вагітністю, та з метою удосконалення порядку розгляду випадків материнської смерті, проведення експертної оцінки медичної документації щодо рівня організації та якості надання медичної допомоги вагітним, роділлям, породіллям та  попередження випадків материнської смерті в усіх закладах охорони здоров’я України

Наказую:

1. Затвердити:

1.1. Порядок проведення постійного моніторингу  випадків смерті жінок під час вагітності, пологів та у післяпологовому періоді (далі – Порядок) (додається);

1.2. Положення про Експертну  комісію Міністерства охорони здоров’я України з розгляду випадків смерті жінок під час вагітності, пологів та у післяпологовому періоді (далі – Експертна комісія) (додається);

1.3. Персональний склад Експертної комісії (додається);

1.4. Положення про постійно діючу комісію Автономної Республіки Крим, управлінь охорони здоров’я облдержадміністрацій, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій з розгляду випадків смерті жінок під час вагітності, пологів та у післяпологовому періоді (далі -  комісія територіального  органу охорони здоров’я) (додається);

1.5. Форму первинної облікової документації №057-1/о «Реєстраційний талон випадку смерті жінки під час вагітності, пологів та у післяпологовому періоді» (додається);

1.6. Інструкцію щодо заповнення форми первинної облікової документації №057-1/о «Реєстраційний талон випадку смерті жінки під час вагітності, пологів та у післяпологовому періоді» (додається).

2. Міністру охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, начальникам  управлінь охорони здоров’я обласних державних адміністрацій, управлінь охорони здоров’я Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, ректорам вищих медичних навчальних закладів та закладів післядипломної освіти МОЗ України, директору ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології АМН України» (за згодою):

2.1. Забезпечити особистий контроль та відповідальність за попередженням випадків материнської смерті та своєчасним моніторингом усіх випадків смерті жінок під час вагітності, пологів та у післяпологовому періоді;

2.2. Щороку проводити колегії органів охорони здоров’я з питань попередження випадків материнської смерті; копії рішень надавати до Департаменту материнства, дитинства та санаторного забезпечення МОЗ України протягом двох тижнів з дня їх прийняття;

          2.3. Забезпечити своєчасне надання інформації та медичної документації  МОЗ України щодо випадків смерті жінок під час вагітності, пологів та у післяпологовому періоді у терміни, визначені  Порядком,  затвердженим   п.1.1  цього  наказу;

2.4. Утворити постійно діючі комісії з розгляду випадків смерті жінок під час вагітності, пологів та у післяпологовому періоді,  відповідно до Положення, затвердженого п.1.4 цього наказу, на чолі з першим заступником керівника органу охорони здоров’я;

2.5. Забезпечити надання інформації щодо випадку смерті жінки під час вагітності, пологів або у післяпологовому періоді за формою, затвердженою п.1.5 цього наказу, на електронних носіях до Департаменту материнства, дитинства та санаторного забезпечення МОЗ упродовж  доби  та  до Центру медичної статистики МОЗ України  протягом 21 дня з моменту настання смерті.  

3. Департаменту материнства, дитинства та санаторного забезпечення МОЗ України забезпечити:

3.1. Проведення експертної оцінки копій первинної медичної документації випадків смерті жінок під час вагітності, пологів та у післяпологовому періоді;  

3.2. Організацію засідань Експертної комісії відповідно до Положення про Експертну  комісію, затвердженого п.1.2 цього наказу; 

3.3. Проведення щорічного аналізу випадків смерті жінок під час вагітності, пологів та у післяпологовому періоді на основі узагальнених результатів з обговоренням на колегіях, апаратних нарадах відповідно до плану заходів, затвердженого МОЗ України та з подальшим інформуванням                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                           керівників органів охорони здоров’я.

4. Начальнику Українського інформаційно-обчислювального центру МОЗ України Львовій Р.М. передати дані реєстру смерті жінок під час вагітності, пологів та у післяпологовому періоді та його програмне забезпечення начальнику Центру медичної статистики МОЗ України Голубчикову М.В. з оформленням відповідного акта прийому-передачі.

5. Директору Департаменту економіки, фінансів та бухгалтерської звітності МОЗ України Левицькому О.І. забезпечити введення 1 штатної одиниці в структурі  Центру медичної статистики МОЗ України з внесенням відповідних змін до кошторису Центру.

6. Начальнику Центру медичної статистики Міністерства охорони здоров’я України Голубчикову М.В.:

6.1. Здійснювати методологічне  керівництво та контроль за організацією збору та обробки інформації за формою, затвердженою п.1.5 цього  наказу, на електронних та паперових носіях;

6.2. Розробити та впровадити  автоматизовану систему обліку за рівнем смертності жінок під час вагітності, пологів та у післяпологовому періоді   та карту повідомлення про випадок смерті жінки під час вагітності, пологів та у післяпологовому періоді;

6.3. Забезпечити прийом з Українського інформаційно-обчислювального центру МОЗ України  даних  реєстру смерті жінок під час вагітності, пологів та у післяпологовому періоді та його програмне забезпечення  з оформленням відповідного акта прийому-передачі;

6.4. Щоквартально надавати інформаційно-аналітичні матеріали щодо смерті жінок під час вагітності, пологів та післяпологового періоду до Департаменту материнства, дитинства та санаторного забезпечення МОЗ та територіальних органів охорони здоров’я.

7. Визнати таким, що втратив чинність наказ МОЗ України від 29.03.2006 №182 «Про розгляд випадків  материнської смерті в системі МОЗ України».

8. Контроль за виконанням  цього наказу покласти на заступника Міністра  Лазоришинця В.В.

Міністр                                                                                                                                                              В.М. Князевич

Заступник Міністра	В.В.Лазоришинець
Директор Департаменту материнства, дитинства  та санаторного забезпечення	Р.О.Моісеєнко
Директор Департаменту кадрової політики, освіти та науки	М.В. Банчук
Начальник  Юридичного управління	В.М.Бронова
Директор Департаменту економіки, фінансів  і бухгалтерської звітності	О.І.Левицький
Директор Департаменту управління та якості медичних  послуг	І.В.Шпак
Директор Адміністративного департаменту	В.Й.Бачинський
Начальник Центру медичної статистики	М.В. Голубчиков
Начальник Відділу із забезпечення діяльності Міністра	В.М. Сірман

Реєстр розсилки:

Упр. МОЗ – 6

УОЗ – 27

ВМНЗ – 18

Коломейчук

253 34 87

============================================================

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства охорони

здоров'я України

від_25.06.09___ №__450__

ПОРЯДОК

проведення постійного моніторингу  випадків смерті жінок під час вагітності, пологів та у післяпологовому періоді

1. Загальні положення

1.1. Порядок проведення моніторингу випадків смерті жінки під час вагітності, пологів та у післяпологовому періоді (далі – Порядок) розроблено для встановлення єдиного підходу до термінів та форми повідомлень про зазначені випадки, надання уніфікованої медичної документації та визначення випадків материнської смерті з метою їх попередження.

1.2. Моніторинг випадків смерті жінок під час вагітності, пологів та у післяпологовому періоді здійснюється Міністерством охорони здоров’я України на підставі повідомлень органів охорони здоров’я  відповідно до цього   Порядку.

2. Поняття та визначення

2.1. Концепція смерті, пов’язаної з вагітністю, яка включена в МКХ-10, об’єднує в собі материнські смерті, обумовлені усіма причинами. Згідно з  цією концепцією, будь-яка смерть під час вагітності, в пологах або у післяпологовому періоді є смертю, пов’язаною з вагітністю, якщо навіть її причиною став нещасний випадок або випадкова причина. Отже, згідно з МКХ-10, визначаємо:

         2.1.1. Смерть, пов’язана з вагітністю, – це  смерть жінки, яка настала під час вагітності або протягом 42 днів після  пологів, незалежно від причини.

         2.1.2. Материнська смерть – зумовлена вагітністю (незалежно від її тривалості та локалізації) смерть жінки, що настала в період вагітності або протягом 42 днів після її закінчення з будь-якої причини, пов’язаної з вагітністю, обтяжена нею або її веденням, але не від нещасного випадку чи з випадкових причин (ВООЗ, 1998 – МКХ-10, т.2, стор.156). Основна патологія, яка може бути діагностована у вагітної, роділлі та породіллі, об’єднана в XV  клас за МКХ-10 і займає рубрики від О00 до О99 з урахуванням виключень, до яких відносяться випадки материнської смерті від ВІЛ-хвороби (В20-В24) і акушерського правця (А34), що кодуються рубриками І класу, але які включаються до розрахунку показників материнської смертності.

2.2. Усі випадки материнської смерті поділяються на групи.

2.2.1.  Смерть, безпосередньо пов'язана з акушерськими причинами, – смерть унаслідок акушерських ускладнень вагітності, пологів або післяпологового періоду, а також унаслідок втручань, недогляду, неправильного лікування або низки подій, пов’язаних з будь-якою із зазначених вище причин.

2.2.2. Смерть, опосередковано пов'язана з акушерськими причинами, –  смерть унаслідок хвороби, що існувала раніше або виникла під час вагітності без зв’язку з безпосередньою акушерською причиною, проте обтяженої фізіологічним впливом вагітності.

2.3. Нещасний випадок – раптове ушкодження здоров’я, пов’язане чи не пов’язане з виробничою діяльністю, спричинене падінням, пораненням механічними силами (у тому числі тілесні ушкодження, заподіяні іншими особами),  дією електричного струму, випромінення, вкрай  високою чи низькою температурою зовнішнього середовища, випадковим зануренням у воду, випадковим отруєнням, контактом з тваринами, ураженням блискавкою, травмами унаслідок стихійного лиха або іншими обставинами непереборної сили. Ці випадки кодуються рубриками із класу ХІХ МКХ-10 «Травми, отруєння та деякі інші наслідки дії зовнішніх чинників» (S00-T98). У випадках смерті від травм як основні коди, слід вказувати коди зовнішніх причин (V01-Х59). Інші стани, які можуть бути зумовлені зовнішніми причинами, класифікуються в класах І-ХVІІІ. Для цих станів коди класу ХХ слід використовувати тільки як додаткові.

2.4. Альтернативна концепція пізньої материнської смерті також була включена в МКХ-10 з метою виявлення смертей, які мають місце в період від 6 тижнів до 1 року після пологів.

2.5. Пізня материнська смерть – це смерть жінки з безпосередньої акушерської причини чи причини непрямо пов’язаної з нею, що настала у період, який перевищує 42 дні після пологів, але раніше ніж через рік після пологів.

3. Основні положення

1. Про усі важкі стани вагітних, роділь та породіль, які  загрожують життю, медичні спеціалісти, що надають медичну допомогу, повинні невідкладно інформувати керівництво закладу охорони здоров’я та головного  спеціаліста з акушерства та гінекології відповідного рівня  (районного, міського, обласного, Автономної Республіки  Крим).

2. Головний спеціаліст з акушерства та гінекології Автономної Республіки Крим, управління охорони здоров’я облдержадміністрації, Київської та Севастопольської міськадміністрації  (далі - територіального органу охорони здоров’я)  відразу інформує по телефону про ситуацію, що виникла, головного позаштатного спеціаліста МОЗ України з акушерства та гінекології з метою координації дій медичних спеціалістів.

3. Про усі випадки смерті жінок під час вагітності, пологів та у післяпологовому періоді головним акушер-гінекологом територіального органу охорони здоров’я  надається оперативна інформація (телефонограма) до відділу акушерсько-гінекологічної допомоги Департаменту материнства,  дитинства та санаторного забезпечення  МОЗ України.

Інформація до МОЗ України про випадок, що стався у закладі охорони здоров’я, надається упродовж першої доби з моменту смерті, про випадок, що мав місце поза закладом охорони здоров’я – протягом перших трьох діб.  

У разі настання смерті жінки під час вихідних або святкових днів інформація до МОЗ України надається протягом першого робочого дня.

4. Спеціалісти, уповноважені територіальним органом охорони здоров’я, забезпечують надання  інформації щодо кожного випадку смерті на паперових та електронних носіях до Департаменту материнства, дитинства та санаторного забезпечення  МОЗ України протягом 3 діб та  «Реєстраційного талону випадку смерті жінки під час вагітності, пологів та у післяпологовому періоді»  (форма № 057-1/о)  до Центру медичної статистики МОЗ України для внесення в національний реєстр даних протягом 21 дня з моменту смерті жінки.

5. Розтин у випадку смерті під час вагітності, пологів та у післяпологовому періоді  здійснюється спеціалістами з  патологічної анатомії або судово-медичними експертами не нижче І кваліфікаційної категорії згідно з вимогами чинних галузевих нормативно-правових актів на базі централізованих патолого-анатомічних відділень (бюро), патологоанатомічних відділень МОЗ Автономної Республіки Крим, обласних  відділень та відділень міст Києва і Севастополя у присутності лікарів, причетних до випадку, та головного акушер-гінеколога територіального органу охорони здоров’я.

На вимогу членів сім’ї померлої або інших фізичних осіб, уповноважених ними, розтин може проводитися у їх присутності.

6. Патологоанатомічному дослідженню у випадках смерті жінки під час вагітності, пологів та у післяпологовому періоді обов'язково повинен передувати детальний аналіз клінічних даних, що здійснюється спільно з лікарями, причетними до випадку.

7. Патологоанатомічний розтин при акушерській патології має здійснюватись у максимально ранній термін після настання смерті (до 24-х годин) з обов’язковим проведенням необхідних для встановлення істинної причини смерті посмертних біохімічних, бактеріологічних, інших додаткових досліджень, що забезпечують достовірність діагнозу  та  висновку  про причину смерті.

8. Аутопсія у випадках смерті під час вагітності, пологів та у післяпологовому періоді має бути максимально повною. При цьому використовуються методики, що виключають артефіціальний вплив під час розтину, дозволяють забезпечити широкий доступ до досліджуваних органів, виявлення джерел кровотечі, проведення проб на наявність повітря в плевральних порожнинах при катетеризації підключичних вен, тестів на повітряну емболію порожнин серця, забір крові і шматочків внутрішніх органів для бактеріологічного дослідження, крові на антитіла до ВІЛ, у разі масивної інфузійної терапії – забір крові для визначення осмолярності, аніонного і катіонного складу.

9. Результати секційного дослідження трупа обов'язково мають підкріплюватися максимально повним гістологічним дослідженням.

10. Патолого-анатомічне дослідження трупа завершується обговоренням результатів секції спільно з спеціалістами з клінічних питань для ретроспективного аналізу клінічної симптоматики, оцінки адекватності лікування.

11. Макроскопічний архів секційних матеріалів випадків смерті під час вагітності, пологів та у післяпологовому періоді зберігається до прийняття заключного рішення за всіма положеннями діагнозу, а гістологічні препарати і блоки повинні зберігатися не менше року. При встановленні діагнозу «емболія навколоплідними водами» гістологічні препарати передавати до МОЗ з метою перегляду.

12. Лікарське свідоцтво про смерть видається  відповідно до  Інструкції щодо заповнення та видачі лікарського свідоцтва про смерть, затвердженої наказом  МОЗ України від 08.08.2006 №545  «Про впорядкування ведення медичної документації, яка засвідчує випадки народження і смерті», зареєстрованої в Мінюсті 25.10.2006 за №1150/13024,  за формою № 106/о.

13. Реєстрація випадку материнської смерті здійснюється за місцем смерті в регіоні, де надавалась медична допомога. У разі виникнення материнської смерті у лікувальному закладі іншого регіону (не за місцем проживання  і  спостереження за перебігом вагітності)  Експертна комісія МОЗ України з розгляду випадків смерті жінок під час вагітності, пологів та у післяпологовому періоді (далі – Експертна комісія) після детального аналізу якості надання  медичної допомоги та відповідності  її клінічним протоколам і нормативам надання акушерсько-гінекологічної допомоги робить висновок щодо попереджуваності на відповідному рівні надання медичної допомоги і випадок рахується за тим ЛПЗ, на рівні якого випадок визнано попереджуваним. 

14. Розгляд випадку смерті жінки під час вагітності, пологів та у післяпологовому періоді проводиться на клініко-патологоанатомічній конференції ЛПЗ  протягом двох тижнів (в залежності від терміну проведення патологоанатомічного дослідження) з моменту настання смерті, з послідуючим розглядом випадку упродовж  трьох тижнів на обласному (міському, республіканському) рівні.

15. Ксерокопії первинної медичної документації, що була на момент смерті жінки: форма № 111/о «Індивідуальна карта вагітної і породіллі»,  затверджена  наказом  МОЗ  України  від 27.12.99 № 302, форма № 096/о «Історія пологів», форма № 003/о «Медична карта стаціонарного хворого», форма №003-1/о «Медична карта переривання вагітності», затверджені наказом МОЗ України  від 26.07.99  №184, форма №113/о «Обмінна карта вагітної», затверджена наказом МОЗ України від 13.02.2006 № 67, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.03.2006 за № 221/12095,  форма №112/о «Історія розвитку дитини», затверджена наказом МОЗ України  від 27.12.99 №302, форма № 106/о «Лікарське свідоцтво про смерть», затверджена наказом МОЗ України  від 08.08.2006 №545, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за №1150/13024, а також форма № 013/о «Протокол/карта патолого-анатомічного дослідження», затверджена наказом МОЗ України від 26.07.99 № 184  або форма №171/о «Акт судово-медичного дослідження», затверджена наказом МОЗ України від 05.08.99 № 197 та  інші необхідні первинні медичні документи, завірені керівником відповідного закладу охорони здоров’я, територіальними органами охорони здоров’я надсилаються до Міністерства охорони здоров’я України упродовж  1 місяця з моменту настання смерті з матеріалами розгляду випадку на рівні закладу охорони здоров’я та територіального органу охорони здоров’я, копіями  наказів з організаційними висновками стосовно даного  випадку для подальшого поглибленого аналізу  Експертною комісією.

16. У разі настання смерті жінки поза закладом охорони здоров’я територіальним органом охорони здоров’я складається і надсилається до МОЗ України доповідна записка щодо обставин випадку та ксерокопії наявної первинної медичної документації з матеріалами розгляду  випадку протягом місяця.

17. Експертна комісія після отримання від територіального органу охорони здоров’я ксерокопій первинної медичної документації та матеріалів розгляду випадку смерті аналізує надіслані копії первинних документів з метою оцінки якості надання медичної допомоги на усіх рівнях, проводить оцінку щодо попереджуваності випадку, відповідності прийнятих організаційних рішень та висновків територіального органу охорони здоров’я. В разі попереджуваності випадку, який відноситься до випадку материнської смерті та наявності недоліків у наданні медичної допомоги, що спричинили смерть жінки, проводить детальний розгляд випадку на рівні Міністерства охорони здоров’я України з залученням усіх спеціалістів, причетних до випадку, а також керівників територіального органу охорони здоров’я з наданням відповідного висновку за формою (додаток 1).

18. Головний спеціаліст з акушерства і гінекології територіального органу охорони здоров’я проводить щорічний детальний аналіз випадків смерті жінок під час вагітності, пологів та у післяпологовому періоді, надає його на затвердження керівництву органу охорони здоров’я та далі  підвідомчим службам з метою  попередження таких випадків.

19. Розрахунки показника материнської смертності та принципи формування патологоанатомічного діагнозу, заповнення лікарського свідоцтва про смерть та кодування основної причини смерті жінок під час вагітності, пологів та післяпологового періоду проводяться відповідно до  методичних рекомендацій (додаток 2).

Директор Департаменту

материнства, дитинства

та санаторного забезпечення                                                                                                                                       Р.О.Моісеєнко

============================================================

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства охорони

здоров'я України

від __ 25.06.09___ №__450__

ПОЛОЖЕННЯ

про Експертну  комісію Міністерства охорони здоров’я України

з розгляду випадків смерті жінок під час вагітності, пологів та у післяпологовому періоді

1. Експертна  комісія з розгляду випадків  смерті жінок під час вагітності, пологів та у післяпологовому періоді (далі –Експертна комісія) є постійно діючим органом, утвореним при Міністерстві охорони здоров’я України з метою детального вивчення та здійснення поглибленого аналізу  причин смерті жінок під час вагітності, пологів, а також упродовж 42 днів після пологів та оцінки якості надання медичної допомоги, відповідності  клінічним протоколам і нормативам надання акушерсько-гінекологічної допомоги, прийняття остаточного питання щодо визначення попереджуваності чи непопереджуваності випадку, аналізу відповідності вжитих територіальним органом охорони здоров’я організаційних заходів, а також вирішення спірних питань.

2. До складу Експертної комісії входять: директор Департаменту материнства, дитинства та санаторного забезпечення, начальник відділу акушерсько-гінекологічної допомоги Департаменту материнства, дитинства та санаторного забезпечення, головний спеціаліст відділу акушерсько-гінекологічної допомоги Департаменту материнства, дитинства та санаторного забезпечення, до функціональних обов'язків якого належить моніторинг материнської смертності, провідні спеціалісти в галузі акушерства і гінекології та екстрагенітальної патології МОЗ та АМН України, головні позаштатні спеціалісти  МОЗ з питань акушерства та гінекології, терапії, хірургії, анестезіології, патологічної анатомії, судово-медичної експертизи, а також фахівці профільної асоціації.

Персональний склад Експертної комісії затверджується наказом Міністра  охорони здоров’я України.

До розгляду окремих випадків, в разі необхідності,  можуть залучатися фахівці, які не входять до складу Експертної комісії.

3. Основними завданнями Експертної комісії є:

3.1. Оцінка адекватності розгляду випадку на рівні регіону та вжитих організаційних заходів у зв’язку з випадком на всіх рівнях надання допомоги.

3.2. Експертна оцінка первинної медичної документації випадку смерті жінки під час вагітності, пологів та у післяпологовому періоді, яка передбачає:

- оцінку якості надання медичної допомоги відповідно до вимог клінічних протоколів та нормативів надання медичної допомоги, затверджених відповідними наказами МОЗ України;

- встановлення причинно-наслідкового зв’язку смерті жінки з  вагітністю, її ускладненням або медичною допомогою, що надавалась у зв’язку з цим;

- аналіз відповідності  патології, що виникла у жінки, рівню акредитації  закладу охорони здоров’я;

- висновок щодо попереджуваності смерті;

- перевірку відповідності заповнення лікарського свідоцтва про смерть;

- виявлення можливих недоліків у наданні медичної допомоги в організації діяльності акушерсько-гінекологічної служби та інших споріднених служб, що вплинули на кінцевий перебіг захворювання;

- рекомендації щодо прийняття відповідних організаційних рішень з метою попередження подібних випадків у майбутньому.

3.3. У своїй роботі  Експертна комісія керується цим положенням, нормативними актами МОЗ України, чинним законодавством України.

3.4. Експертна комісія аналізує адекватність вжитих організаційних заходів у зв’язку із випадком, основні причини випадків смерті жінок під час вагітності, пологів та у післяпологовому періоді, узагальнює основні недоліки надання медичної допомоги та пропонує конкретні заходи з їх усунення на рівні регіону, країни.

4. Експертна комісія для виконання покладених на неї завдань має право:

4.1. Одержувати в установленому порядку від установ, органів виконавчої влади   необхідні матеріали та інформацію, згідно з чинним законодавством;

4.2. Залучати у разі необхідності спеціалістів з метою детального вивчення причини смерті жінки, пов’язаної з  вагітністю.

4.3. Надавати пропозиції Міністру охорони здоров’я та органам виконавчої влади щодо удосконалення національного моніторингу випадків смерті жінок під час вагітності, пологів та у післяпологовому періоді.

5. Організаційною формою роботи Експертної комісії є засідання, яке проводяться раз в 2 місяці згідно з затвердженим графіком за умови участі не менше ½  її складу.

6. Рішення Експертної комісії оформляється протоколом.

7. Висновок, що надається в регіони,  підписують члени Експертної комісії, присутні на засіданні.

8. Організаційне забезпечення діяльності Експертної комісії здійснює Департамент материнства, дитинства та санаторного забезпечення МОЗ України.

Директор Департаменту

материнства, дитинства

та санаторного забезпечення                                                                                                                                               Р.О.  Мойсеєнко

============================================================

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства охорони

здоров'я України

від _25.06.09___ №__450__

Персональний склад

Експертної комісії  МОЗ України з розгляду випадків смерті жінок під час вагітності, пологів та у післяпологовому періоді

Моісеєнко Раїса Олександрівна	Директор Департаменту материнства, дитинства та санаторного забезпечення МОЗ України, голова
Коломейчук Валентина Миколаївна	Начальник відділу акушерсько-гінекологічної допомоги Департаменту материнства, дитинства та санаторного забезпечення МОЗ України, заступник голови
Камінський В’ячеслав Володимирович	Головний позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності «акушерство і гінекологія», завідувач кафедрою акушерства, гінекології та репродуктології Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика, професор, заступник голови
Венцківський Борис Михайлович	Завідувач кафедрою акушерства і гінекології №1 Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця,  професор, голова Асоціації акушер-гінекологів України, заступник голови
Вдовиченко Юрій Петрович	Перший проректор, завідувач кафедри акушерства, гінекології та перинатології Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, президент Українського товариства перинатальної медицини
Глумчер Фелікс Семенович	Головний позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності «анестезіологія та реаніматологія», завідувач кафедрою анестезіології та інтенсивної терапії Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця, професор
Гнатко Олена Петрівна	Завідувачка кафедрою акушерства і гінекології №2 Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця,  професор
Грищенко Ольга Валентинівна	Завідувачка кафедрою акушерства, гінекології та перинатології Харківської медичної академії післядипломної освіти,  професор
Давидова  Юлія Володимирівна	Завідувачка акушерським відділенням екстрагенітальної патології вагітних ДУ «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України», доктор медичних наук (за згодою)
Діброва В’ячеслав Андрійович	Головний позаштатний спеціаліст МОЗ України з патологічної анатомії, доцент кафедри патологічної анатомії НМУ ім.О.О.Богомольця
Зелінський Олександр Олексійович	Завідувач кафедрою акушерства та гінекології №2 Одеського медичного університету, професор
Іванюта Сергій Орестович	Професор кафедри акушерства і гінекології №3 Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця
Лакатош Володимир Павлович	Професор кафедри акушерства і гінекології № 1 Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця
Леуш Станіслав Сергійович	Професор кафедри акушерства і гінекології Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика
Маркін Леонід Борисович	Завідувач кафедрою акушерства та гінекології Львівського державного медичного університету, професор
Медведь Володимир Ісакович	Завідувач відділення внутрішньої патології вагітних ДУ «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України», професор (за згодою)
Мішалов Володимир Дем’янович	Завідувач кафедрою судової медицини Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, професор
Пирогова Віра Іванівна	Завідувачка кафедрою акушерства, гінекології та перинаталогії факультету  післядипломної освіти Львівського національного медичного університету ім.Д.Галицького, професор
Романенко Тамара Григорівна	Завідувачка кафедрою акушерства, гінекології та перинаталогії Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, професор
Сенчук Анатолій Якович	Завідувач кафедрою акушерства і гінекології Медичного інституту Української асоціації народної медицини, професор (за згодою)
Татарчук Тетяна Феофанівна	Головний позаштатний спеціаліст МОЗ зі спеціальності «Дитяча гінекологія», заступник директора ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології АМН України»  з наукової роботи,  професор
Ткаченко Руслан Афанасійович	Доцент кафедри анестезіології та інтенсивної терапії НМУ ім.О.О.Богомольця
Чайка Володимир Кирилович	Завідувач кафедрою акушерства, гінекології та перинатології Донецького державного медичного університету, професор, член-кореспондент АМН України
Юзько Олександр Михайлович	Завідувач кафедрою акушерства і гінекології Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, професор, президент Української асоціації репродуктивної медицини

Директор Департаменту материнства,

дитинства та санаторного забезпечення                                     Р.О.Моісеєнко

============================================================

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства охорони

здоров'я України

від _25.06.09___ №__450__

ПОЛОЖЕННЯ

про постійно діючу комісію Автономної Республіки Крим, управлінь охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій з розгляду випадків смерті жінок під час вагітності, пологів та у післяпологовому періоді

          1. Постійно діюча комісія Автономної Республіки Крим, управлінь охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій з розгляду випадків смерті жінок під час вагітності, пологів та у післяпологовому періоді (далі -  комісія територіального  органу охорони здоров’я), створюється при Міністерстві охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

2. Склад комісії територіального  органу охорони здоров’я та дата проведення  засідання затверджується наказом керівника  відповідного органу охорони здоров’я.

3. До складу  комісії територіального  органу охорони здоров’я входять: перший заступник начальника органу охорони здоров’я (голова), головні спеціалісти з наступних спеціальностей: «акушерство і гінекологія», «патологічна анатомія», «анестезіологія та реаніматологія», провідні спеціалісти з акушерства і гінекології, екстрагенітальної патології області,  фахівці профільних кафедр, інші спеціалісти за рішенням органу охорони здоров’я.

4. У своїй роботі  комісія територіального  органу охорони здоров’я керується цим положенням, нормативно-правовими актами МОЗ України та чинним законодавством.

5. Основні завдання комісії територіального  органу охорони здоров’я:

5.1. Постійний контроль обліку та реєстрації усіх випадків смерті жінок під час вагітності, пологів та у післяпологовому періоді.  

5.2. Аналіз первинної медичної документації випадків смерті жінок під час вагітності, пологів та у післяпологовому періоді, що передбачає:

- визначення якості надання медичної допомоги відповідно до вимог клінічних протоколів та нормативів надання медичної допомоги, затверджених відповідними наказами МОЗ України;

- виявлення  недоліків у наданні медичної допомоги, встановлення причини смерті жінки під час вагітності, пологів та у післяпологовому періоді;

-  висновок щодо попереджуваності випадку;

- розробку та надання на затвердження до органу охорони здоров’я комплексу організаційних заходів щодо попередження  випадків материнської смерті та удосконалення їх моніторингу.

5.3. Організація розгляду випадків материнської смерті на обласних клініко-патологоанатомічних конференціях із залученням спеціалістів, причетних до випадків; проведення клініко-патологоанатомічних конференцій у відповідних ЛПЗ.

5.4. Надання конкретних пропозицій ЛПЗ з удосконалення надання медичної допомоги пацієнтам з метою попередження випадків материнської смерті.

5.5.Організація обласної патолого-анатомічної конференції, громадського обговорення випадків материнської смерті на засіданні регіонального відділення Асоціації акушерів-гінекологів (за згодою) із залученням профільних спеціалістів.

5.6. Подання пропозицій до лікувально-профілактичного закладу щодо вжиття  відповідних організаційних рішень за результатами розгляду випадків материнської смерті.

5.7. Інформування широкого  загалу лікарів регіону щодо випадків материнської смерті,  результатів розгляду, прийнятих рішень та вжитих заходів з метою їх попередження.

5.8. Підготовка для подання територіальним органом охорони здоров’я до МОЗ України  відповідної документації про випадок смерті відповідно до Порядку проведення постійного моніторингу  випадків смерті жінок під час вагітності, пологів та у післяпологовому періоді, затвердженого  МОЗ України.

6. У своїй роботі комісія підпорядковується керівнику територіального органу охорони здоров’я і звітує на Колегії управління охорони здоров’я  не менше 1 раз на рік.

Директор Департаменту

материнства, дитинства

та санаторного забезпечення                                                                                                                                               Р.О.   Моісеєнко

============================================================

Додаток 1

до п. 17 Порядку проведення моніторингу  випадків смерті жінок під час вагітності, пологів та у післяпологовому періоді

ВИСНОВОК

Експертної комісії Міністерства охорони здоров'я України

щодо випадку смерті жінки під час вагітності, пологів та у післяпологовому періоді

1.П.І.Б__________________________________________________________________                  

2. Вік:  ______ років

3. Адреса, за якою проживала  _____________________________________________

(область, район, населений пункт)

4. Заклад охорони здоров’я, де надавалась акушерська допомога______________

_________________________________________________________________________

(назва, рівень надання акушерсько-гінекологічної допомоги)

5. Заклад охорони здоров’я, де настала смерть_______________________________

_________________________________________________________________________

(назва, рівень надання акушерсько-гінекологічної допомоги)

6. Померла: 

а) вагітною у терміні ______ тижнів

б) під час переривання вагітності у терміні ______ тижнів

в) після переривання вагітності у терміні _____ тижнів на ______ добу

г) під час пологів у терміні ______ тижнів

д) після пологів у терміні ______ тижнів на _____ добу

Дата пологів_____________________ дата смерті___________________________

7. Заключний клінічний діагноз______________________________________

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

8. Патологоанатомічний діагноз:

Основне захворювання:

Ускладнення основного захворювання:

Супутні захворювання:

9. Збіг клінічного і патологоанатомічного діагнозів (за основною причиною смерті): 1 – так;           2 – ні: категорії розбіжностей:   2.1 – І,    2.2 – ІІ,  2.3 – ІІІ;

3 – розтину не було

10. Невідповідність клінічного та патолого-анатомічного діагнозів обумовлена:

__________________________________________________________________________________________________________________________

11. Експертна оцінка якості надання медичної допомоги під час вагітності, пологів, післяпологового періоду відповідно до клінічних протоколів:

Помилки на рівні амбулаторної допомоги: 0 – невідомо;

1 – не спостерігалась;       2 – дефектів не виявлено;   3 – відсутність динамічного спостереження (вказати причину) _____________________________________________________________________;

4 – відсутність профілактики акушерських ускладнень; 

5 – недоліки діагностики ускладнення вагітності:       5.1 – неповна,    5.2 – запізніла;

6 – недоліки діагностики екстрагенітального захворювання:   6.1 – неповна, 6.2 – запізніла; 

7 – недоліки обстеження:        7.1 – не обстежена,        7.2 – неповне лабораторно-інструментальне обстеження, 7.3 – недоліки консультативної допомоги суміжних фахівців;      

8 – неадекватна терапія;     

9 – відсутність госпіталізації:  9.1 – під час вагітності,  9.2 – дородової;

10 – запізніла госпіталізація; 

11 – інше (вписати) _____________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________                  

Помилки на рівні стаціонару: 0 – порушення транспортування до госпіталізації у стаціонар; 

1 – дефектів не виявлено; 

2 – дефекти госпіталізації: 2.1 – госпіталізована не у профільний стаціонар (відділення), 2.2 – порушення переміщення всередині стаціонару,      2.3 – не госпіталізована в стаціонар високого ступеня ризику, 2.4 – затримка з переводом в інший стаціонар (відділення); 

3 – дострокова виписка зі стаціонару при попередніх госпіталізаціях, у тому числі

3.1 – під час вагітності,       3.2 – після пологів (аборту, позаматковій вагітності); 

4 – недоліки діагностики:   4.1 – неповна,   4.2 – несвоєчасна,  4.3 – недооцінка важкості стану,   4.4 – відсутність динамічного спостереження,  4.5 – недооцінка кількості крововтрати,   4.6 – помилка у діагнозі;

5 – не встановлений діагноз: 5.1 – ускладнення вагітності, 5.2 – ускладнення пологів, 5.3 – ускладнення післяпологового періоду, 5.4 – ускладнення аборту,  5.5 – ускладнення позаматкової вагітності, 5.6 – екстрагенітального захворювання; 

6 -  недоліки обстеження: 6.1 – недооблік анамнестичних і клінічних даних,  6.2 – недооблік або переоцінка даних лабораторно-інструментального обстеження,  6.3 – недостатність консультативної допомоги висококваліфікованих фахівців,  6.4 – недооблік або переоцінка висновків консультантів;

7 – неадекватна терапія:   7.1 – інфузійно-трансфузійна,    7.2 – антибактеріальна,

7.3 – неадекватне лікування акушерських ускладнень,       7.4 – несвоєчасне заміщення крововтрати;

8 – несвоєчасне встановлено питання про переривання вагітності або її пролонгування: 8.1 – до 12 тижнів,  8.2 – 13-21 тижнів,  8.3 – 22-27 тижнів, 8.4 – 28 тижнів і більше,  8.5 – запізніле родорозрішення;

9 – неправильний вибір метода завершення вагітності:  9.1 – до 12 тижнів, 9.2 – 13-21 тижнів, 9.3 – 22-27 тижнів,   9.4 – розродження;

10 – надання допомоги без участі суміжних фахівців;

11 – недоліки при проведенні оперативного втручання:      11.1 – запізніле оперативне втручання,              11.2 – неадекватний об’єм і метод оперативного втручання, 11.3 – технічні дефекти при операції,              11.4 – операції без належних показань, 11.5 – відсутність профілактики можливих ускладнень;

12 – відсутність трансфузійних засобів;

13 – відсутність кругло добового чергування: 13.1 – акушера-гінеколога,

13.2 – анестезіолога-реаніматолога,    13.3 – операційної бригади;

14 – інше (вписати)____________________________________ ___________________________________________________________________

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Недоліки реанімаційно-анестезіологічної  допомоги:  0 – дефектів нема;

1 – недоліки, що обумовлені технічними похибками:    1.1 – інтубація після неодноразової спроби,       1.2 – перфорація трахеї,     1.3 – інтубація у стравохід і інші органи,     1.4 – травма при катетеризації підключичної вени;

2 – інші ускладнення:   2.1 – аспіраційний синдром,   2.2 – передозування анестетиків і наркотичних засобів, 2.3 – неправильний вибір методу анестезії,  2.4 – передчасна екстубація,   2.5 – реанімаційні заходи не в повному обсязі,  2.6 – не відновлення ОЦК,   2.7 – надмірна інфузійно-трансфузійна терапія;

3 – інше (вписати) _____________________________________________________________________

___________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________________________________________________________      

Відповідальність з боку пацієнтки:                           0 – нема зауважень;

1 – під час вагітності:    1.1 – не спостерігалась,  1.2 – одноразове відвідування,  1.3 – не регулярне відвідування, 1.4 – невиконання рекомендацій лікаря,     1.5 – пізнє перше звернення; 

2 – кримінальне втручання;   

3 – відмова від рекомендованого  переривання вагітності за медичними показаннями;

4 – відмова від госпіталізації;               

5 – затримка звернення за медичною допомогою;

6 – самовільне залишення стаціонару;

7 – інше (вписати) ____________________________________

Фактори, що могли попередити летальний кінець:   0 – нема зауважень;

1 – своєчасна госпіталізація пацієнтки;

2 – соціальне благополуччя;

3 – більш рання діагностика патологічного стану;          

4 – медико-генетичне консультування; 

5 – обстеження сумісними фахівцями;

6 – додаткові методи дослідження (УЗД, рентгенодіагностики тощо);               

7 – правильна трактовка даних клінічних і лабораторних досліджень, висновків консультантів;

8 – своєчасне адекватне лікування, у тому числі оперативне;

9 – своєчасне і раціональне переривання вагітності;      

10 – кваліфікована анестезіолого-реанімаційна  допомога;

11 – кваліфікація фахівців;

12 – інші фактори (вписати) _____________________________________________________________ ___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 

12. Оцінка обраної лікарської тактики: обґрунтована, не обґрунтована (підкреслити)

13. Оцінка адекватності способу розродження/переривання вагітності: вірна, невірна (підкреслити)

14.  Попереджуваність  випадку: 1 – смерть попереджувана; 2 – умовно попереджувана;  3 – непопереджувана

15. Оцінка якості розбору на рівні області та адекватності організаційних заходів. Висновки. Пропозиції ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

“___”___________ 200__   року

Голова Експертної комісії:     ___________________________________

                                          (П.І.Б. (розбірливо))                     (Підпис)

Члени Експертної комісії: ______________________________________

                                                                   (П.І.Б. (розбірливо))                         (Підпис)

============================================================

Найменування та місцезнаходження закладу Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ            І_І_І_І_І_І_І_І_І		Медична документація Форма первинної облікової документації № 057-1/о Затверджено Наказ МОЗ України від _25.06.09___ №__450__
РЕЄСТРАЦІЙНИЙ ТАЛОН ВИПАДКУ СМЕРТІ ЖІНКИ ПІД ЧАС ВАГІТНОСТІ, ПОЛОГІВ ТА У ПІСЛЯПОЛОГОВОМУ ПЕРІОДІ
Місце смерті ________________________________________________________      код:
Місце проживання (область, місто, район тощо)_______________________________       код:
Дата смерті: число ______ місяць _______ рік __________
Прізвище _________________________________________________________________
Вік (повних років) __________
№ з/п	Найменування		Код
1	Жителька: 0 – нема даних; 1 – місто; 2 – село
2	Вік жінки (повних років):              0 – нема даних;   1 – до 14 років включно;   2 – 15-16 років;    3 – 17 років;       4 – 18-19 років;    5 – 20-24 роки;   6 – 25-29 років;    7 – 30-34 роки;  8 – 35-39 років;    9 – 40-44 роки; 10 – 45-49 років;  11 – 50 років і старші
3	Соціальний стан:      0 – нема даних;  1 – працююча, у тому числі у галузі: 1.1 – сільського господарства,     1.2 – обробній промисловості, 1.3 – торгівлі, 1.4 – фінансової діяльності,         1.5 – освіті, 1.6 – охорони здоров’я,                1.7 – інші (вписати):_____________________________; 2 – безробітна;  3 – школярка;      4 – студентка ВНЗ;  5 – учениця  закладу середньої професійної освіти;                 6 – інвалід: 6.1 – з дитинства,          6.2 – внаслідок професійного захворювання, 6.3 – внаслідок загального захворювання; 7 – домогосподарка;      8 – інше (вписати)_____________________________________
4	Шкідливі звички: 0 – нема даних;    1 – відсутні; 2 – паління; 3 – алкоголізм; 4 – наркоманія;                5 – токсикоманія; 6 – інше (вписати)_______________________
5	Ставлення  до даної вагітності: 0 – нема даних; 1 – вагітність бажана; 2 – вагітність небажана
6	Професійна шкідливість: 0 – нема даних;         1 – відсутня; 2 – контакт зі шкідливими факторами: 2.1 – хімічними,                      2.2 – біологічними,      2.3 – фізичними, 2.4 – психоемоційне навантаження, 2.5 – радіаційне випромінювання, 2.6 – робота з комп’ютером, 2.7 – інше (вписати) __________________________
7	Спостереження за вагітною:      0 – нема даних;   1 – не спостерігалась;     2 – спостерігалась середнім медичним працівником:     2.1 – медичною сестрою, 2.2 – акушеркою,    2.3 – фельдшером; 3 – лікарем:             3.1 – акушером-гінекологом,            3.2 – сімейним лікарем; 4 – сумісне спостереження;                        5 – інше (вписати) __________________________________________________________
8	Перше звернення з приводу вагітності: 0 – нема даних;     1 – не спостерігалась; 2 – до 12 тижнів;       3 – 13-21 тиждень;           4 – 22-27 тижнів;   5 – 28 тижнів і більше
9	Місце спостереження: 0 – нема даних; 1 – ФАП; 2 – СЛА, ДЛ, РЛ;     3 – ЦРЛ; 4 – ЖК:    4.1 – при пологовому будинку,   4.2 – при поліклініці;   4.3 – при перинатальному центрі,                4.4 – самостійна;  5 – приватний ЛПЗ; 6 – інше (вписати) ______________________________________________________
10	Паритет вагітності: 0 – нема даних;  1 – перша;  2 – друга;  3 – третя;      4 – четверта;         5 – п’ята і більше
11	Результат попередніх вагітностей: 0 – нема даних;     1 – аборт: 1.1 – самовільний, 1.2 – медичний легальний, 1.3 – кримінальний, 1.4 – неуточнений,      1.5 – за медичними показаннями,  1.6 – за соціальними показаннями; 2 – позаматкова вагітність; 3 – пологи;                   4 – дана вагітність перша
12	Ускладнення і фактори ризику теперішньої вагітності: 0 – нема даних; 1 – без ускладнень;                    2 – загроза аборту;             3 – ранній токсикоз;  4 – токсикоз вагітних:               4.1 – набряки, протеїнурія, гіпертензивні розлади; 4.2 – прееклампсія, еклампсія;  5 – венозні ускладнення;  6 – інфекції сечостатевих шляхів;    7 – анемія;                  8 – багатопліддя;                9 – тазове передлежання;  10 – косе і поперечне положення плоду;   11 – фетоплацентарна недостатність;               12 – гіпоксія плоду;                   13 – внутрішньоутробна затримка розвитку плоду;               14 – анатомічно вузький таз;    15 – рубець на матці;  16 – багатоводдя;  17 – маловоддя; 18 – передлежання, низьке розташування плаценти;   19 – передчасне відшарування нормально розташованої плаценти; 20 – загроза передчасних пологів; 21 – переношування вагітності; 22 – інше (вписати)_______________________________
13	Госпіталізація під час вагітності: 0 – нема даних;      1 – у госпіталізації не було потреби;                          2 – госпіталізація під час вагітності:     2.1 – одноразова, 2.2 – багаторазова;                  3 – відмова у госпіталізації;  4 – госпіталізація з метою  розродження:    4.1 – планова,         4.2 – термінова;   5 – інше (вписати)___________________________________________________________
14	Лікувально-профілактичні заклади, де закінчилась вагітність: 0 – нема даних, 1 – дільнична, районна лікарня; 2 – центральна районна лікарня; 3 – пологовий будинок (відділення):                  3.1 – міської лікарні,        3.2 – обласної, республіканської лікарні;     4 – перинатальний центр:   4.1 – міський,          4.2 – обласний, республіканський; 5 – науково-дослідний інститут, клініка ВУЗу;       6 – інший ЛПЗ (вписати) _________________________________________; 7 – поза ЛПЗ; 8 – інше (вписати) _______________________________________________
15	Термін гестації на час завершення вагітності: 0 – нема даних;     1 – вказати термін у тижнях
16	Стан під час госпіталізації: 0 – нема даних;     1 – задовільний;       2 – середньої важкості;             3 – важкий;        4 – вкрай важкий;  5 – агональний
17	Тривалість перебування хворої у стаціонарі до летального кінця: 0 – смерть настала до госпіталізації у стаціонар;  1 – до 3 годин;       2 – від 3 до 6 годин;   3 – від 6 до 12 годин;    4 – від 12 до 24 годин;      5 – від 1  до 2 діб;  6 –від 2 до 5 діб; 7 – від 6 до 10 діб;                    8 – від 11 до 20 діб;                     9 – більше 20 діб;  10 – інше (вписати) __________________________________________________________
18	Ускладнення аборту або позаматкової вагітності:  0 – нема даних; 1 – інфекції статевих шляхів і тазових органів:                  1.1 – ендометрит,         1.2 – тазовий перитоніт,        1.3 – сепсис;                           1.4 – септичний шок; 2 – кровотеча;                         3 – акушерська емболія:  3.1 – повітряна,  3.2 – емболія навколоплідними водами,  3.3 – ТЕЛА; 4 – ниркова недостатність;   5 – пошкодження матки і/або шийки матки; 6 – пошкодження сумісних органів;                 7 – гіперосмолярна кома;  8 – анестезіолого-реанімаційні ускладнення;  9 – анафілактичний шок (крім реакції на анестетики);        10 – інше (вписати) ___________________________________________
19	Ускладнення теперішніх пологів і післяпологового періоду: 0 – нема даних; 1 – ускладнень не було;                                   2 – передчасні пологи;  3 – порушення пологової діяльності:             3.1 – слабкість пологової діяльності, 3.2 – швидкі і стрімкі пологи,                         3.3 – дискоординація пологової діяльності; 4 – косе або поперечне положення плоду;     5 – тазове передлежання плоду; 6 – клінічно вузький таз; 7 – гіпоксія плоду: 7.1 – гостра, 7.2 – хронічна;   8 – кровотеча:   8.1 – внаслідок передчасного відшарування нормально розташованої плаценти, 8.2 – внаслідок передлежання плаценти,        8.3 – у третьому періоді пологів, 8.4 – гіпотонічне,        8.5 – коагулопатичне;  9 – геморагічний шок;  10 – токсикоз вагітності:  10.1 – набряки, протеїнурія, гіпертензивні розлади, 10.2 – прееклампсія, еклампсія; 11 – розрив матки:    11.1 – самовільний,        11.2 – насильницький; 12 – гнійно-септичні ускладнення:  12.1 – ендометрит, 12.2 – перитоніт, 12.3 – сепсис, 12.4 – септичний шок;        13 – венозні ускладнення;            14 – акушерська емболія:  14.1 – повітряна, 14.2 – емболія навколоплідними водами, 14.3 – ТЕЛА;                       15 – анестезіолого-реанімаційні ускладнення; 16 – анафілактичний шок (крім реакції на анестетики); 17 – інше (вписати) _________________________________________________________
20	Оперативні втручання: 0 – нема даних;          1 – не оперована;     2 – позаматкова вагітність: 2.1 – лапаротомія, 2.2 – лапароскопія;   3 – методи аборту:                   3.1 – медикаментозний у ранні строки,    3.2 – вакуум аспірація,            3.3 – вакуумекскохлеація,                    3.4 – кюретаж, 3.5 – інтраамніотичне введення гіпертонічного розчину, 3.6 – простагландинів,             3.7 – введення інших лікарських засобів;  4 – малий кесарів розтин;        5 – кесарів розтин:                    5.1 – екстракорпоральне, 5.2 – планове,                   5.3 – з міомектомією,     5.4 – з втручанням на придатках; 6 – акушерські щипці;          7 – вакуум-екстракція; 8 – плодоруйнівна операція; 9 – ручне відокремлення плаценти та видалення посліду; 10 – ручне обстеження стінок матки; 11 – надпіхвова ампутація матки: 11.1 – під час пологів,      11.2 – після пологів через ____ годин, _____діб;                     12 – екстирпація матки:   12.1 – під час пологів, 12.2 – після пологів через ____ годин, _____ діб;                   13 – (ре) лапаротомія: 13.1 – у зв’язку з кровотечею,      13.2 – у зв’язку з септичними ускладненнями; 14 – перев’язування внутрішніх клубових артерій; 15 – інші операції і засоби (вписати) ___________________________________________
21	Кінець теперішньої вагітності (смерть настала після): 0 – нема даних; 1 – позаматкова вагітність;  2 – аборт:  2.1 – самовільний,  2.2 – медичний за бажанням жінки, 2.3 – за медичними показаннями, 2.4 – за соціальними показаннями, 2.5 – кримінальний, 2.6 – неуточнений, 2.7 – штучний медичний аборт (у ЛПЗ),                2.8 – аборт, що почався поза ЛПЗ; 3 – померла вагітною до 28 тижнів:         3.1 – до 12 тижнів,                 3.2 – 13-21 тижнів, 3.3 – 22-27 тижнів; 4 – померла вагітною після 28 тижнів, під час пологів, після пологів: 4.1 – вагітною після 28 тижнів,                 4.2 – під час пологів,              4.3 – у післяпологовому періоді (вказати години, добу) ______________; 5 – інше ___________________________________________________________________
22	ЛПЗ, де  настала смерть: 0 – нема даних;  1 – дільнична, районна лікарня; 2 – центральна районна лікарня;  3 – пологовий будинок (відділення):            3.1 – міська лікарня,  3.2 – республіканська, обласна лікарня; 4 – перинатальний центр: 4.1 – міський,            4.2 – республіканський, обласний;            5 – науково-дослідний інститут, клініка ВУЗу;  6 – базовий заклад кафедр акушерства і гінекології;    7 – інший ЛПЗ (вписати) _______________________; 8 – поза ЛПЗ;      9 – інше (вписати) ___________________________; 10 – госпіталізована в даний ЛПЗ: 10.1 – з дому (раніше виписана), 10.2 – переведена з іншого ЛПЗ (вказати тип ЛПЗ) ____________________________________________
23	Основна причина смерті: 0 – нема даних;  1 – кровотеча;  2 – токсикоз вагітності;       3 – сепсис (крім екстрагенітального);      4 – розрив матки;          5 – акушерська емболія:      5.1 – повітряна,        5.2 – емболія навколоплідними водами,       5.3 – ТЕЛА;     6 – анестезіолого-реанімаційні ускладнення:       6.1 – дефекти анестезії (наркозу),   6.2 – дефекти реанімації,                           6.3 – дефекти інфузійно-трансфузійної терапії;   7 – екстрагенітальні хвороби;                 8 – інші причини акушерської смерті (вписати) _________________________________
24	Безпосередня причина смерті: 0 – нема даних;        1 – крововилив у мозок;  2 – набряк мозку;      3 – набряк легенів;      4 – гостра нирково-печінкова недостатність;  5 – гостра серцево-судинна недостатність;  6 – геморагічний шок;  7 – септичний шок;  8 – інші види шоку;   9 – поліорганна недостатність; 10 – реанімаційна хвороба;     11 – інше (вписати) ________________________________
	Збіг клінічного і патологоанатомічного діагнозів (за основною причиною смерті): 1 – так;           2 – ні: категорії розбіжностей:   2.1 – І,    2.2 – ІІ,  2.3 – ІІІ; 3 – розтину не було
	Основна причина смерті за лікарським свідоцтвом про смерть:		Код
	І.  а)
	б)
	в)
	г)
	ІІ.

Керівник органу  охорони здоров’я	_______________________________________
	(прізвище, ім’я, по батькові)

Виконавець: __________________________________________

                  (прізвище, ім’я, по батькові, телефон, електронна адреса)

============================================================

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства охорони

здоров'я України

від _25.06.09___ №__450__

Інструкція

щодо заповнення форми первинної облікової документації

№ 057-1/о  «Реєстраційний талон випадку смерті жінки під час вагітності, пологів та у післяпологовому періоді»

1.  Форма первинної облікової документації №057-1/о «Реєстраційний талон випадку смерті жінки, пов’язаної з вагітністю» (далі – Реєстраційний талон) заповнюється головним спеціалістом з акушерства і гінекології органу охорони здоров’я на кожний випадок смерті жінки під час вагітності, пологів та післяпологового періоду незалежно від причини смерті (включно з травмами, отруєннями і випадковими причинами), місця смерті (у стаціонарі або поза стаціонаром) і  лікувально-профілактичного закладу (далі  –  ЛПЗ), де настала смерть.

2. Для заповнення Реєстраційного талону використовуються дані первинної медичної документації: форма № 025/о «Медична карта амбулаторного хворого», форма №111/о «Індивідуальна карта вагітної і породіллі», затверджені наказом МОЗ України від 27.12.99 №302, форма №096/о «Історія пологів», форма №003/о «Медична карта стаціонарного хворого», форма №003-1/о «Медична карта переривання вагітності», форми №13/о «Протокол/карта патолого-анатомічного дослідження», форми №066/о «Статистичної карти хворого, який вибув із стаціонару», затверджені наказом МОЗ України від 26.07.99 №184, форми №171/о «Акт судово-медичного дослідження», затверджена наказом МОЗ України від 05.08.99 №197, форма №113/о «Обмінна карта вагітної», затверджена наказом МОЗ України від 13.02.2006 №67, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.03.2006 за №221/12095, форма №106/о «Лікарське свідоцтво про смерть», затверджена наказом МОЗ України від 08.08.2006 №545, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за №1150/13024.

3. Реєстраційний талон заповнюється у 2-х примірниках і надсилається електронною поштою до Відділу акушерсько-гінекологічної допомоги Департаменту материнства, дитинства та санаторного забезпечення  та Центру медичної статистики МОЗ України для внесення в реєстр даних.

4. Реєстраційний талон заповнюється шляхом підкреслювання інформації, що міститься у відповідному рядку таблиці. Шифр Реєстраційного талону відповідає цифровому позначенню в найменуванні рядка, наприклад, при заповненні рядка 3  у графі «шифр» вказується: 1.5 – якщо померла працювала у сфері освіти, 7 – якщо померла була домогосподаркою тощо.

У рядках 1, 2, 3, 4, 8, 10, 16, 17, 18, 22, 24 – вказується тільки один шифр;  у рядках 5, 6, 7, 9, 11, 13, 14, 15, 19, 20, 21, 22, 25 – може бути вказано декілька шифрів; у рядках 1 – 25: 0 («нема даних») означає «невідомо» (з’ясувати не вдалось); при заповненні у будь-якому рядку «інші» необхідно стисло розшифрувати зміст цього признака.

5. При заповненні Реєстраційного талону слід дотримуватися таких  вимог.

5.1. У «вступній  частині» вказується:

У рядку «Місце смерті» - адміністративна територія України, де настала смерть жінки, і її код.

Наприклад: жінка померла в Ів.-Франківському перинатальному центрі. У рядку  «Місце смерті» вказується «Ів.-Франківська область, код 09».

У рядку «Місце постійного проживання» - місце постійної реєстрації за паспортом (адміністративна територія України, район, місто, держава СНД або іншої країни), без визначеного місця проживання тощо.

Наприклад: місце постійної реєстрації за паспортом жінки, що померла в Ів.-Франківському перинатальному центрі, Луганська область, м. Луганськ. Код вказується адміністративної території – 12.

У випадку смерті жінки, що постійно проживає у державах СНД, вказується код 28, інших країн – код 29.

У рядку «Дата смерті» вказується число, місяць і рік у такій послідовності – 01.02.2008.

 У рядку «Прізвище, ім’я та по-батькові» - повністю вказується прізвище, ім’я, по батькові померлої.

У рядку «Вік» вказується кількість повних прожитих років померлою.

5.2. У «табличній частині» вказується:

У рядку 1 – місце постійного проживання померлої, незалежно від місця смерті – місто (код 1) або село (код 2). Якщо місце проживання жінки невідомо, то вказується код 0.

У рядку 2 – вік жінки. Вік жінки, що померла, вказаний у «ввідній частині» Карти, повинен бути зазначений  відповідним кодом рядка 2.

Наприклад: вік жінки 33 повних років у рядку 2 зазначається кодом 7.

У рядку 3 – соціальний стан померлої:

до рядка 3.1.2 «обробна промисловість» відносяться зайняті у виробництві харчових продуктів; текстильної і швейної; целюлозно-паперової;  хімічної; виробництві нафтопродуктів, електрообладнання, мінеральних добрив, резинових і пластмасових виробів тощо;

до рядка 3.1.7 «інші» відносяться будівництво, транспорт і зв'язок, державні установи, готелі і ресторани, надання комунальних, соціальних та інших послуг;

до рядка 3.8 «інші пенсіонери» відносяться за вислугою років  і ті, що вийшли на пенсію на пільгових умовах.

У рядку 4– шкідливі звички вказуються усі, що були при житті у померлої;

У рядку 5 – відношення до даної вагітності;

У рядку 6 – професійна шкідливість:

до рядка 6.2.1 відносяться контакти зі шкідливими хімічними факторами (лаки, фарби, добрива, мийні засоби тощо);

до рядка 6.2.2. включаються контакти під час роботи у мікробіологічних лабораторіях, тваринництві, птахівництві, в установах харчової промисловості тощо;

до рядка 6.2.3 включаються контакти з фізичними факторами (вібрація, шум, охолодження, перегрів, вологість, перенесення  важких речей тощо);

У рядку 7 – нагляд за вагітною:

до рядка 7.4 відноситься сумісне спостереження вагітної акушеркою ФАПу і лікарем акушером-гінекологом ЦРЛ;

до рядка 7.5 відносяться консультативне спостереження у ЛПЗ високо ступеню ризику,  у тому числі в перинатальному центрі, НДІ тощо;

У рядку 8 – перше звернення з приводу вагітності;

У рядку 9 – місце спостереження за вагітною;

У рядку 10 – паритет вагітності;

У рядку 11 – результати попередніх вагітностей, при наявності в анамнезі декількох абортів чи пологів поруч з зазначенням шифру у дужках слід вказати їх кількість.

Наприклад: при наявності в анамнезі 2-х самовільних абортів слід вписати: 1.1 (2).

У рядку 12 – ускладнення і фактори ризику теперішньої вагітності:

до рядка 12.22 включають крупні розміри плоду, істміко-цервікальну недостатність, резус-імунізацію та інші;

У рядку 13 – госпіталізація під час вагітності;

У рядку 14– лікувально-профілактичні заклади, де закінчилась вагітність:

до рядка 14.8 включаються пологи вдома, під час транспортування до стаціонару тощо;

У рядку 15– термін гестації на час завершення вагітності;

У рядку 16 – стан під час госпіталізації;

У рядку 17 – тривалість перебування хворої у стаціонарі, де трапилась смерть;

У рядку 18 – ускладнення аборту або позаматкової вагітності заповнюються у випадку смерті жінки після аборту або позаматкової вагітності;

У рядку 19 – ускладнення теперішніх пологів і післяпологового періоду заповнюються у випадку смерті жінки під час пологів або у післяпологовому періоді:

до рядка 19.3.3 включаються стани, що класифіковані у рубриці О62.4 МКХ-10;

до рядка 19.13 – стани, що класифіковані у рубриці О87 МКХ-10;

до рядка 19.15 – стани, що класифіковані у рубриках О74 і О89 МКХ-10;

до рядка 19.17 включаються випадіння або обвиття пуповини; розрив промежини, шийки матки, піхви; інфекції молочної залози тощо;

У рядку 20 – оперативні втручання;

У рядку 21 – кінець теперішньої вагітності:

до рядка 21.2.8 відносяться аборти, що були зроблені в  лікувально-профілактичному закладі;

до рядка 21.2.9 – аборти, що почалися поза лікувальним закладом;

У рядку 22 – лікувально-профілактичний заклад, де настала смерть;

У рядку 23 – одна основна причина смерті:

до рядка 23.2 переважно відносять прееклампсію, еклампсію (рубрики О14-О15 МКХ-10);

до рядка 23.3 включають усі форми прояву септичного процесу;

до рядка 23.6.1 включають ускладнення, пов’язані з проведенням інтубації (неодноразові спроби, перфорація трахеї, інтубація до стравоходу тощо), аспіраційний синдром, реакції на анестетики тощо;

до рядка 23.6.2 включають ускладнення при катетеризації підключичної вени, проведення інтенсивної терапії тощо;

до рядка 23.6.3 включають ускладнення при гемотрансфузії, недостатнього або надмірного об’єму інфузійно-трансфузійної терапії тощо;

до рядка 23.8 включають анафілактичний шок (крім реакції на анестетики), виворот матки тощо;

У рядку  24 – безпосередня причина смерті;

У розділі «Збіг клінічного і патологоанатомічного діагнозу» указується збіг клінічного і патологоанатомічного діагнозів за рубрикою «основного захворювання» (першопричини смерті). Нерозпізнане ускладнення основного захворювання не вважається розходженням діагнозів.

Для оцінки розходження діагнозів використовуються три категорії і встановлюють їх причини (одну з об’єктивних або суб’єктивних).

1 категорія розходжень – у даному лікувальному закладі встановити правильний діагноз було неможливо і діагностична помилка (часто допущена раніше у іншому лікувально-профілактичному закладі) не вплинула на завершення пологів у цьому лікувальному закладі.

Причини 1 категорії розходження завжди об’єктивні і включають:

- кратність перебування жінки у стаціонарі (вирішується в залежності від конкретного захворювання); для гострих ситуацій, що потребують екстреної, інтенсивної терапії, у тому числі ургентної хірургії (кесарів розтин, гістеректомія), цей термін особистий (хвилини, години). Для більшості захворювань, у тому числі і акушерських, нормативний термін встановлення діагнозу складає 3 доби;

- труднощі діагностики основного захворювання (використані всі діагностичні методи, наявні у даному лікувально-профілактичному закладі, але атиповість, стертість клінічної картини, рідкість даної патології й інші причини не дозволили встановити правильний діагноз);

- важкий стан жінки (обстеження пацієнтки було неможливим у повному обсязі через ризик погіршення стану).

2 категорія розходжень – встановлення правильного діагнозу в даному лікувальному закладі було неможливим, однак діагностична помилка не вплинула на летальний кінець.

Причини 2 категорії розходження можуть бути об’єктивними (див. вище) або суб’єктивними. Важливо підкреслити, що нерубрикований заключний клінічний діагноз повинен розцінюватись як розходження діагнозів за 2-ю категорією.

Суб’єктивні причини розходження діагнозів:

- недостатнє обстеження;

- недооблік або переоцінка анамнезу;

- недооблік або переоцінка клінічних даних;

- недооблік або переоцінка додаткових методів дослідження (лабораторних, рентгенологічних, УЗД тощо);

- недооблік або переоцінка висновку консультанта;

- невірне формулювання заключного клінічного діагнозу.

3 категорія розходження – встановлення правильного основного діагнозу у даному лікувальному закладі було можливо і допущена діагностична помилка потягла за собою невірну лікарську тактику (недостатнє терапевтичне або хірургічне лікування), яка зіграла вирішальну  роль у летальному  кінці захворювання.

Директор Департаменту материнства, дитинства та санаторного забезпечення

Р.О.  Моісеєнко