до пункту 4.3.4 Порядку медико-санітарного забезпечення осіб,
які утримуються в слідчих ізоляторах та виправно-трудових установах
Державного департаменту України з питань виконання покарань
З А Х О Д И
з захисту медичних працівників від інфікування на ВІЛ та
інших інфекційних хвороб, які передаються парентеральним шляхом
У Заходах викладені основні принципи організації протиепідемічного режиму, медичної допомоги, заходів захисту медичних працівників від інфікування на ВІЛ та інших хвороб, які передаються парентеральним шляхом, при поданні медичної допомоги у лікувальних закладах Державного департаменту України з питань виконання покарань, незалежно від наявності в них ВІЛ-інфікованих.
1. Загальні положення
1.1. З кров’ю та іншими біологічними рідинами організму людини можуть передаватись як ВІЛ, так і збудники інших інфекційних хвороб (сифілісу, вірусних гепатитів тощо). Під час проведення медичних маніпуляцій, пов’язаних із пошкодженням цілісності шкіри та слизових оболонок пацієнта, не виключена можливість інфікування.
1.2. Медичний персонал завжди, незалежно від наявності в установі ВІЛ-інфікованих, повинен ставитись до крові та біологічних рідин кожного пацієнта, як до потенційно інфікованих збудником ВІЛ або іншої інфекційної хвороби.
2. Заходи щодо захисту медичних працівників від інфікування
2.1. При поданні медичної допомоги будь-якому пацієнтові медичні працівники повинні дотримуватись такого порядку:
2.1.1. Під час підготовки до проведення маніпуляцій переконатись у наявності й цілісності аптечки подання першої медичної допомоги.
2.1.2. Усі медичні маніпуляції, хірургічні втручання здійснювати у медичних халатах, фартухах (у разі необхідності) та гумових рукавичках.
2.1.3. Перед одяганням рукавичок обробляти шкіру нігтьових фаланг розчином йоду.
2.1.4. Захисні екрани або окуляри для обличчя повинні обов’язково використовуватись під час виконання процедур, які супроводжуються розбризкуванням крові, інших рідин, розлітанням осколків кісток пацієнта тощо.
2.1.5. Попереджати можливі травми шкіри ріжучими та колючими предметами, не маніпулювати голками після їх використання, не вдягати на них ковпачки.
2.1.6. Ріжучий та колольний інструментарій під час проведення маніпуляцій не передавати безпосередньо з рук у руки, для подальшого використання тримати його в зоні гарантованої видимості.
2.1.7. Використаний медичний інструментарій обов’язково слід піддавати дезінфекції. Чищення і передстерилізаційну обробку використаного медичного інструментарію проводити лише в гумових рукавичках із дотриманням максимальної обережності.
2.1.8. Запобігати контактам своєї шкіри та слизових оболонок з відкритими ранами і слизовими оболонками пацієнта. У разі наявності пошкоджень шкіри перед початком роботи їх слід закривати пластирем.
2.2. Лабораторно-діагностичні дослідження повинні здійснюватись з дотриманням таких правил:
2.2.1. Медичні працівники, які виконують роботу зі зразками крові, сироватки, інших біологічних рідин пацієнтів, обов’язково повинні використовувати халати, фартухи, гумові рукавички, захисні окуляри, екрани.
2.2.2. Під час добору зразків крові, біологічних рідин слід бути обережним для попередження забруднення зовнішньої поверхні контейнера. Усі зразки слід надійно закривати для попередження розлиття при транспортуванні. Лабораторні бланки, що є супровідними документами для зразків, класти до контейнера забороняється.
2.2.3. Під час роботи з біологічними рідинами пацієнтів у лабораторії повинні використовуватися лише автоматичні піпетки, у разі відсутності - піпетки з гумовою грушею. Заповнення піпеток з засмоктуванням ротом категорично забороняється.
2.2.4. Усі без винятку об’єкти (лабораторне обладнання, посуд та інші), що забруднені кров’ю або іншими біологічними рідинами, вважаються інфікованими і підлягають обов’язковій дезинфекції.
2.3. При поданні стоматологічної допомоги:
2.3.1. Медичні працівники повинні користуватись гумовими рукавичками, масками, захисними екранами або окулярами.
2.3.2. Під час проведення маніпуляцій у порожнині рота постійно використовувати відсмоктувач крові та слини. Лікар займає таке положення біля хворого, яке унеможливлювало попадання рідин ротової порожнини на нього. До крові та слини слід ставитись як до вже інфікованих.
2.3.3. Кров, слину після маніпуляцій слід ретельно змити з матеріалів, які використовувались у порожнині рота, продезінфікувати всю поверхню інструмента, а не лише безпосередньо контактні. Обов’язково продезінфікувати зліпки перед відправленням до зубопротезної лабораторії.
2.3.4. Стоматологічне обладнання та робочі поверхні, які недоступні для дезінфекції, але можуть бути забруднені біологічними рідинами пацієнта, слід попередньо обгортати водонепроникним папером та замінювати папір перед наступним пацієнтом.
2.3.5. Після кожного пацієнта використані стоматологічні бори обов’язково піддавати стерилізації.
2.4. Медичному персоналу на робочому місці забороняється вживати їжу, пити, палити, користуватись косметикою. Медичний персонал після закінчення роботи повинен вимити руки, сховати в індивідуальні шафи робочий одяг.
3. Заходи захисту медпрацівників у разі особливих ситуацій
3.1. На робочих місцях медпрацівників слід постійно мати аптечку первинної медичної допомоги, в якій повинні бути: дезінфікувальні речовини (70% розчин етилового спирту, 1% та 3% розчини хлораміну, 0,05% розчин марганцевокислого калію, 1-2 або 3% розчин протарголу, 3-5% спиртовий розчин йоду), вата, бинти, піпетки, лейкопластир.
3.2. Під час проведення оживлення пацієнта методом «з рота до рота» слід використовувати чисту тканину або носовичок.
3.3. На час вдягання медичним працівником гумових рукавичок у разі зупинення кровотечі запропонувати пацієнтові (з урахуванням його стану) самому натиснути чистою тканиною на місце кровотечі.
3.4. Кров та інші біологічні рідини пацієнта при попаданні на шкіру медпрацівника – дезінфікують протягом найближчої хвилини 1% розчином хлораміну або 70% етиловим спиртом чи 0,05% розчином марганцевокислого калію, потім миють з милом.
3.5. У разі будь-якого проколу шкіри медпрацівника, пов’язаного з виконанням медичних маніпуляцій, слід швидко зняти рукавички, вичавити 2-3 краплини крові, зняти їх ватою, обробити пошкодження 70% розчином спирту, потім змастити 3-5% настойкою йоду.
3.6. У разі попадання біологічної рідини пацієнта на слизові оболонки їх терміново обробляють 0,05% розчином марганцевокислого калію, рот та горло полощуть 70% розчином спирту або 0,05% розчином марганцевокислого калію чи 1% розчином борної кислоти. Очі промивають 1% розчином борної кислоти, у ніс закапують 1% розчин протарголу (3-4 краплі).
4. Заходи перестороги під час прибирання розлитої крові чи інших біологічних рідин пацієнта
4.1. Прибирання, дезинфекція розлитої крові та біологічних рідин повинні виконуватись медичним працівником у халаті, фартуху та гумових рукавичках. Потрібно використовувати одноразові серветки, рушники та інші одноразові матеріали.
4.2. Прибирання належить розпочинати лише після попередньої дезінфекції місця пролиття шляхом заливання місця розливу 10% розчином хлорного вапна з експонуванням не менше 15 хвилин. Просякнуті кров’ю та дезрозчином серветки, рушники, ганчірки, інше сміття з місця розлиття збирається з дотриманням усіх пересторог в поліетиленові пакети для подальшої утилізації.
4.3. Після виконання вказаної роботи слід замінити спецодяг та вимитись гарячою водою з милом.
|
Начальник управління медичного та санітарно-епідеміологічного обслуговування спецконтингенту Державного департаменту України з питань виконання покарань |
О. ГУНЧЕНКО |