ЗАТВЕРДЖЕНО
 наказом МОЗ України
 від 30.05.1997 р. N 167
 
 
Інструкція
по організації та проведенню
протихолерних заходів,  клініці та лабораторній діагностиці холери
 
 
  Найбільші за 70 років спалахи холери спостерігались в світі в 1991 році, коли захворіло 594 тис. чоловік, що в 11 разів більше, ніж у 1990 році. Після 1991 року кількість захворілих поступово знижувалась і становила в 1992, 1993, 1994 роках, відповідно, 461, 376 і 280 тис. чоловік. Слід відмітити, що на фоні різкого зменшення кількості хворих з 1992 до 1994 року (в 4 рази) на Американському континенті, майже вдвічі зросла їх кількість в Африці і в 150 разів - в Європі. Великий спалах холери (1200 хворих) зареєстровано в 1994 році в Росії (республіка Дагестан).
  В 1994-1995 рр. епідемічна ситуація з холери в Україні значно погіршилась. Були зареєстровані великі спалахи холери у різних регіонах держави (Автономна Республіка Крим, Миколаївська, Херсонська, Одеська, Запорізька, Дніпропетровська області). З цих вогнищ були виноси інфекції на територію 6 областей країни (Житомирську, Кіровоградську, Львівську, Луганську, Чернівецьку, Черкаську) та в м. Севастополь.
  Епідеміологічний аналіз цих спалахів виявив особливості, які до цього часу не зустрічались на території України (виявлення риби, як фактора передачі збудника, внутрішньолікарняні спалахи, групові захворювання, пов'язані зі святами, ритуальними обрядами тощо, укорінення збудника в окремих регіонах країни), у зв'язку з чим виникла необхідність щодо внесення коректив у систему епідеміологічного нагляду за холерою та проведення протиепідемічних заходів.
 
 1. Профілактичні заходи
 
 1.1. Організаційні заходи
 1.1.1. Профілактичні заходи по недопущенню випадків захворювання на холеру, можливого розповсюдження їх проводяться на території країни згідно з Законом України ( 4004-12 ) "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", "Правилами з санітарної охорони території України", а також діючими наказами МОЗ України з питань профілактики холери. 
   Згідно цих документів в Автономній Республіці Крим, областях, містах і районах розробляються комплексні плани санітарної охорони території та оперативні плани окремих медичних установ, у яких передбачаються питання профілактики холери та організації протиепідемічних заходів на випадок виникнення вогнищ цього захворювання. Комплексні плани повинні бути узгоджені зі службами  та установами, які залучаються до їх реалізації, та затверджені відповідними органами виконавчої влади. Ці плани діють 5 років, щорічно коригуються, вони повинні визначати терміни виконання заходів, відповідальних виконавців.
 1.1.2. При розробці комплексних планів необхідно враховувати показники, що характеризують епідситуацію з холери на території протягом останніх п'яти років:
· до якого типу епідемічного прояву холери належить адміністративна територія;
· дані аналізу інфікованості людей збудником холери та виділення холерних вібріонів O1 з об'єктів навкілля;
· клімато - географічні особливості території;
· транспортні зв'язки, міграція населення, санітарно - гігієнічний стан території (водопостачання, каналізація, санітарна очистка);
· характер та умови рекреаційного та господарчого водокористування;
· звичаї корінного населення;
· санітарно-гігієнічний режим на підприємствах харчової промисловості, торгівлі, пунктів масового скупчення людей;
· епідемічний стан з холери на суміжних територіях та в країнах, з якими існують транспортні зв'язки.
 1.1.3. В комплексних та оперативних планах особливу увагу необхідно наділяти таким питанням:
· готовності та взаємодії лікувально-профілактичних, санітарно-профілактичних, протичумних закладів, відомчих служб до локалізації та ліквідації вогнищ холери;
· забезпеченню постійного епідеміологічного нагляду за холерою, з урахуванням наявності джерела інфекції, реалізації масових шляхів та факторів передачі холери, інших гострих кишкових інфекцій, типів територій;
· спеціальній підготовці медичних та немедичних кадрів, з питань проведення протиепідемічних заходів по своєчасній локалізації та ліквідації вогнища інфекції, з розрахунком необхідних для цього сил та засобів як для поодиноких, так і масових випадків захворювання на холеру, що відбиті в оперативних планах, які щорічно опрацьовуються кожним медичним закладом;
· санітарно-освітній роботі.
 При плануванні необхідно визначити:
 1.1.3.1. Терміни виконання заходів, відповідальних виконавців.
 1.1.3.2. Потужність стаціонарів з урахуванням типу території щодо епідемічних проявів холери, укомплектування кадрами, матеріально-технічним оснащенням, забезпечення резерву засобів патогенетичної, етиотропної терапії і деззасобів.
 1.1.3.3. Паспортизацію холерного, провізорного стаціонарів, ізолятора та обсерватора.
 1.1.3.4. Формування лабораторної бази для проведення досліджень на холеру з визначенням її потужності, забезпеченості кадрами, необхідним обладнанням і засобами діагностики, перерозподіл досліджень на інші інфекції при перепрофілюванні бактеріологічних лабораторій, складання схем перепрофілювання.
 1.1.3.5. Забезпечення бактеріологічних лабораторій поживними середовищами та іншими засобами для діагностики.
 1.1.3.6. Створення обласного (республіканського) резерву кадрів лікарів, лаборантів, помічників епідеміологів та визначення резерву із числа медичних і немедичних працівників для прийняття участі в проведенні протихолерних заходів на територіях I і II типів.
 1.1.3.7. Порядок і забезпечення охорони спецстаціонарів, бактеріологічних лабораторій та інших заходів, що здійснюються Міністерством внутрішніх справ (МВС).
 1.1.3.8. Джерела поповнення і розподіл автотранспорту для роботи у вогнищі холери.
 Крім того передбачити:
 1.1.3.9. Забезпечення протиепідемічної готовності всіх лікувально-профілактичних закладів: лікарень, поліклінік, станцій і пунктів швидкої медичної допомоги, прозектур, міських і районних лікарень і судово-медичних експертиз; психоневрологічних стаціонарів і диспансерів.
 1.1.3.10. Забезпечення протиепідемічної готовності установ санепідслужби України, в тому числі на залізничному, повітряному і водному транспорті, МВС, санаторно-курортних закладів, закладів АТ "Інтурист", а також об'єктів підвищеного епідемічного ризику. 
 1.1.3.11. Організацію і забезпечення взаємодії територіальних органів управління, установами охорони здоров'я санепідслужби і відомчих закладів на випадок виникнення епідемічних ускладнень з холери.
 
 1.2. Підготовка кадрів
 1.2.1. Щорічно проводиться теоретична та практична підготовка медичних працівників загальномедичної мережі та відомчої служби з питань холери на курсах, семінарах, науково-практичних конференціях та робочих місцях:
 заступників головних лікарів лікувально-профілактичних закладів, лікувально-санітарних служб, завідуючих лікувальними дільницями, фельдшерсько-акушерськими пунктами;  лікарів-інфекціоністів, терапевтів, що залучаються до роботи у спеціально призначених холерних, провізорних стаціонарах, ізоляторах;
 медичних робітників санітарно-епідеміологічних та дезінфекційних станцій (епідеміологів, бактеріологів, дезінфекціоністів);  середніх медичних працівників та лаборантів;  медичних робітників станцій (пунктів) швидкої допомоги, прозектур, судово-медичних бюро;  немедичних працівників цивільної авіації, залізничного транспорту, річкового і морського флоту (бортпровідники, провідники, командири екіпажів, помічники капітанів тощо), МВС, АТ "Інтурист", готелів, санаторно-курортних закладів.
 1.2.2. На територіях I і II типів територій проводиться крім того підготовка:
· медичних працівників відомчих медичних закладів, психоневрологічних стаціонарів та закритих медичних спеціалізованих установ;
·  медичних працівників інших ЛПЗ, в т.ч. резерву; 
· немедичних працівників, які залучаються до роботи в стаціонарах спеціального призначення, в бактеріологічних
· лабораторіях; 
· працівників Комітетів Червоного Хреста (санітарний актив).
 1.2.3. Проводяться практичні та теоретичні тренування з відпрацюванням функціональних обов'язків та практичних навичок на випадок виявлення хворого з підозрою на холеру.
 
 1.3. Епідеміологічний нагляд
 Мета епіднагляду - попередження виникнення епідускладнень на холеру серед населення. Епіднагляд при холері передбачає систему заходів, направлених на своєчасне виявлення хворих на холеру та вібріононосіїв, виявлення холерного вібріону в об'єктах довкілля, інформаційне забезпечення, виявлення факторів, що визначають розвиток епідпроцесу, розробку рекомендацій по плануванню та проведенню профілактичних та протиепідемічних заходів з оцінкою їх ефективності. Епіднагляд за холерою проводиться на території всієї країни диференційовано з урахуванням типів епідемічного прояву холери фахівцями санітарно-епідеміологічних та лікувально-профілактичних установ.
 1.3.1. На території всієї країни проводиться:
 інформаційне забезпечення медичних установ та закладів щодо
· епідемічної ситуації з холери на території країни та у світі;
· аналіз даних про інфікованість людей холерним вібріоном та виділення збудника з об'єктів довкілля, оперативний епіданаліз захворюваності на гострі кишкові інфекції з особливою увагою на захворювання невизначеної етіології, взаємозв'язок із санітарним фоном, умовами рекреаційного водокористування з метою обґрунтування заходів, передбачених епідпаглядом;
· епідеміологічна оцінка санітарно-гігієнічних умов населеного пункту;
· бактеріологічні дослідження на холеру окремих груп населення, передбачених нормативними документами;
· визначення обсягу бактеріологічних досліджень води відкритих водоймищ, стічних вод з урахуванням епідеміологічних і санітарно-гігієнічних показників.
 1.3.2. Головне санепідуправління МОЗ України повідомляє керівників органів та установ охорони здоров'я на місцях про захворюваність на холеру в країні.
   Одеська протичумна станція щомісячно надсилає інформацію про захворюваність на холеру та інші карантинні інфекції у світі санепідстанції Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським сапепідстанціям, санепідстанціям відомчих медичних служб, іншим зацікавленим установам.
  Український центр держсанепіднагляду повідомляє керівників обласних та відомчих санепідустанов, протичумні станції про виділення культур холерних вібріонів від людей та з об'єктів навколишнього середовища в країні.
 1.3.3. Епіданаліз захворюваності на гострі кишкові інфекції проводиться згідно діючих нормативних документів, з визначенням територій, що стали стійко небезпечними по рівню захворюваності на гострі кишкові інфекції, встановлення умов високої захворюваності, основних джерел інфекції, факторів та шляхів передачі.
 1.3.4. Ретроспективний епіданаліз при холері проводиться з урахуванням токсигенності виділених культур і передбачає:
визначення рівня інфікованості, інтенсивності та періода виділення холерних вібріонів з об'єктів довкілля, умов для їх зберігання; визначення умов виникнення спалаху, джерел інфекції, провідних шляхів і факторів передачі, умов, що сприяли розповсюдженню холери (клімато-географічні, еколого-гігієнічні, соціальні та інші).
 1.3.5. Хворі на гострі кишкові інфекції підлягають бактеріологічному обстеженню на холеру до початку антибактеріальної терапії; строки бакдосліджень, контингент досліджуваних, а також кратність досліджень визначаються наказами МОЗ України.
 1.3.6. Бактеріологічні дослідження на холеру матеріалу від померлих від гострих кишкових інфекцій, проводяться з урахуванням епідемічної ситуації та характеру паталого-анатомічних змін.
 1.3.7. Визначення стаціонарних та тимчасових точок забору проб води для дослідження на холеру, з урахуванням епідеміологічних та санітарно-гігієнічних показників здійснюють міські та районні санітарно-епідеміологічні станції. Перелік точок забору затверджується обласними, республіканськими санепідстанціями.
 На стаціонарні точки заповнюються паспорти (додаток 11).
 1.3.8. Обов'язковому бактеріологічному дослідженню підлягає вода відкритих (поверхневих) водоймищ в зонах санітарної охорони водозабору для централізованого водопостачання, у місцях викиду стічних вод, незалежно від їх очистки, в місцях масового рекреаційного водокористування, стічні води інфекційних стаціонарів.
 1.3.9. В місцях відбору проб з відкритих водоймищ слід організувати проведення фізико-хімічних та бактеріологічних досліджень, згідно діючим нормативним документам. 
 1.3.10. Дані епідпагляду є основою для внесення коректив в розподіл території України по типам епідпрояву захворювань холерою, диференціювання обсягу протихолерних заходів.
 
 1.4. Заходи, які проводяться при виділенні холерних вібріонів 01 з об'єктів довкілля.
 1.4.1. При виділенні вірулентних, токсигенних штамів холерних вібріонів з об'єктів довкілля, а також до визначення вірулентності, токсигенності виділених культур:
· вводяться обмежувальні заходи щодо водокористування відкритими водоймищами в місцях, визначених місцевими органами санепіднагляду;
· збільшується кількість точок забору проб води відкритих водоймищ;
· дослідження проводяться щоденно;
· проводяться епідеміологічні обстеження з метою виявлення джерела контамінації відкритих водоймищ;
· здійснюється бактеріологічне обстеження на холеру хворих гострими кишковими інфекціями (одноразово);
· заходи відміняються після отримання трьох послідовних від'ємних результатів.
 1.4.2. При виділенні слабо- та авірулентних, атоксигенних холерних вібріонів, заходи, зазначені в п.1.4.1., відміняються.