Село Новоселиця входило до володінь князів Острозьких. На початку ХУІІ ст. Новоселицю отримали Гіжицькі і вона  залишалась у їх володінні до 1910 року, а потім переходить у власність до графа Юзефа Потоцького.

Людвік Гіжицький будує в садибі Новоселиця великий палац в стилі англійської готики.

Він відрізнявся суровістю своєї будови. Розташований на краю стрімко падаючого пагорба, має цокольний поверх.

Будівля палацу цегляна, двохповерхова із мезоніном в центральній частині. Аттик фасаду декорують дві, якби навішені, вежі, і дві ледь модельовані. Фасад побудований в стилі романтизму з елементами готики.

В кінці ХІХ ст. будівля збагачується добудованим до фасаду квадратним тамбуром із масивним арковим під’їздом. Над ним балкон-тераса, обрамлена балюстрадою. Вихід на балкон із центральної зали другого поверху фланкують високі, складні в перетині, пілони, що підтримують невеликий балкон з балюстрадою, розташований на рівні мезоніну.

Планування приміщень є характерним для садибних інтер’єрів класицизму. На першому поверсі основні зали групуються по обидві сторони широкого передпокою (вітальні) з парадними сходами. На другому – головні парадні зали і покої із соковитим декором стін і плафонів ліпниною і розписами.

Парк створювався за мистецькими прийомами того часу формування пейзажу. Біля затилля палацу, на його ширину, опускалась до ставу вільна від рослин галява в обрамлені старих дерев.