ІНСТРУКЦІЯ
з взяття і обліку крові, одержаної від донорів малими дозами
 
 
 
            Кожна установа переливання крові, а також лабораторії в інших лікувально-профілактичних закладах, де проводять визначення груп крові, кількості еритроцитів і лімфоцитів, виготовлення, стандартизацію і контроль групоспецифічних, антирезус або лейкоцитарних типуючих сироваток, повинні мати постійних донорів, у яких береться кров малими дозами для виготовлення відповідних стандартів.
 
 1. Стандартні еритроцити
            Стандартні еритроцити застосовують як контроль під час визначення групи крові, резус-належності і антитіл, а також для виробництва стандартних сироваток, що використовують для визначення груп крові і резус-належності.
 1.1. Під час визначення групи крові необхідно мати контрольні еритроцити донорів груп 0, A (підгрупа A1) і B.
 1.2. У разі виготовлення стандартних ізогемаглютинуючих сироваток слід використовувати кров донорів, які зазначені в пункті 1.1, і додатково мати ще одного донора групи A (підгрупа A2).
 1.3. Для визначення резус-фактора - D(Rh0) необхідно мати контрольні еритроцити 6 донорів. У такому разі слід використовувати кров донорів, які зазначені в пункті 1.1, і залежно від їх резус-належності додатково підібрати 3-х донорів груп 0, A і B так, щоб серед усіх 6 зразків крові було по одному резус-позитивному (Rh+) і одному резус-негативному (Rh-) зразку кожної групи крові. За відсутності резус-позитивних донорів групп A(II) і B(III) як позитивний контроль припускають використання резус-позитивних еритроцитів групи 0(I).
 1.4. Для виготовлення стандартних сироваток антирезус і під час визначення резус-антитіл необхідно мати контрольні еритроцити донорів, зазначених у пункті 1.3. Цих донорів треба більш детально обстежити на наявність у них антигенів резус. Залежно від цього число донорів має бути поповнено за рахунок донорів групи 0(I) так, щоб в їх крові обов'язково містились три антигени резус-D(Rh0), C(rh') і E(rh'') - окремо або в різних сполученнях.
 
 2. Взяття і облік малих доз крові, одержаної від донорів
 2.1. Кров для приготування стандартних еритроцитів беруть у донорів з пальця або з вени не частіше 3 разів на тиждень у кількості 2 - 3 мл залежно від потреби.
 2.2. Кров для приготування стандартних лімфоцитів з метою визначення лейкоцитарних антигенів або в інших науково-дослідних цілях беруть у донорів з вени у кількості 10 - 20 мл (залежно від потреби) не частіше 1 разу на тиждень.
 2.3. Кожний донор, у якого беруть кров малими дозами, повинен знаходитись на обліку у відділенні донорських кадрів, де на нього заводять донорський журнал за такою формою:
 

Дата взяття крові

Кількість взятої крові

Розписка донора, який здав кров

Розписка особи, яка взяла кров

Розписка особи, яка використала кров для роботи

 
Якщо лабораторія, для якої донор дає кров малими дозами, не входить до складу установи служби крові, донор знаходиться на обліку безпосередньо в цій лабораторії. При зарахуванні в донори і далі, кожні 1,5 - 2 місяці донора оглядає лікар-терапевт. У донора перевіряють вміст гемоглобіну і кількість еритроцитів. Взяття крові можливе за умови вмісту гемоглобіну не нижче за 120 г/л - для жінок і 130 г/л - для чоловіків.
 2.4. В лабораторіях, де беруть у донорів кров малими дозами, повинна бути заведена книга реєстрації із зазначенням кожного взяття крові за такою формою: прізвище, ім'я, по батькові, група крові, резус-належність та інші антигенні маркери (що визначають) донора, в якого береться кров малими дозами. 
 2.5. Взяття крові кількісно підраховують за 1,5 - 2,0 місяці і виводять загальний обсяг взятої крові. Підсумок підписує керівник лабораторії або відділу, для потреб якого брали кров.
 2.6. Керівник лабораторії або відділення на основі запису в книзі взяття крові видає донору довідку, де вказано кількість взятої крові і за який проміжок часу вона взята. Довідку підписує керівник лабораторії або відділення.
 2.7. На донорів, у котрих беруть кров малими дозами, розповсюджуються всі пільги, передбачені Урядом України для донорів, які дають кров для переливання хворим. Вихідний день надається донорам за умови взяття крові в кількості не менше 100 мл.