Затверджено

Наказ Міністерства охорони здоров‘я України

від 27.04.2006 № 254

 

протокол

надання медичної допомоги дітям, хворим на Гіпотиреоз

Код МКХ 10:

Е 00 - Синдром вродженої йодної недостатності 

Е 02. - Субклінічний гіпотиреоз (мінімальна тиреоїдна недостатність)

Е 03.0 – Природжений гіпотиреоз з дифузним зобом

Е 03.1 - Природжений гіпотиреоз без зоба

Е 03.2 – Медикаментозний гіпотиреоз

Е 03.3 – Після інфекційний гіпотиреоз

Е 03.4 – Атрофія щитоподібної залози (набута)

Е 03.5 – Гіпотиреоїдна кома

Е 03.8 – інший уточнений гіпотиреоз

Е 03.9 – Не уточнений гіпотиреоз

Е. 89 – Після процедурний гіпотиреоз

 

Визначення. Гіпотиреоз - клінічний синдром, спричинений тривалим, стійким дефіцитом гормонів щитоподібної залози в організмі або зниженням їхнього біологічного ефекту на тканинному рівні.

 

Формулювання діагнозу:

-       Первинний гіпотиреоз внаслідок автоімунного тиреоїдиту, середньої важкості в стані медикаментозної компенсації. Гіпотиреоїдна енцефалопатія І ст.

-       Вроджений гіпотиреоз, важка форма в стані декомпенсації. Кретинізм. Тиреогенний нанізм.

 

Класифікація.

А. За рівнем ураження:

  1. Первинний (тиреогенний)
  2. Вторинний (гіпофізарний),  третинний (гіпоталамічний)
    1. Пангіпопітуїтаризм
    2. Ізольований дефіцит ТТГ
    3. Аномалії гіпоталамо-гіпофізарної ділянки
  3. Тканинний (транспортний, периферичний) – резистентність до гормонів ЩЗ; гіпотиреоз при нефротичному синдромі.

Б.  1. Вроджений:

a.       аномалії розвитку щитовидної залози: дисгенезія (агенезія, гіпоплазія, дистопія, ектопія);

b.      дизгормогенез: уроджені ензимопатії, що супроводжуються порушенням біосинтезу тиреоїдних гормонів; дефект рецепторів до ТТГ;

c.       уроджений пангіпопитуитаризм;

d.      транзиторний;

-       Ятрогенний;

-       Спричинений материнськими тиреоблокуючими антитілами;

-       Ідіопатичний.

  1. Набутий:

-       тиреоїдити (автоімунний тиреоїдит, гіпотиреоїдна фаза, підгострий вірусний),

-       післяпроцедурний (операції на щитоподібній залозі),

-       ятрогенний (тиреостатична терапія радіоактивним йодом, тиреостатики)

-       ендемічний зоб

В. За пребігом:

1.      Транзиторний

2.      Субклінічний (мінімальна тиреоїдна недостатність)

3.      Маніфестний

Г. За станом компенсації:

  1. Компенсований
  2. Декомпенсований

Д.     Ускладнення: тиреогенний нанізм, енцефалопатія, кретинізм, поліневропатія, міопатія, гіпотиреоїдна кома, порушення статевого розвитку (затримка або передчасне статеве дозрівання), тощо.

 

Критерії діагностики:

1. Клінічні:

У неонатальному періоді:

-         Велика маса тіла новонародженої дитини (більше 3 500 г)

-         Тривала жовтяниця

-         Бліда, суха шкіра

-         Щільні набряки на тильних поверхнях кисті, ступнів, у надключичних ямках

-         Набряклість обличчя

-         Напіввідчинений рот, збільшені у розмірах язик та губи

-         Грубий, низького тембру голос при плачі

-         Ознаки недозрілості новонародженого при доношеній вагітності

-         Пізно відпадає пупів канатик, пупкова ранка заживає повільно

-         Слабкий смоктальний рефлекс

-         Уповільненість рухів, рефлексів

-         Пізно відходить меконій

У дітей старше 3 місяців:

-       Затримка психомоторного розвитку

-       Пізно закриваються тім'ячка

-       Метеоризм, закрепи,

-       Сухість, блідість шкіри

-       Ламке, сухе волосся

-       Холодні кисті, ступні

-       Широке запале перенісся

-       Пізнє прорізування і заміна зубів

-       М‘язи: гіпотонія, гіпертрофія, можливі судоми

-       Затримка росту (тиреогенний нанізм)

У підлітків:

-       Зниження інтелекту різного ступеня

-       Затримка росту (тиреогенний нанізм)

-       Затримка або випередження статевого розвитку

-       Сухість, блідість шкіри

-       Ламке, сухе волосся

-       Набряки обличчя, кінцівок, язика

-       Брадикардія

 

2.      Параклінічні дослідження:

    1. Обов‘язкові

-       Загальний аналіз крові: анемія, іноді прискорення ШОЕ

-       Збільшення рівня в крові холестерину, b-ліпопротеїдів

-       ЕКГ: синусна брадикардія (у перші місяці життя пульс може бути нормальної частоти), зниження вольтажу зубців, уповільнення провідності, подовження систоли

Візуалізація щитоподібної залози при її УЗД.

-       Гормональна діагностика (повинна проводитись високочутливими наборами):

-       При субклінічному гіпотиреозі: підвищення тиреотропного гормону (ТТГ) (вище за 2,5 мОД/л, але не вище за 10 мОД/л) при нормальному рівні вТ4 і відсутності клінічної симптоматики.

-       При маніфестнму гіпотиреозі - підвищення ТТГ вище за 10 мОД/л і зниження вТ4;

-       При вторинному гіпотиреозі рівень ТТГ у межах норми або знижений, вТ4 знижений.

-       При необхідності диференційної діагностики первинного і вторинного гіпотиреозу - проба з тироліберином: досліджують рівень ТТГ перед і через 30 хвилин після внутрішньовенного введення препарату. При первинному гіпотиреозі - ТТГ зростає вище 25 мМО/л, при вторинному - залишається на попередньому рівні.

    1. Додаткові

-       Рентген кистей рук: затримка „кісткового” віку, епіфізарний дизгенез

-       Для діагностики АІТ як причини гіпотиреозу: титр антитіл до тиропероксидази тиреоцитів (АТПО) або до мікросомальної фракції (АМФ) – вище верхньої межі норми у 2-3 рази.

-       Аналіз крові на токсоплазмоз

 

Діагностика вродженого гіпотиреозу:

1 етап. Забір крові (ТТГ скрінінг) у доношених проводять на 4-5 день від народження, у недоношених - на 7-14 день:

-       ТТГ < 20 мОД/л – варіант норми

-       При ТТГ > 20 мОД/л проводять повторне дослідження із того ж зразка крові.

а.       Якщо ТТГ > 50 мОД/л – ймовірний гіпотиреоз,

б.      якщо ТТГ > 100 мОД/л – гіпотиреоз, що потребує лікування.

-       При ТТГ 20-50 мОД/л - повторне дослідження із того ж зразка крові, при збереженні високого ТТГ – дослідження ТТГ і Т4 у сироватці крові.

а.       При ТТГ > 10 мОД/л і Т4 < 120 нмоль/л – терміново призначаються тиреоїдні препарати.

б.      При ТТГ 20-50 мОД/л і Т4 > 120 нмоль/л – лікування не призначається, повторне дослідження ТТГ і Т4 – через 7 і 30 днів. У разі наростання рівня ТТГ – призначається замісна терапія.

-       При ТТГ 50-100 мОД/л – висока вірогідність наявності вродженого гіпотиреозу. Проводять повторне дослідження ТТГ і Т4 із того ж зразка крові та у сироватці крові, взятої у дитини амбулаторно. Зразу, не очікуючи результатів, призначають лікування тиреоїдними препаратами.

а.       У разі, якщо показники ТТГ і Т4 виявились нормальними – лікування припиняють.

б.      Якщо ТТГ перевищували норму – лікування продовжують під регулярним спостереженням педіатра-ендокринолога.

-       При ТТГ > 100 мОД/л – терміново повідомляють поліклініку за місцем проживаня дитини. Проводять повторний забір крові для дослідження ТТГ і Т4 в сироватці крові. Відразу (не очікуючи результатів) призначають  лікування тиреоїдними препаратами. 

а.       У разі, якщо показники ТТГ і Т4 виявились нормальними – лікування припиняють.

б.      Якщо ТТГ перевищували норму – лікування продовжують під регулярним спостереженням педіатра-ендокринолога.

2 етап, Дтяча поліклініка.

Контрольні забори крові (ТТГ, Т4, Т3) – через 2 тижня і 1,5 міс. від початку замісної терапії. Орієнтуватись у дітей до 1 року слід на рівень Т4. Адекватною вважається доза Л-тироксину, при якій утримується нормальний рівень Т4 або вТ4 при нормальних або відносно високих показниках ТТГ .

Лікування

Проводиться довічно.

а.       Замісна терапія препаратами тиреоїдних гормонів (Л-тироксин, трийодтиронін) призначається незалежно від рівня ураження і причини, що викликала синдром гіпотиреозу.

-       Призначається відразу повна замісна доза.

-       Контроль ТТГ (при первинному гіпотиреозі) або вТ4 (при вторинному гіпотиреозі) проводиться: на етапі підбору дози - 1 раз на 1 міс., надалі, при досягненні компенсації (ТТГ 0,5-2,0 мОД/л) – 1 раз на 6 міс.

o        Дози Л-тироксину:

Вік

Добова доза, мкг/кг

Недоношені

8 – 10

0-3 міс.

10 – 15

3-6 міс.

8 – 10

6-12 міс.

6 – 8

1-3 роки

4 – 6

3-10 років

3 – 4

10-15 років

2 – 4

> 15 років

2 – 3

б.      Симптоматичне лікування анемії, енцефалопатії, поліневропатії, тощо

Покази до госпіталізації: важка декомпенсація хвороби

Критерії ефективності лікування:

-        Відсутність клінічних ознак хвороби

-        Нормальні темпи росту і статевого дозрівання

-        ТТГ 0,4-2,0 мОД/мл.

Профілактика:

Усунення причин, що призводять до розвитку гіпотиреозу (див. вище)

Диспансерне спостереження - довічне:

Діагностичні дослідження і консультації

Дослідження, спеціаліст

Частота

Ендокринолог

 

 

Загальний аналіз крові, сечі

Ліпідний профіль крові

ОГТТ*

УЗД щитоподібної залози

ТТГ, вТ4

АТМС*, АТПО*

Оцінка фізичного і статевого розвитку

Рентген кисті (кістковий вік)

Аналіз крові на токсоплазмоз

ЕКГ

ЕхоКГ

Гінеколог – ендокринолог, окуліст, невролог

1 раз на 3 міс. (дітей до 5 років), 1 раз на 6 міс. (дітей старше 5 років) по показанням

1 раз на 3-6 міс

1 раз на 6 міс.

1 раз на рік

1 раз на рік

1 раз на 3 -6 міс

1 раз

1 раз на рік

1 раз на рік

1 раз

1 раз на рік

при необхідності

1 раз на рік і при необхідності

 

ОГТТ - оральний глюкозо-толерантний тест

АМФ – титр антитіл до мікросомальної фракції тироецитів

АТПО – титр антитіл до тиропероксидази тиреоцитів

 

 

 

 

 

Директор Департаменту організації та розвитку медичної допомоги населенню

 

Р.О. Моісеєнко