Затверджено

Наказ Міністерства охорони здоров‘я України

від 27.04.2006 № 254

 

 

 

протокол

надання медичної допомоги дітям хворим на Гіпопітуїтаризм

 

 

Шифр МКХ 10 – Е 23.0

Визначення: Часткова або повна недостатність секреції гормонів гіпофізу

Класифікація:

а.    Пангіпопітуїтаризм – недостатність секреції всіх гормонів гіпофізу;

б.    Парціальний – недостатність секреції декількох гормонів гіпофізу;

в.    Селективний (ізольований) – недостатність секреції одного гормону гіпофізу.

Етіологія

1.      Захворювання гіпофіза

-         Патологія судин (інфаркт гіпофіза, аневризма внутрішньої сонної артерії, ангіопатія)

-         Інфекції

-         Гранульоматози (гістіоцитоз Х, туберкульоз, саркоїдоз)

-         Автоімунний лімфоцитарний гіпофізіт

-         Опромінення голови

-         Гемохроматоз

-         Пухлини (селярні, сураселярні, пінеаломи)

§         Краніофарінгіома (найбільш часто)

§         Гермінома

§         Гліома/астроцитома

§         Аденома гіпофіза (рідко, переважно у підлітків)

-         Гіпоплазія чи аплазія гіпофіза

-         Генетичні (аненцефалія, відсутність закладки гіпофізу, ін.) або ідіопатичні причини порушення структури, або синтезу, або секреції гормонів.

2.      Захворювання гіпоталамуса

-         Новоутворення

-         Гранульоматози

-         Уроджені аномалії гіпоталамуса

-         Генетичний або ідіопатичний дефіцит рилізінг гормонів

-         Черепно-мозкова травма

-         Опромінення голови

 

Діагностичні критерії:

1.      Клінічні:

Анамнез

а)  При пангіпопітуітаризмі: симптоматика, що обумовлена дефіцитом всіх тропних гормонів гіпофізу зі зниженням функції відповідних ендокринних залоз;

-         Астенія

-         Адінамія

-         Апатія

-         Затримка росту і статевого розвитку

-         Зниження маси тіла

-         Стоншення та сухість шкіри

-         Атрофія м'язів

-         Депігментація сосків

-         Втрата аксилярного оволосіння

-         Зниження секреції сальних і потових залоз

-         Гіпотермія

-         Брадикардія

 

-         Гіпотонія

-         Порушення статевої функції

б)  При селективному чи парціальному пангіпопітуітаризмі: симптоматика, що обумовлена дефіцитом, відповідно, одного чи декількох тропних гормонів гіпофізу зі зниженням функції відповідних ендокринних залоз.

 

У разі краніофарінгіоми:

-         Гіпертензіонно-гідроцефальний синдром (головний біль, нудота, блювання, ін.)

-         Хіазмальний синдром (візуальні розлади)

-         Нецукровий діабет

-         Парціальний або тотальний гіпопітуїтаризм

-         Затримка росту

-         Психо-емоційні порушення.

 

Новонароджені:

-         При народженні довжина і маса тіла нормальні

-         Ознаки мікрогеніталізму, який у хлопчиків проявляється мікропенією

-         Жовтизна шкіри

-         Прояви гіпоглікемії (неспокій, блідість, тощо)

-         Гіпоплазія зорового нерва, блідість його диску або ністагм можуть бути проявом гіпопітуітаризму

Діти молодшого і старшого віку

-       Затримка росту, темпів росту, затримка дозрівання скелету, у т.ч. розвитку зубів

-       Прибавка маси тіла пропорційна росту. Характерне помірне тулубне ожиріння

-       Черепно-лицева дизморфія (нормальна окружність голови, маленьке обличчя, випуклий лоб)

-       Затримка настання або відсутність пубертату, мікрогеніталія

-       Візуальні та неврологічні порушення м.б. проявами гіпопітуітаризму: гіпоплазія зорового нерва, що не була виявлена після народження, може проявитись пізніше зниженням гостроти зору. Ознаками супраселярної пухлини є дефекти полів зору, набряк соска та/або атрофія зорового нерва.

-       Аносмія, особливо у пацієнтів із затримкою або відсутністю пубертату м.б. ознакою синдрому Каллмана

2.      Параклінічні:

а) Основні:

-       МРТ чи КТ головного мозку (ГМ) з дослідженням ділянки турецького сідла, при необхідності з контрастуванням. При відсутності можливості – рентгенографія черепа в 2-х проекціях.

Ознаки мікроаденоми гіпофізу на МРТ:

1.      Верхній контур гіпофізу випуклий;

2.      Структура аденогіпофізу дифузно неоднорідна;

3.      Структура аденогіпофізу неоднорідна в центрі;

4.      Структура аденогіпофізу неоднорідна в латеральних відділах;

5.      Асиметрія гіпофізу (на фронтальному і аксіальному зрізах);

6.      Лійка гіпофізу відхилена.

Найбільше важливі ознаки: п.п. 3-6

За умови пухлинного генезу гіпопітуітаризму на рентгенограмі черепа знаходять:

-       Потоншення кісток його склепіння;

-       Посилення судинного малюнку;

-       Пальцеві вдавлення;

-       Поглиблення ямок пахіонових грануляцій;

-       Розширення каналів вен диплое;

-       Потоншення і руйнування стінки турецького сідла;

-       Розширення входу в турецьке сідло;

-       Розходження швів кісток черепу;

 

-       УЗД органів малого тазу у дівчаток, яєчок у хлопчиків: гіпоплазія статевих залоз

-       Рентгенографія кистей з променево-зап`ястковими суглобами: відставання кісткового віку на 2 і більше роки

-       УЗД щитоподібної залози (при необхідності): гіпоплазія.

-       Гормональні показники, що знижені:

-       АКТГ (при можливості визначення), кортизол у крові ранком або вільний кортизол у добовій сечі;

-       ТТГ (може бути нормальним), вТ4;

-       ЛГ, ФСГ, тестостерон (у хлопчиків), естрадіол (у дівчаток) – у пубертатному віці

-       Пролактин (ПРЛ);

-       СТГ – базальний рівень, нічний пік, проби.

- Стимуляційні проби:

Гормон

Проба

Інтерпретація

СТГ

Гіпоглікемічна проба з інсуліном (0,1ОД/кг)

СТГ <10 нг/мл, але >7 нг/мл - частковий дефіцит;

СТГ< 7 нг/мл - повний дефіцит

Тестостерон

Проба з хоріонічним гонадотропіном (1500 ОД/м2 в/м - 3 дні

Підвищення тестостерону сироватки крові більше, ніж у 2 рази – при вторинному гіпогонадизмі, відсутність підвищення – при первинному гіпогонадизмі

 

-       Глюкозо-толерантний тест (1,75 г сухої глюкози/кг маси тіла, але не більше, ніж 75 г.)

-       „плоска” цукрова крива;

-       Консультація суміжних спеціалістів:

-       окуліста (поля зору, очне дно). У випадку пухлинного генезу: застій та атрофія зорових нервів і крововиливи в навколо дискових відділах сітківки; звуження полів зору

-       невролога (поглиблене неврологічне обстеження)

-       генетика

 

б) Додаткові:

-       Стимуляційні проби.

Гормон

Проба

Інтерпретація

СТГ

Гіпоглікемічна проба з інсуліном (0,1ОД/кг)

СТГ <10 нг/мл, але >7 нг/мл - частковий дефіцит;

СТГ< 7 нг/мл - повний дефіцит

Проба з клофеліном (0,15 мг/м2)

ТТГ

Проба з тироліберином (7 мкг/кг)

Приріст ТТГ через 30 хв. відсутній

ЛГ, ФСГ

Проба з гонадоліберином (гонадореліном) 2,5 мкг/кг (не більше 100 мкг)

Через 15-45 хвилин після введення препарату ЛГ підвищується менше, ніж в 2 рази,

ФСГ підвищується менше, ніж в 1,5 – 2 рази (визначення останнього менш надійне, оскільки й в нормі може не підвищуватись). Проба м.б. неінформативною у препубертатному віці.

Проба з кломіфеном

У дівчат на 5 добу підвищення ЛГ і ФСГ менше ніж в 2 рази.

У хлопчиків на 7 добу підвищення ЛГ менше ніж в 2 рази; підвищення ФСГ менше ніж в 1,5 раз.

АКТГ, кортизол

Довга проба з АКТГ

Підвищення вільного кортизолу в сечі після введення АКТГ.

-       Консультація суміжних спеціалістів:

-       гінеколога при потребі

-       нейрохірурга при потребі

 

Лікування

1.      Оперативне - при виявленні пухлини гіпофізу. В подальшому:

a.       Спостереження нейрохірурга 1 раз в 6 місяців, ендокринолога 1 раз в 3 місяці ;

b.      МРТ ГМ в динаміці: перші 2 роки після операції – 1 раз в 6 місяців, потім 1 раз на рік;

c.       Замісна терапія препаратами гормонів периферичних ендокринних залоз.

2.      Замісна терапія:

a.       Вторинний гіпокортицизм – препарати глюкокортикоїдів (ГК) per os:  преднізолон 2-4 мг/м2/добу або гідрокортизон -12-20 мг/м2/добу.

-       Розподіл добової дози ГК: 7.00 – 50 %;  12.00 – 25 %;  17.00 – 25 %.

-       В умовах стресу, у т.ч. при супутніх захворюваннях – збільшення дози ГК в 1,5-2 рази з подальшим поверненням до попередньої дози.

-       Контроль ефективності лікування: нормальний вміст вільного кортизолу в добовій сечі або у крові (ранкове визначення) – 1 раз в 6 місяців.

 

b.      Соматотропна недостатність: див. протокол „Гіпофізарний нанізм”

-       Контроль ефективності лікування: антропометричні показники (ріст, маса тіла) – 1 раз в 3 місяці; рентгенографія кистей з променево-зап`ястковими суглобами 1 раз в 6 – 12 місяців, рівень соматомедіна С (при можливості дослідження) 1 раз в 6 – 12 місяців

-       Критерії ефективності: наближення антропометричних показників до вікових норм.

 

c.       Вторинний гіпотиреоз: препарати L-тироксину протягом всього життя в дозі 0,1 мг/м2/добу (чутливість різних хворих до L-тироксину суттєво відрізняється).

-       Контроль ефективності лікування: нормальний рівень вільного Т4 в крові - 1раз на 6 місяців.

 

d.      Вторинний гіпогонадизм

Дівчатка - лікування починають при досягненні кісткового віку 12-13 років:

-       Препарати натуральних естрогенів (естрадіола валеріат) в дозі:

1-й рік лікування – 0,05 – 0,1 мкг/кг/добу;

2-й рік лікування – 0,1 –  0,2  мкг/кг/добу;

наступні роки – 0,2 – 0,3  мкг/кг/добу.

-       Контроль ефективності лікування: УЗД ОМТ (оцінка розмірів матки, яєчників) - 1раз в 6-12 місяців; рівень естрадіолу в крові – 1 раз в 6 місяців.

-       Критерії ефективності: нормалізація розмірів внутрішніх статевих органів  відповідно кістковому віку; нормалізація рівня естрадіолу.

Хлопчики - лікування починають зразу після встановлення діагнозу:

-       хоріонічний гонадотропін (ХГ) - 500 – 750 МО  2р. на тиждень № 10 в/м - 4 курси на рік.

При відсутності ефекту доза ХГ збільшується до 1000 МО на ін`єкцію.

При швидкому значному збільшенні розмірів яєчок і збільшенні рівня тестостерону крові вище вікової норми  (з урахуванням “кісткового” віку) доза ХГ зменшується на 250 МО.

При досягненні “кісткового” віку 12-13 років доза ХГ підвищується до 1000-1500 МО 2 р. на тиждень, постійно.

-       Контроль ефективності лікування: стан яєчок (УЗД та пальпаторна оцінка розмірів, консистенції) – 1 раз на 6-12 міс., нормальний рівень тестостерону крові - 1 раз в 6 місяців

-       Критерії ефективності лікування: нормалізація розмірів яєчок відповідно кістковому віку, у дітей старше 12 років об`єм яєчок - більше 4 см3; еластичність їх консистенції; нормалізації рівня тестостерону крові.

 

-       При відсутності ефекту від ХГ і при досягненні соціально-прийнятних показників росту - пролонговані ін`єкційні препарати тестостерону в дозі:

1-й рік - 50  мг/місяць;

2-й рік - 100 мг/місяць;

3-й рік - 200 мг/місяць.

 

e.       Допоміжна метаболічна терапія:

-       вітаміни А, Є, С, препарати Са, Zn, карнітина хлорид.

Хворий повинен бути забезпеченим ідентифікаційною карткою або браслетом, які свідчили б про дане захворювання.

 

Покази до госпіталізації в ендокринологічне відділення:

Проведення діагностичних проб

Декомпенсація хвороби

 

Критерії ефективності лікування

 

-       відсутність клінічних та лабораторних ознак хвороби

Профілактика:

 

Диспансерне спостереження:

 

Дослідження, спеціалісти

Частота

Диспансерний нагляд

Ендокринолог (оцінка фізичного і статевого розвитку)

Окуліст, невролог, гінеколог

Клінічний аналіз крові, сечі.

ТТГ, в Т4, кортизол в крові ранком, 17-КС сечі

Соматомедін С (при дефіциті СТГ) – при можливості

Тестостерон

Рівень глюкози крові, сечі

МРТ головного мозку (при відсутності  - Ro черепа у 2-х проекціях)

Рентген кисті (кістковий вік)

1 раз на 6 місяців

 

1 раз на рік

1 раз на 3-6 міс

1 раз на рік

 

1 раз на 6-12 міс.

 

по потребі

1 раз на 6 міс

1 раз на рік

 

1 раз на рік

Довічний

 

 

 

Директор Департаменту організації та розвитку медичної допомоги населенню

 

Р.О. Моісеєнко