Міністерство агарної політики та продовольства України
Львівський національний університет ветеринарної медицини
та біотехнологій імені С. З. Гжицького
Бізнес-план
Розведення бджіл у
фермерському господарстві
Львів 2012 р
Вид підприємницької діяльності - Пасіка буде займатися розведенням бджіл. Планується також використовувати для продажу інші продукти, вироблені бджолами.
Місце здійснення – село, або сільська місцевість, де є в наявності відповідна ділянка землі.
Організаційно-правова форма ведення бізнесу - індивідуальний підприємець (фермер)
Зміст
1. Резюме.
2. Характеристика підприємницької діяльності.
3. Управління і власність.
4. Планування діяльності.
5. Фінансове планування.
6. Оцінка можливих ризиків.
1. Резюме.
Згідно з підрахунками вітчизняних науковців на теренах України мешкає більше 3,7 млн. бджолиних сімей. Вони приносять до 70 тис. тонн солодкої продукції в рік. Втім, самі українські бджолярі до офіційної статистики ставляться з недовірою - у багатьох регіонах ніхто детальним підрахунком кількості вуликів не займається. Найчастіше до державних органів доходить лише та інформація, яку бажають донести самі бджолярі, - проконтролювати, чи є в городі у селянина чи фермера вулики, практично неможливо. Тому-то в інформаційних потоках нерідко можна зустріти самі різні цифри щодо ринку меду в Україну.
Так, інформаційно-аналітичне агентство «Союз-Інформ» вважає, що в 2009 р. на території Україні було вироблено не 70 тис. тонн, а 120 тис. тонн меду. У свою чергу Світова продовольча організація ООН вважає, що Україна входить до п'ятірки найбільших світових виробників меду, поступаючись лише Китаю, Аргентині, Туреччині і США.
Вітчизняних бджолярів, на думку фахівців, можна розділити на три нерівноцінні групи.
Перша, найчисленніша (близько 90%) - це сільські жителі і дрібні агробізнесмени, які в своєму господарстві тримають від декількох одиниць до декількох десятків бджолиних сімей. Відповідно, саме ця група бджолярів і виробляє основну масу солодкої продукції в Україну.
Друга група - це міські жителі, які на своїх дачних ділянках мають невеликі пасіки.
Третя - великі спеціалізовані комплекси або окремі пасічники, що мають 70-100 і більше сімей.
У зв'язку із такою ситуацією галузь бджільництва є прибутковою і актуальним видом господарської діяльності, однак без державної підтримки подальший розвиток має складний характер.
Бізнес-планом передбачається відкриття пасіки, що займається розведенням бджіл, збором і заготівлею меду та продуктів життєдіяльності бджіл, а також їх подальшим збутом.
Організаційно-правова форма ведення бізнесу - індивідуальний підприємець. Така форма ведення бізнесу з розведення бджіл не тільки дозволить зменшити податки, але і значно спростить бухгалтерію та взаєморозрахунки з кінцевими покупцями.
Ступінь успішності проекту по створенню пасіки оцінюється, як дуже висока, тому що попит на дану сільськогосподарську продукцію достатньо високий, а конкуренція в цьому сегменті ринку невелика.
2. Характеристика підприємницької діяльності.
Для того, щоб отримувати постійний прибуток, пасіка буде займатися розведенням бджіл, які будуть збирати мед. Планується також використовувати для продажу інші продукти, вироблені бджолами, а саме маточне молочко, бджолине обніжжя, віск, мерва, прополіс
Фермерське господарства буде розмішене в одному із районів, Львівської області. Загальна чисельність сімей нараховуватиме 100 бджолосімей. Бджолосім’ї утримуються в багатокорпусних вуликах Ланстрота-Рута. Для пасіки відведена земельна ділянка площею 500 м2 на якій є вулики з бджолами, там же розташовуються будівлі з необхідним обладнанням та інвентарем. Центральна база, де зосереджують основні технологічні процеси - переробку воскової сировини, зберігання продукції та матеріалів для виготовлення та ремонту вуликів тощо, займатиме площу 0,15 га. З усієї пасічної території буде відокремлено майданчик для вуликів, які розмістяться рядами у шаховому порядку або групами. Між рядами має бути проїзд для транспортних засобів завширшки 6 м. Інтервал між вуликами в рядах 2 - 4 м, інколи їх ставлять парами. З боку панівних вітрів необхідно посадити високі дерева, а на всій пасіці - плодові та ягідні культури, які створюють затінок для вуликів опівдні, а також використовуються бджолами, як орієнтири, щоб не було зльотів і нальотів.
Важко на цілий сезон створити конвеєрне цвітіння рослин із добрими запасами нектару в радіусі льоту бджіл (2 - 3 км). Тому бджолині сім’ї необхідно буде вивозити на медозбір ближче до посівів медоносних рослин. Перевезені вулики розставляють на кочовому пасічному точку. Місцем для нього будуть польові лісосмуги, інші захисні насадження. Іноді пасіку доводиться ставити в чистому полі, а вулики захищати від спеки різними підручними матеріалами. У спекотну літню пору бджолам душно з південного боку лісосмуги та на відкритих галявинах лісу, такі ж несприятливі умови виникають на дні балок. Пасічний точок розміщений за 5 км від траси льоту бджіл з інших пасік що не створює такої перешкоди сусіднім пасікам.
На присадибній ділянці місце для вуликів відповідає умовам утримання бджіл і не створює незручностей та небезпеки ужалень для людей і тварин. Пасіку оточують парканом висотою 2 м. Напрямок льотків вуликів - південно-східний. Для перевезення вуликів влаштовують зручний під’їзд для автомобільного транспорту.
На пасіку виписується паспорт пасіки. Працівники ветеринарної медицини систематично контролюють стан здоров’я бджіл і відмічають про це в паспорті. Пасіка повинна бути благополучна щодо інфекційних і інвазійних захворювань.
Технологія догляду за бджолиними сімʼями загальноприйнята. На початку сезону, після виставлення, гнізда сімей скорочують, утеплюють, а в процесі розвитку розширюють. До цвітіння садів поповнюють кормові запаси шляхом підгодівлі бджіл цукровим сиропом. За цей період спеціалісти постійно оцінюють стан сімей і формують їх у групи-аналоги. Надалі догляд в окремих групах бджолиних сімей відрізняється залежно від мети
3. Управління і власність.
Підприємство буде мати приватну форму власності. Перевагами даної власності є спрощена система оподаткування, незначні витрати на управління тощо. Позитивним є також те, що підприємство сплачуватиме єдиний податок. У фермерському господарстві будуть працювати 3 працівників, що дасть змогу своєчасно здійснювати обслуговування пасіки. Один з працівників виконує обов'язки директора, що дасть змогу зменшити витрати на заробітну плату.
4. Планування діяльності.
Оптимальним для початківця бджоляра, щоб він методом проб і помилок пізнав це захоплююча справа необхідно 2-5 бджолиних сімей. Додатковий заробіток на бджолах починається з 10-15 сімей, а бізнес - з 50-100 і більше.
Пасіка буде розташована на орендованій площі розміром 500 м2, розрахованої на 100 вуликів. Важливо, щоб орендовані земельні площі були розташовані в зоні з великою кількістю рослин для медозбору, подалі від шкідливого виробництва і полів, занадто інтенсивно оброблюваних хімією.
У подальшому, при достатньо прибутковій діяльності, планувати збільшення площі орендованих земельних ділянок і зростання кількості вуликів.
Підбір працівників проводити серед осіб, що проживають в селі або розташованих поруч населених пунктах, які закінчили навчальні заклади чи спеціалізовані курси і мають досвід роботи на пасіці. Працівники повинні мати відповідні вміння і навички стосовно роботи на пасіці, особливо що стосується територіального розміщення.
Пасіка працює сезонно. Це пов’язано з особливістю життєдіяльності і продуктивності бджіл, що як наслідок пов’язане з сезонністю товару.
5. Фінансове планування
Для створення пасіки необхідно 260 160,0 грн., які будуть використані для закупівлі інвентарю. Зокрема 30% (78 048 грн.) - власні кошти фермера, а 70% (182 112)- позика банку.
Таблиця 1.
Використання стартового капіталу фермерського господарства
|
Назва інвентарю |
кількість |
ціна одиниці |
вартість |
|
купівля вуликів |
100 |
800,0 |
80 000,0 |
|
купівля бджолиних сімей |
100 |
900,0 |
90 000,0 |
|
вулик лежак з рамками |
100 |
600,0 |
60 000,0 |
|
Димар |
1 |
100,0 |
100,0 |
|
Лицева сітка |
2 |
25,0 |
50,0 |
|
медогонка |
1 |
4 500,0 |
4 500,0 |
|
пасічний ніж |
2 |
30,0 |
60,0 |
|
Сито для просіджування меду |
1 |
80,0 |
80,0 |
|
Бочка для зберігання меду |
50 |
105,0 |
5 250,0 |
|
Воскопрес |
1 |
1 200,0 |
1 200,0 |
|
Вощина |
100 |
78,0 |
7 800,0 |
|
Електронавощувач |
1 |
120,0 |
120,0 |
|
Годівниця |
100 |
40,0 |
4 000,0 |
|
Пилковловлювач |
100 |
45,0 |
4 500,0 |
|
Ганеманівська решітка |
100 |
25,0 |
2 500,0 |
|
Всього |
|
|
260 160,0 |
Витрати
Кількість працівників - 3 особи
|
Стаття витрат |
вартість 1 робіт |
кількість разів |
всього |
вартість 1 робіт |
кількість разів |
всього |
|
Основна заробітна плата |
50,5 |
305 |
46207,5 |
65,65 |
305 |
60069,8 |
|
Внесення і занесення бджіл із зимівлі |
45,5 |
2 |
273,0 |
59,15 |
2 |
354,9 |
|
Формування сімей виховательок |
3,5 |
80 |
840,0 |
4,55 |
80 |
1092,0 |
|
відкачування меду |
210 |
1 |
210,0 |
273 |
1 |
273,0 |
|
Відбір маточного молочка |
7,5 |
35 |
787,5 |
9,75 |
35 |
1023,8 |
|
оплата за ремонтні роботи |
172 |
1 |
172,0 |
223,6 |
1 |
223,6 |
|
Всього |
489 |
- |
48490,0 |
635,7 |
- |
63037,0 |
|
на 1-го працівника |
- |
- |
1346,9 |
- |
- |
1751,0 |
Розрахунок поточних витрат на виробничу програму
|
Стаття витрат |
кількість |
вартість 1 робіт |
Сума витрат за 1 рік |
кількість |
вартість 1 робіт |
Сума витрат за 2 рік |
|
Амортизаційні відрахування |
||||||
|
виробничі приміщення |
5 |
10000 |
500 |
5 |
13000 |
650 |
|
медогонки |
14,2 |
250 |
35,5 |
14,2 |
325 |
46,15 |
|
тара та виробничий інвентар |
13 |
200 |
26 |
13 |
260 |
33,8 |
|
вулики |
8 |
2400 |
192 |
8 |
3120 |
249,6 |
|
автомобіль |
9,8 |
14000 |
1372 |
9,8 |
18200 |
1783,6 |
|
Всього |
|
|
2125,5 |
|
|
2763,15 |
|
Виробничі витрати |
||||||
|
весняна підгодівля цукром |
3 |
5,5 |
1650 |
3 |
7,15 |
2145 |
|
осіння підгодівля цукром |
15 |
5,5 |
8250 |
15 |
7,15 |
10725 |
|
Всього |
|
|
9900 |
|
|
12870 |
|
Закупівля |
||||||
|
- інвентаря |
|
|
2400 |
|
|
2400 |
|
- медикаментів |
|
|
220 |
|
|
286 |
|
Всього |
|
|
2620 |
|
|
2686 |
|
Витрати на бензин |
|
|
10640 |
|
|
10640 |
|
Всього витрати |
|
|
57739,5 |
|
|
71149,4 |
|
- на 1 вулик |
|
|
57, 74 |
|
|
71,15 |
Виробництво товарної продукції та виручка від її реалізації
(на бджолофермі з 100 сімей)
|
Продукція |
Обсяг виробництва |
Ціна реалізації, грн. |
Кг у.м.* |
Виручка від реалізації |
|
|
тис. грн. |
структура, % |
||||
|
Мед товарний, ц |
5 |
900 |
510 |
4,5 |
9,3 |
|
Віск, кг |
20 |
40 |
40,1 |
0,8 |
1,7 |
|
Прополіс, кг |
1 |
80 |
12 |
0,08 |
0,2 |
|
Маточне молочко, кг |
2 |
5000 |
266,6 |
10 |
20,6 |
|
Пакети без стільникові, шт. |
10 |
60 |
84 |
0,6 |
1,2 |
|
Пакети стільникові 3-ох рамкові, шт. |
50 |
90 |
660 |
4,5 |
9,3 |
|
Неплідні матки, шт. |
200 |
20 |
350 |
4 |
8,3 |
|
Плідні матки, шт. |
800 |
30 |
1650 |
24 |
49,5 |
|
Всього |
|
|
3572,7 |
48,48 |
100,0 |
Примітка: кг у.м.* - кг умовного меду
Рис. 1 Структура виручки від реалізації усієї продукції
Досвід більш досвідченіших пасічників показує, що найбільш раціональні пасічницькі ланки розміром від 100-150 бджолиних сімей при чисельності обслуговуючого персоналу від 3 до 5-ми чоловік. Однак, існують дані, які свідчать, що пасіки, котрі налічують по 40-70 бджолосімей і на яких впроваджуються сучасні передові методи і технології інтенсифікації виробництва бджоло-продукції також можуть бути рентабельними та приносити вагомий прибуток.
Оскільки метою виробничої програми є визначення рівня прибутковості запланованого бізнесу та оцінка ефективності основних виробничих фондів і оборотних фондів, то на підставі вже відомих грошових надходжень та виробничих витрат потрібно розрахувати прибуток та рівень рентабельності виробничих витрат.
Рентабельність виробництва є одним із основних результативних узагальнюючих показників, що характеризує по перше продуктивність бджолиних сімей, по друге різні витрати на виробництво і якість продукції.
|
Статті |
Сума |
|
|
за 1 рік |
за 2 рік |
|
|
Валове виробництво продукції, кг у.м. |
35,7 |
37,9 |
|
Собівартість 1 продукції, грн. |
16,2 |
18,8 |
|
Виробнича собівартість, грн. |
57739,5 |
71149,4 |
|
Ціна 1 продукції, грн. |
26,0 |
30 |
|
Виручка від реалізації, грн. |
92820,0 |
113700,0 |
|
Валовий прибуток, грн. |
35080,5 |
42550,7 |
|
Єдиний податок, грн. |
7016,1 |
8510,1 |
|
Чистий прибуток, грн. |
28064,4 |
34040,5 |
|
Рівеннь рентабельності,% |
30,2 |
29,9 |
З огляду на те, що застосування такої технології виведення маток супроводжується значним прибутком, рентабельність господарства становитиме 30,2%. Вже на початковому етапі діяльність пасіки є ефективною, незважаючи на великі початкові витрати.
Ці показники свідчать, що збільшення економічної ефективності у господарствах можна досягнути за рахунок отримання додаткової кількості маток, шляхом інтенсифікації матковивідної справи
Підприємство повинно взяти довгостроковий кредит на початкові витрати у сумі 182 112,0 грн:
- на 20 років під 11% річних, тоді щорічно необхідно
сплачувати
10107,22 грн.
- на 15 років під 11% річних, тоді щорічно необхідно сплачувати 13476,29 грн.
За таких умов у розпорядженні власника на розширення підприємства буде залишатися у:
- першому випадку – 17957,18 грн.
- другому випадку – 14588,11 грн.
6. Оцінка можливих ризиків.
Ринкові загрози - події, настання яких може несприятливо вплинути на підприємство. Приклади ринкових загроз: вихід на ринок нових конкурентів, зростання податків, зміна смаків покупців, зниження народжуваності й т.п.
|
МОЖЛИВОСТІ 1. Розширити збутову мережу за рахунок придбання торговельного приміщення-складу на оптовому ринку. 2. Представлення на ринку упакованої й відсортованої продукції. 3. Розширити асортимент продукції |
ЗАГРОЗИ 1. Наплив дешевої продукції 2. Труднощі в реалізації нестандартної продукції 3. Погані погодні умови (холод, дощ, град), які не дозволяють збирати мед |
|
СИЛЬНІ СТОРОНИ 1. Високий рівень кваліфікації й заповзятливість керівника фермерського господарства 2. Можливість торгувати продукцією цілий рік (наявність сховищ) |
СЛАБКІ СТОРОНИ 1. Необхідність налагодження гарантованого збуту. 2. Невпізнанність продукції на ринку. 3. Задовільна якість продукції. 4. Сезонний характер надходження основного потоку коштів |
Проаналізувавши й зіставивши можливості із сильними сторонами фермерського господарства, дійдемо висновку, що за даних умов для фермерського господарства буде вигідно організувати цілорічну торгівлю через склад-магазин на оптовому ринку, причому наявність спеціалізованих холодильників позитивно позначиться на якості продукції за умови довгострокової реалізації. Крім цього, буде представлена продукція з різним видом доробки, розрахована для декількох груп споживачів залежно від їхнього бажання платити додаткову суму за продукцію.
Спираючись на сильні сторони фермерського господарства, можна знижувати загрози, застосовуючи гнучку цінову політику для боротьби з небажаними конкурентами. Основною зі слабких сторін для реалізації можливостей може бути відсутність торговельної марки. Основною загрозою, збільшеною слабими сторонами для підприємства, буде відсутність системи гарантованого збуту нестандартної продукції, яка з’являється внаслідок поганих погодних умов.